Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Вільна торгівля, але з можливими вилученнями

Україна зробила перший крок на шляху до вільної торгівлі на зовнішніх ринках – підписала угоду про створення ЗВТ у рамках СНД.

Згідно з повідомленням Департаменту інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабінету Мі­ністрів України, знаменна подія відбулася у Санкт-Петербурзі на зустрічі прем’єр-міністрів країн-членів СНД.

Робота над угодою, за інформацією Департаменту, тривала 3 роки (особливо активно – у 2010-2011 роках), упродовж яких відбулося 14 раундів переговорів.

«Підписання Угоди про створення зони вільної торгівлі у рамках Співдружності Незалежних Держав та підписання угоди про зону вільної торгівлі ЄС – це пункти одного плану відкриття для України зовнішніх ринків для сталого економічного розвитку», — зокрема, підкреслив прем’єр-міністр України Микола Азаров.

Глава уряду назвав історичним підписання угоди про створення ЗВТ у рамках СНД і додав, що підписання угоди про створення ЗВТ з ЄС, яке зараз перебуває на завершальному етапі, «це пункти одного плану розширення можливостей України на зовнішніх ринках».

З проханням роз’яснити плюси і мінуси підписаного документа, а також різницю між ЗВТ з Європою та ЗВТ у рамках СНД, ForUm звернувся до експертів.

Володимир Лапа, генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу: «Угода про зону вільної торгівлі з СНД не є чимось несподіваним. Україна має двосторонні угоди про вільну торгівлю з низкою країн Співдружності, а тепер ці договори будуть конвертовані в єдину ЗВТ. При цьому ми розраховуємо, що вилучення поступово скасовуватимуться. Особливо гостро стоїть питання про цукор. Наприклад, Білорусь може нам його постачати, а ми до Росії — ні. Загалом, підписання угоди про ЗВТ з СНД — це однозначний позитив. Якщо ж говорити про те, як будуть співвідноситися ці угоди і очікувана ЗВТ з Європейським союзом, то я думаю, що вони цілком можуть ужитися. Головне питання тут — це нормативна база за сертифікатами походження товарів, тим більше, що після парафування договору про ЗВТ з ЄС буде певний перехідний період, але і після нього вилучення з режиму вільної торгівлі з Євросоюзом збережуться».

Марія Колесник, експерт з питань агробізнесу консалтингового Агентства ААА: «Тут важливо знати, на яких саме умовах підписано угоду, тому що режим вільної торгівлі з тією ж Росією у нас діє вже багато років, але з нього є багато так званих вилучень. Особливу проблему для нас представляє вилучення цукру з цього режиму, в результаті чого ми майже не можемо експортувати його в РФ.

Великим проривом для нас стала б зона вільної торгівлі з Євросоюзом, чого не можна сказати про зону вільної торгівлі з СНД. Подібна кооперація з Європою стане серйозним стимулом виробництва птиці і продуктів з неї в Україні. Те ж стосується кондитерської галузі.

У цілому АПК та харчова промисловість країни вийдуть на новий якісний рівень. При цьому європейські інвестори будуть зацікавлені розміщувати своє виробництво у нас, оскільки собівартість у нас нижча, а технологічний рівень і кадровий потенціал високі.

Що стосується співпраці щодо лінії СНД, то Росія схильна до тиску на своїх партнерів. Так, 40% урожаю зернових у Казахстані залишиться в полі всього лише тому, що РФ не надала вагони для вивезення».

Сергій Кваша, директор Департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Мінагрополітики і продовольства: «Україна залишається нетто-експортером зернових, і за основними позиціями зернових ми продовжимо конкурувати з Росією, але є й інші варіанти, інші ринки агропродукції, де в рамках нової зони вільної торгівлі ми можемо кооперуватися.

Плюс не будемо забувати про механізм квот, який може вигідно використовуватися по лінії зони вільної торгівлі, при цьому ми отримаємо більше можливостей для постачання до Казахстану, оскільки по лінії Митного союзу експорт нашої сільськогосподарської продукції в цю країну потрібно узгоджувати з Росією. Загалом, нова ЗВТ з СНД для України дуже вигідна».

Володимир Лановий, директор Центру ринкових реформ, екс-міністр економіки України: «Прямо зараз давати оцінку підписаній угоді не дуже зручно, оскільки нікому точно не відомо зміст укладеного документа. Поки є тільки уривчасті відомості, які не становлять цілісної картини.

Мені б хотілося в даному випадку тільки сказати, що вільна торгівля передбачає вільний рух не тільки товарів, але і капіталів, послуг і робочої сили. Саме так розглядається інтеграція в європейські економічні відносини, при яких, поза сумнівом, присутня від­критість фінансових, валютних, кредитних відносин, технологічного обміну і т. д., а не тільки товарні потоки.

Тепер скажу кілька слів з того, що вже відомо — стосовно угоди, укладеної в Санкт-Петербурзі. По-перше, відомо, що поза безмитної торгівлі залишаються нафта, газ і цукор. Тобто Росія, що експортує нафту і газ, і встановила великі мита, для України їх зберегла. Таким чином, процедура ввезення в нашу країну цих енергетичних ресурсів не змінюється.

Стосовно цукру: ми, навпаки, хотіли б експортувати цукор у РФ, але Росія встановила високі імпортні мита на цей український продукт, вважаючи за краще купувати цукор тростини у різних куточках світу. Більш того, вона перебудувала всю свою цукрову промисловість саме під таким кутом. У свою чергу, обмеження збуту нашого цукру означає не занадто низькі ціни на внутрішньому ринку і збитковість наших цукропереробних підприємств.

Тому підписання угоди про створення ЗВТ у рамках СНД — це дуже важкий удар. Це практично придушення України під інтереси Росії».

Володимир Фесенко, експерт-політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»: «По-перше, я хотів би нагадати, що у даному разі, коли говорять про угоду щодо зони вільної торгівлі у рамках СНД, то не йдеться про якийсь принципово новий договір. Мова йде про оновлення договірної бази.

Сам по собі договір про ЗВТ у рамках СНД був підписаний ще на початку 90-х років, але повною мірою так і не діяв, оскільки Росія робила вилучення із цього договору, не було механізму вирішення торгових спорів. Таким чином, виходить, що документ існував, але не був ефективним.

Україна була одним із ініціаторів оновлення договірної бази щодо ЗВТ у рамках СНД на принципах СОТ. Проект договору був підготовлений ще навесні. Багато хто вважає, що це начебто така ініціатива, яка з’явилася зараз, у піку Європі. Нічого подібного. Український уряд працював одночасно і над договором щодо ЗВТ з ЄС і з країнами СНД, це були паралельні процеси. Проект договору з СНД був підготовлений ще у травні, але тоді частина країн Співдружності відмовилася його підписувати – десь із меркантильних міркувань, як, наприклад, Таджикистан і Узбекистан. Ну, і була підозра, що Росія використала цей процес непідписання як інструмент тиску на Україну. Мовляв, вступайте у МС, тоді отримаєте і все решта.

Зараз елементи цієї тактики присутні. Мені здається, що Росія сприяла настільки несподіваному підписанню цього документа у Санкт-Петербурзі, причому винятково для того, щоб показати на контрасті, мовляв, дивіться, у відносинах з Європою в України виникли складності, а ми по лінії СНД якраз ідемо назустріч і, значить, ми ваші справжні партнери і дружити треба з нами.

Так чи інакше, цей договір для України вигідний, оскільки у нас чимало економічних інтересів у країнах СНД. І те, що сьогодні у нього більш сучасна договірна база на принципах СОТ з елементами та механізмами вирішення торговельних спорів відповідає інтересам нашої країни, про це говорять практично всі експерти.

Разом з тим, це не означає форму якоїсь економічної інтеграції у рамках СНД. Це, скоріше, більш цивілізована і більш сучасна форма торгів на пострадянському просторі.

Чим цей договір від­різняється від договору щодо ЗВТ з ЄС? Справа у тому, що договір з Євросоюзом, щодо якого наразі поки йде переговорний процес, це, по суті, форма часткової інтеграції з Європейським Союзом. Це не така звичайна зона вільної торгівлі, яка в України є з багатьма країнами світу. Це більш «просунутий» формат економічних відносин, коли і ми отримуємо доступ на ринки Європи (хоча і з деякими обмеженнями) і європейці виходять на наші ринки.

У цьому сенсі для нас договір про ЗВТ з Євросоюзом – дуже важливий етап інтеграції в економічні структури ЄС. По суті, це дуже серйозний крок на шляху якщо не вступу безпосередньо у Євросоюз, то вже життя за правилами ЄС».


В новостях все чаще слышим что Украина налаживает экономические отношения со странами Ближнего востока и на сегодня крупный торговый партнер узбекистана, на ряду с другими странами бывшего соцлагеря. Более тесные врешнеэкономические связи Ташкент поддерживает с Россией, Китаем и Индией.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com