ВЛАДА ЗАОЩАДИТЬ НА ЗАРПЛАТАХ?

Минулого тижня Кабмін схвалив основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2011 рік. Зміст урядового документа ставить низку важливих питань. Чиновники планують наступні макроекономічні показники.

ВВП повинен вирости на 4,5%, склавши в номінальному вираженні 1 253 мільярди гривень. Індекс споживчих цін — грудень до грудня 2010 року — очікується на рівні 108,9%, а індекс цін виробників промислової продукції — 111,3%.

Фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців запланований у сумі 390,8 мільярда гривень. Зростання продуктивності праці, переконані автори прогнозу, становитиме 4,1%.

Кількість зайнятих економічною діяльністю у віці 15-70 років не перевищить 20,6 мільйона осіб, а рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці — 8,1%. Сальдо торговельного балансу, визначене за методологією платіжного балансу, передбачається негативним у розмірі 2 479 мільйонів доларів.

Потрібно відзначити, що економічне зростання всього на 4,5% — дуже скромний показник. Ще зовсім недавно В.Янукович і М.Азаров обіцяли подвоїти ВВП за десять років, що передбачає щорічний приріст даного показника більш ніж на 7%.

Прогноз інфляції на рівні 9,6%, навпаки, виглядає занадто оптимістичним — з урахуванням оголошеного повторного підвищення ціни на газ для населення і теплових генеруючих компаній у квітні 2011 року, а також через подорожчання продуктів у зв’язку з недобором урожаю в Україні і світі.

Особливий подив викликають заплановані показники стосовно зарплат. Зокрема, в урядовій постанові сказано, що 2011 року номінальна середньомісячна зарплата працівника складе 2 587 гривень, а приріст номінальної зарплати відносно попереднього року заплановано на рівні всього 4%.

За даними Держкомстату, середньомісячна зарплата в Україні за січень-червень 2010 року становила 2 110 гривень, що на 16,4% більше, ніж за відповідний період 2009 року. При цьому середня зарплата у червні досягла 2 373 гривень, що на 19,8% більше, ніж у червні 2009 року.

Слід гадати, середні зарплати ще трохи підвищаться у наступні місяці, що забезпечить збільшення середньомісячної зарплати за рік.

Отже, номінальні зарплати 2010 року підвищуються хоч і не такими високими темпами, як у 2004-2007 роках, але з випередженням темпів зростання споживчих цін — інфляція у липні 2010 року до липня 2009 року склала 6,8%.

Якщо у наведених Кабміном параметрах щодо номінальної зарплати немає помилок, то це означає, що у 2011 році в Україні відбудеться зниження реальної зарплати — на таку зарплату можна буде купити менше товарів, ніж у 2010 році.

Заплановане зростання номінальної зарплати на 4% при інфляції 8,9% забезпечує індекс реальної зарплати на рівні 95,5%, тобто реальна зарплата впаде на 4,5%.

До речі, реальна зарплата може знизитися у 2011 році ще суттєвіша, якщо врахувати макроекономічні прогнози, озвучені віце-прем’єром Сергієм Тігіпком.

За його словами, затверджені урядом прогнозні макропоказники на 2011 рік передбачають зростання ВВП на 4,5%, але інфляція очікується на рівні 10,8%. В такому разі реальна зарплата українця у 2011 році впаде на 6,1%.

Треба визнати, що планування урядом скорочення реальної зарплати у 2011 році при зростанні реального ВВП на 4,5% виглядає дивним. Причому такий намір начебто навіть суперечить меморандуму між українським урядом і МВФ.

«Ми рішуче налаштовані обмежити швидке зростання фонду оплати праці у державному секторі у 2011 році на середньострокову перспективу. Ми будемо утримуватися від підвищень зарплати понад рівень, якого вимагатиме механізм індексування на інфляцію зарплат держслужбовців», — написано у цьому документі.

Іншими словами, уряд зобов’язується перед МВФ, з одного боку, не допустити «швидкого зростання» зарплат у бюджетній сфері, а з іншого — зарплата таких працівників повинна індексуватися на величину інфляції, що забезпечило б, як мінімум, збереження реальної зарплати на рівні 2010 року.

У зв’язку з цим можна зробити два припущення.

Перше — уряд прийме рішення про індексацію зарплат «бюджетникам» на інфляцію 8,9%, але тоді номінальні зарплати у позабюджетної сфері підвищаться у 2011 році навіть менше, ніж на 4%, або й зовсім знизяться.

Проте останню обставину важко пояснити у випадку, якщо очікується зростання реального ВВП на 4,5% та збільшення продуктивності праці на 4,1%. Незрозуміло, чому при зростанні виробництва і продуктивності праці підприємства не будуть підвищувати зарплати, особливо за наявності значної інфляції.

Друге — Кабмін таки має намір не підвищувати у 2011 році навіть номінальні зарплати «бюджетникам» або ж навіть збирається їх зменшити.

У такому випадку загальний невисокий показник очікуваного приросту зарплат у державі стає більш-менш зрозумілим: у працівників бюджетної сфери зарплати не виростуть взагалі або навіть впадуть, в інших трудівників вони збільшаться, скажімо, на 6-10%, а в середньому вийде збільшення всього на 4%.

Днями ведуча однієї телепрограми намагалася домогтися ясності у цьому питанні від свого гостя — міністра економіки Василя Цушка, але її зусилля виявилися марними. «З урахуванням усіх факторів економіка росте, тому прогнози на 2011 рік дозволяють нам підвищити зарплату рівно на 4%. Будемо економити», — заявив він.

Схоже, реальнішим виглядає друге припущення, яке передбачає не підвищення, а зниження номінальної зарплати працівникам бюджетної сфери у 2011 році порівняно з 2010 роком. У такому разі реальна зарплата працівника цієї сфери не просто впаде, а скоротиться ще більше, ніж середня зарплата в країні.

У зв’язку з цим було б цікаво почути чіткі роз’яснення прем’єра або президента. Невже ж в умовах зростання економіки планується зниження реальної зарплати?

Ще зовсім недавно, у 2009 році, Партія регіонів наполегливо домагалася від уряду Тимошенко різкого підвищення соціальних стандартів при падінні ВВП на 15%. Чим же викликане таке суворе для українського народу і нелогічне з економічної точки зору нинішнє рішення команди Януковича — Азарова?

Юрій Глухов

ЕП