Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«КОЖНОМУ У СВІЙ ЧАС БОГ ВІДДАСТЬ ЗА ЙОГО СЛОВАМИ ТА СПРАВАМИ»

У той час, коли сучасне суспільство піддається духу зневіри, скептицизму і навіть відвертого цинізму, Господь не залишає сучасного християнина, виявляючи йому свою силу, владу, підтримку та могутність.

У Міжрегіональній Академії управління персоналом, що відома не тільки своєю науково-освітньою, патріотичною, просвітницькою, але й релігійною діяльністю відбулися події та явища, до яких можна по-різному ставитися й по-різному оцінювати. І лише віруюче серце християнина розглядає ці події як явлення сили Божої, Господньої всемогутності та кари за гріх. А відбулося зі слів Бескопильного Геннадія Вікторовича, директора Служби безпеки та Свін­цицького Миколи Броніславовича, начальника  відділу внутрішньої безпеки МАУП, наступне...

На київських пагорбах МАУП (вул. Фрометівська 2) побудовані не тільки нові навчальні корпуси, бібліотека, православні храми, каплиці, але й споруджені пам’ятники, барельєфи на честь угодників Божих. Напроти інституту міжнародної економіки, фінансів та інформаційних технологій імені Святої Великої княгині Ольги, де зокрема, перебуває духовно-просвітницький Центр імені Святих Апостолів, споруджено пам’ятник рівноапостольній просвітительниці Святої Русі. Свята княгиня Ольга, велично сидячи на князівському троні, тримає в піднятій правій руці животворящий хрест Христовий, осіняючи їм увесь український народ. Особливо шанована святиня завжди є улюбленим місцем молоді, викладачів і співробітників Академії. І це не випадково, тому що не тільки ікони, але й святі кам’яні, бронзові та мідні зображення святих несуть на собі печатку божої благодаті. Одного дня, рано у ранці охорона Академії виявила, що на пам’ятнику в руках святої княгині Ольги пропав хрест, якій був по-варварськи відламаний і вкрадений.

Не можна сказати, що керівництво, викладачі та студенти не були засмучені цією подією, до того ж пізніше виявилося, що були украдені й історичні плити у культурно-історичному комплексі «Сходинки української культури та історії», бронзові колосся пам’яті з монумента безневинним жертвам голодомору. Варварство, безбожництво, дикість руйнування, що панують у нашім житті, на величезний жаль, сьогодні вже нікого не дивують. Але те, що злодії у своїх ганебних, варварських вчинках не зупинилися перед святинею — вирвали хрест із рук пам’ятника святої Ольги, спаплюжили пам’ять померлих — потрясає будь-яку порядну людину.

Керівництво Академії докладало немало зусиль, професійних навиків в пошуках украдених святинь, але їхня праця дала плідні плоди не зразу. Залишалася тільки надія на допомогу, підтримку Всевишнього і молитву святої княгині Ольги. Незабаром Господь виявив своє грізне знамення. Відбулася трагічна подія, яка викликає лише почуття скорботи, жалю, уболівання і не допускає якоїсь зловтіхи. На території МАУП біля сміттєвих баків було знайдене тіло колишнього працівника (двірника) Академії, незадовго до цього звільненого за недбалість. При огляді тіла, насильницьких слідів смерті не було виявлено, судова експертиза допускає версії: серцева недостатність або крововилив у мозок. У ході подальшої слідчої оперативної роботи у речах раптово померлого був знайдений хрест, що був частиною пам’ятника святої княгині Ольги. Швидше за все, можна зробити припущення, що, продавши мідні плити й бронзові колосся з пам’ятника жертвам голодомору, злодій не зміг продати тільки хрест. Навіть приймальники металобрухту, які не гребують будь-яким прибутком, не ризикнули прийняти святиню, можливо, злякавшись «небесного покарання».

Не виносячи вирок померлій людині, уболіваючи про смерть будь-якої живої душі, не засуджуючи навіть злочинця, якій впав у гріх, віруюча людина пам’ятає Слова Святого Письма: «Не обманюйтеся: Бог зневаженим не буває. Що посіє людина, те й пожне (Гал. 6: 7)». Неможливо осміяти або зневажити Бога, Його Церкву і Його Святих угодників. Кожному у свій час Бог віддасть за його словами  та справами.

Свята княгиня Ольга, яка принесла нам світло Христової Істини й Животворящий Хрест Господній, не залишає своїм заступництвом і молитовним щитом свій народ і Церкву Божу. Як би не розверталися події у подальшому, як би скептики не оцінювали явлення Божої кари,  пам’ятний мідний хрест із рук святої Ольги, знайдений оперативними працівниками, вже став шанованою  святинею Міжрегіональної Академії управління персоналом. Відтепер святий хрест зберігається  в ковчезі у святому вівтарі храму на честь Собору Дванадцяти Апостолів, будучи живим свідченням всемогутності й сили угодників Божих, які не залишають нас  грішних своїм заступництвом, підтримкою та турботою.

Самі історичні свідчення з життя святої княгині Ольги проливають світло актуальності та значущості на події, які сталися в Академії, акцентуючи увагу сучасників на Святому Животворящому Хресті Господньому. В 955 році княгиня Ольга у Константинополі була з великою повагою прийнята імператором Костянтином VII Багрянородним (913 — 959) та Патріархом Феофілактом (933 — 956). У Царгороді княгиня прийняла хрещення і отримала ім’я святої Олени, матері імператора Костянтина, яка знайшла у IV столітті в Єрусалимі Животворящий Хрест Господній. Саме з його частини було вирізано й зроблено менший хрест, яким Вселенський Патріарх благословив новохрещену княгиню Ольгу. На хресті був такий напис: «Обновися Руська земля Святим Хрестом, його ж прийняла Ольга, благовірна княгиня».

Відчуваючи силу, благодать святого хреста, Боже явлення, знамення і молитовне заступництво святої княгині, Православна Церква і сьогодні у своїх богослужбових текстах оспівує святу рівноапостольну Ольгу: «Веселися, Ево прародительнице, иже бо, тя прельстив, из Едема изведе, ныне же попран есть твоим исчадием. Се бо Ольга животное древо, Крест Христов, на Руси водрузи, имже всем верный рай отверзеся, мы же хвалящееся, яко тоя ради Бога познахом, со Владимиром сию величаем» (канон на утрені,  піснь 9).

Протоієрей
Діонісій Мартишин

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com