Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Як реформувати дорадництво?

Сьогодні в Україні на всіх рівнях — як владних, так і громадських —  обговорюється питання майбутнього членства в ЄС. Варто зазначити, що Президент України висловив упевненість у позитивному результаті саміту “Україна — Європейський Союз”, який має відбутися в листопаді і де очікується підписання угоди про асоціацію України з ЄС.

Показовий на цьому шляху досвід Польщі, яка вже 16 років живе й розвивається в цій системі. Щоб поділитися своїми напрацюваннями, польські фахівці щороку запрошують до себе наших спеціалістів — фермерів, дорадників, науковців, представників органів управління, державного та місцевого самоврядування.

Cпівробітництво польських та українських консультаційних служб, що діє в рамках Угоди від 2004 року між Регіональним консультаційним центром розвитку сільського господарства та сільських територій у Старому Полі (Республіка Польща) і Національною асоціацією сільськогосподарських консультаційних служб України, успішно розвивається вже протягом шести років. За цей час у Старому Полі Поморським Центром сільськогосподарського консультування в Гданську та українськими консультаційними службами — членами Національної асоціації за підтримки Міністерства сільського господарства й розвитку села Польщі, а також Міністерства аграрної політики України реалізовано ряд спільних проектів, що фінансувалися Міністерством закордонних справ Республіки Польща.

Своїми враженнями від перебування у Поморському воєводстві поділився віце-президент Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України Михайло Кропивко.

— Отже, Михайле Федоровичу, що ж корисного почерпнули українці в Поморському воєводстві Польщі?

— Воєводство розташоване на узбережжі Балтійського моря, майже половина якого знаходиться в межах цього регіону. За економічними показниками воно посідає чільне  місце серед інших успішних воєводств; його внесок до загального національного ВВП — 5,7 відсотка, а додана вартість становить (у перерахунку на одного працюючого) 115,6 відсотка середнього показника в державі. Регіон належить до привабливих з інвестиційної точки зору, з добре розвинутим бізнесом, ємністю регіонального ринку, різнорідністю регіональної економіки, належним станом довкілля та розбудованою мережею комунікацій і транспорту. Наші сусіди серйозно займаються як свинарством, так і розведенням великої рогатої худоби. Тут також добре розвинені переробна та комбікормова промисловість.

Варто зазначити, поляки створили належні умови для навчання українців. Кожен учасник семінарів мав можливість глибше ознайомитися з діяльністю тієї чи іншої галузі, яка його найбільше цікавила: тваринництвом, переробними під­приємствами, рослинництвом, місцевим самоврядуванням, зеленим туризмом тощо.

У країні понад 2 мільйона приватних фермерських господарств, які сплачують фіксований податок на землю, що становить 29 євро з одного гектара на рік. Середня площа, що обробляється власниками — 4-7 гектарів. Окремі господарі одержують прибуток за рахунок інших видів діяльності, приміром, облаштування теплиць і вирощування різноманітної продукції — овочів, фруктів, квітів тощо.

Кожен фермер є членом сільськогосподарської палати, яка, за потреби, від­сто­ює його права. Приміром, як здійснюється про­даж зе­млі? Серед покупців перевага надається сільгоспвиробникам, здебільшого, таким, чиї землі — поряд із ділянками, що продаються. Сільськогосподарська палата встановлює також певні обмеження на продаж землі: може не дати дозвіл на продаж понад 100 га. Окрім цього, Палата контролює  ціни на сільгосппродукцію, зокрема, на зернові.

Вагомою підтримкою для фермерів є консультаційні центри або дорадчі служби. Вони функціонують у кожному районі й надають різнобічну допомогу господарствам. Складніші, нестандартні ситуації вирішуються за допомогою дорадчої служби воєводства.

Польське дорадництво — один із механізмів управління сільським господарством, тому діяльність дорадчих служб підтримується на державному рівні. За словами начальника департамента консультування, освіти і науки Міністерства сільського господарства та розвитку села Республіки Польща Барбари Одробинської держбюджет виділяє на їх потреби близько 2,6 млн. євро на одне воєводство, що становить дві третини від потреби; решту коштів дорадчі служби заробляють комерційною діяльністю.

— На Ваш погляд, чи повню мірою використовують свій потенціал дорадчі служби України?

— Сьогодні в Україні функціонує понад 60 обласних і районних сільськогосподарських дорадчих служб, які працюють як на умовах часткової самоокупності, так і користуються державною підтримкою. Так, на підтримку сільськогосподарської дорадчої діяльності Державною цільовою програмою розвитку українського села 2010 року передбачено 11 млн. грн.

Кошти невеликі, проте, за словами представників Міністерства аграрної політики України, це лише перший крок становлення українського сільськогосподарського дорадництва, — важливого іструмента запровадження державної політики розвитку сільських територій.

З огляду на це, фахівці Мінагрополітики разом із науковцями Інституту аграрної економіки та консультантами Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України підготували проект Концепції формування Державної системи сільськогосподарського дорадництва в Україні та її техніко-економічне обгрунтування, при підготовці якого було враховано досвід роботи Міністерства сільського господарства і розвитку села Польщі, польських консультаційних служб, Латвійського центру сільських консультацій і освіти, Федерального державного закладу “Російський центр сільскогосподарськогоконсультування”.

Щодо діяльності дорадчих служб Польщі слід сказати, що особливої уваги там надають питанням ролі місцевого самоврядування в розвитку сільських територій. Безперечно, значні кошти надає Європейський союз, які спрямовуються на реалізацію різних соціальних програм, — близько 30-50% від загальних потреб. Проте й власні бюджети гмін досить солідні. У польських селах за власний кошт ремонтуються дороги, переобладнуються школи та заклади культури із застосуванням передових технологій та сучасних матеріалів.

Нині в країні діє програма “Відновлення села”, створено найсприятливіші умови для розвитку зеленого туризму, яким займається багато фермерів. Селяни, які бажають розпочати діяльність у сфері сільського туризму та ті, що вже надають послуги відпочиваючим на базі своїх господарств, мають певні пільги: на них не поширюється закон, який регулює господарську (підприємницьку) діяльність. Тобто вони мають право вести повноцінне господарювання, але при цьому не бути обтяженими зобов’язаннями, що покладаються законодавством на решту підприємців. Діяль­ність у сфері сільського туризму не належить до підприємницької діяльності. Тому грошові винагороди за такі послуги не підлягають обкладенню податком на додану вартість. Законодавство також передбачає, за певних умов, звільнення отриманих доходів і від податку на доходи фізичних осіб.

У Польщі активно ведеться пропаганда здорових продуктів, а звідси — поширення органічного землеробства, що до недавна розвивалося лише на основах приватної сертифікації. Держава підтримує екологічне землеробство у вигляді дотацій на одиницю площі, а розмір ставки чітко визначений і залежить від виду виробництва. У квітні 2004 року в Польщі прийнято  Закон  “Про екологічне землеробство”. З того часу дотації на ведення екологічного сільського господарства виплачує ЄС, а вони є набагато вищими від державних.

Значної підтримки з боку держави набувають ініціативи громадян, які прагнуть зберегти природу й запровадити в життя соціальні проекти, пов’язані із захистом навколишнього середовища. Яскравий приклад тому — екоініціатива жителів міста Квідзинь. Їх діяльність засвідчила, що може досягти навіть невеликий колектив людей, об’єднаних спільною ідеєю збереження довкілля.

Сьогодні Польща є реальним та успішно діючим партнером України, співробітництво з яким має для нашої держави стратегічне значення.

Наталя КАЛІНІЧЕНКО
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com