Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

УРЯДУ ПУСТИЛИ КРОВ

Партія Регіонів позбулася Семиноженка, продемонструвавши кожному, чим закінчуються спроби грати в самостійну політику.

Але, крім того, приклад Семиноженка має бути уроком і нинішнім тимчасовим попутникам Партії регіонів — в потрібний момент їх викинуть, і не замисляться ні на секунду.

Відставка сталася несподіваною для самого Семиноженка. Екс-віце-прем’єр розповів «Українській правді», що перед голосуванням не обговорював це питання з Януковичем, бо навіть не здогадувався про це. Напередодні звільнення він збирався з робочою поїздкою до Канева.

Для звільнення Семиноженка стався у нагоді проект постанови, внесений членом фракції БЮТ Ольгою Боднар три місяці тому, 30 березня 2010 року.

Тоді постанову про відставку Семиноженка бютівці внесли без особливої надії на успіх — це була їхня реакція на слова віце-прем’єра в ефірі Савіка Шустера про можливість участі України в союзній державі Росії та Білорусі.

Формально ж звільнення відбулося тому, що призначення Семиноженка на посаду віце-прем’єра відбулося... без розгляду його кандидатури в профільному комітеті.

У деяких заявах «чужого» Семиноженка донецькі могли шукати підтекст. Приміром, невдовзі після призначення віце-прем’єр розповідав своє обурення від того, що діти українських політиків здобувають освіту за кордоном.

...«Це найстрашніше ... У мене сто відсотків діти вчаться в Україні. Є деякі морально-етичні норми для політиків. Якщо ти політик український, ти повинен говорити українською мовою, твої діти повинні вчитися в Україні...», — заявляв віце-прем’єр.

Ці слова як докір на свою адресу могли прийняти Клюєв і Колесніков, чиї сини навчаються, відповідно, у Відні та Москві.

За зв’язки з Верховною Радою в уряді відповідає перший віце-прем’єр Андрій Клюєв, тож цілком імовірно, що саме він дав вказівку «валити» Семиноженка.

Ця комбінація не дуже сподобалася головному ворогу Клюєва у владі — Сергію Льовочкіну, який зараз обдумує працевлаштування Семиноженка на нову посаду, щоб його відставка не виглядала настільки відвертим ляпасом.

Загалом Семиноженко вважався близьким до Азарова, оскільки саме йому він довірив Партію регіонів у 2001 році.

Офіційну версію відставки Семиноженка озвучив речник фракції Вадим Колесніченко: «Це була політика очищення від неефективного менеджера. Ви можете уявити, як треба було насолити всім, щоб об’єднався весь парламент!».

«Семиноженку було доручено підготувати проект постанови уряду про скасування обов’язкового субтитрування, але він це не зробив. Потім зайшла мова — добре, нехай залишаються субтитри, але виконавець визначається на тендері. Знову не зробив. Його запідозрили в тому, що він отримав інтерес у діяльності фірмі, що займається титрами», — розповів «Українській правді» один з міністрів.

Віце-спікер Микола Томенко звільнення Семиноженка пояснив конфліктом... між дітьми найвищих посадовців.

«В силу певних обставин ця особа (Семиноженко) контролювала достатньо серйозні фінансові і організаційні проекти. Лише закупки за державні кошти медикаментів, ліків сягають більше 20 мільярдів гривень... Я не здивуюся, коли дізнаюся, що конфлікт за цими серйозними фінансовими темами мали не лише найвищі посадові особи України, а навіть діти цих найвищих посадових осіб».

Будучи віце-прем’єром, свої інтереси Семиноженко заявив у інформаційній сфері. Він намагався впливати на політику Національної телекомпанії, хоча в уряді і без нього було багато охочих покерувати телебаченням: і сам Микола Азаров, у підпорядкуванні якого прес-служба Кабміну, і Андрій Клюєв, який взяв на роботу начальником управління Ігоря Сторожука, і Борис Колесніков, який залучив депутатку Олену Бондаренко.

Ревнощі викликала ще одна ініціатива Семиноженка — взяти під свій одноосібний вплив потоки Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабміні.

До повноважень цього органу відноситься присвоєння товарам і коштам статусу «гуманітарної допомоги» з відповідним звільненням їх від податків.

Ідея екс-віце-прем’єра полягала в тому, щоб завести діяльність комісії на себе, та позбавити представників податкової і митниці право вето на її рішення.

23 червня Семиноженко провів зміни через Кабмін, отримавши таким чином можливість монопольно визначати, які вантажі можуть ввозитися в Україну під виглядом «гуманітарки».

За словами джерел, це рішення також було в числі інших, які скоротили термін роботи Семиноженка на посаді.

Ще одна кадрова зміна в уряді також слугувала підсиленню донецьких.

З посади міністра охорони навколишнього природного середовища було звільнено Віктора Бойка, який представляв блок Литвина. Тут же вакансію в уряді було заповнено — новим міністром став Микола Злочевський, близький до першого віце-прем’єра Андрія Клюєва.

Віктор Чивокуня, УП

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com