Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Білоруський шлях — для України?

Президент РФ Дмитро Медведєв вважає, що Україна повинна йти білоруським шляхом у вирішенні питання про ціну на газ: «Діє угода, яка повинна виконуватися...

Цей договір підлягає виконанню. Його було укладено на тих умовах, за якими сторони досягли угоди... Якщо говорити про майбутнє, то ми готові розглядати різні варіанти. Але я вам скажу прямо: хай Україна нас зацікавить, щоб нам було цікаво думати про таку співпрацю на майбутнє. В цьому випадку можна повернутися до обговорення в самих різних умовах роботи». Як приклад він навів компроміс, досягнутий із Білоруссю: Мінськ отримав так звану інтеграційну знижку як приз за участь у Митному союзі й згоду продати Росії «Білтрансгаз».

«Хоча наші (українські) колеги відразу ж відхрестилися від цього ... я вважаю, що тут поспішати не треба. Тому що з Білорусією у нас теж були свої проблеми й дуже серйозні у газовій співпраці, але ми вийшли на нормальний рівень взаєморозуміння. Білорусь сьогодні є членом Митного союзу, і ми домовилися про те, що Росія придбає «Білтрансгаз», фактично на 100%. Це створює нові умови», — сказав Д.Медведєв.

«Ось таким шляхом, мені здається, потрібно йти й нашим українським друзям», — додав він.

15 серпня прем`єр-міністр РФ Володимир ПУТІН повідомив, що з 2012 року Росія введе для Білорусі знижуючий «інтеграційний» коефіцієнт при визначенні ціни на газ.

 

Чи можливий для України білоруський шлях і як Янукович «зацікавлюватиме» Кремль, щоб добитися знижки на газ, ми запитали в експертів.

Борис Кушнірук, економіст: «Білоруський шлях для України неможливий апріорі. В Україні й у Білорусі — різні типи капіталізму. Білорусь пішла шляхом державного капіталізму, де фактично головним власником є держава і всім цим керує одна людина — президент. Цей бізнес опинився в складній ситуації внаслідок тієї політики, яку проводив Лукашенко. І на відміну від Європи, яка вимагала демократизації і була готова давати підтримку на цих умовах, Росія таких вимог не виставляла. Тому Лукашенку було значно легше піти шляхом здачі ГТС Росії — це зберігало його владу… У демократичній системі він би поступався всією владою, а це його абсолютно не влаштовувало.

В України інша ситуація. Ми маємо олігархічну систему, де бал править великий капітал. І його інтереси в іншій площині, ніж інтереси Росії. Це не просто конкуренція на тих чи інших ринках — вони не хочуть залежати від когось, не хочуть мати старшого брата. Для них вступ у той самий Митний союз просто неможливий, тому що інтереси українського капіталу — в абсолютній більшості за межами Росії.

Вступити в Митний союз, повністю не розірвавши зв’язків із СОТ, неможливо. Виходити з СОТ заради Митного союзу бізнес не готовий. Втрати від цього будуть значно більші, ніж дивіденди. Усі чудово розуміють, що інвестиції, що потрібні українській економіці, знаходяться не в Росії і не в Митному союзі. Навіть якщо теоретично якісь гроші Росія могла б дати Україні, технологій вона точно не дасть — усі вони перебувають у розвинених країнах.

Заява Медведєва — це демонстрація публічної зневаги до Януковича і образи на нього, який не діє так, як хочеться Медведєву. Росія не звикла чути відмови. І сприймає це як оголошення війни, тим більше — від якогось там Януковича.

Україна не «зацікавлюватиме» Медведєва тим, у чому він зацікавлений. Медвєдєв хоче ГТС, хоче під контроль ядерну галузь, хоче цілий ряд підприємств.

Найкращим варіантом було б зараз порушити кримінальну справи щодо шахрайства з газом «РосУкрЕнерго». Це означало б, що Україна робить дуже жорсткий крок, бо йдеться про злочин, скоєний високопосадовцями Газпрому і Нафтогазу. Причому за участю Тимошенко і Путіна. Оце вже була б війна — або-або: або ми йдемо до кінця, і тоді Газпром матиме блідний вигляд в Європі, або ми знаходимо компроміс — і газ буде дешевий».

Богдан Соколовський, колишній уповноважений президента України з питань енергетичної безпеки: «Символічно прозвучала така заява на тлі переговорів Росії з Північною Кореєю. Білоруський шлях — не наш, він нам не підходить. Я це сприймаю як погрозу державі. Думаю, Янукович уже чинить опір. Він зрозумів після Харківських угод, що жодних поступок російській стороні робити не можна, і дружба шляхом поступок себе абсолютно не виправдала. Росія залякує. Але вона не досягне бажаного їй ефекту. У нас у народі є консенсус щодо європейських стандартів... Сьогодні гра зосереджена навколо ГТС. Оскільки Росія йде обхідними маршрутами, думаю, не буде великої біди, якщо Україна колись перестане бути газотранзитною державою. Хай Європа думає: чи їм вигідніші абсолютно не виправдані економічно Північний і Південний потоки, чи — транспортування газу через Україну. Якщо Україна займе таку позицію: ні — то ні, так — то так, тоді ми виграємо».

Олександр Гудима, народний депутат, міністр палива та енергетики опозиційного уряду: «У Росії зараз президентська кампанія. Й апетити в них непомірні. Після Харківських угод вони очікують від України чогось не менш значимого. Медведєв розуміє: якщо влада в Україні не хоче європейського шляху (як німці і французи в судах доводити Росії, що вона не має рації з такою високою ціною), а хоче домогтися дешевшого газу ціною незалежності, — то можна їй такі сигнали подавати. Тож нічого такого надзвичайного в цинічній заяві Медведєва ми не побачили.

Білоруський шлях для Януковича і його команди є не такий легкий, як для Лукашенка. Бо на відміну від Лукашенка, який є диктатором, Янукович тільки хоче ним бути. Там у парламенті не було перешкод. А нам треба змінювати закон про трубопровідний транспорт. А в умовах прийняття чи неприйняття пенсійного закону такий біль на голову — це не просто. Ми сьогодні ще становимо для Європи якийсь інтерес своїм геополітичним положенням. І для неї важлива наша ГТС. Якби раптом сталося, що Янукович разом зі своїм підконтрольним парламентом віддав половину ГТС Росії, ми б у питаннях енергетичної безпеки і для Росії, і для Європи перестали б бути зовсім цікавими, ми були б абсолютним нулем і з нами б узагалі ніхто не рахувався.

За матеріалами UNIAN

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com