Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ТІЛЬКИ ПОДУМАЛИ, А ВЖЕ НЕ АКТУАЛЬНО

В умовах сучасного світу міжнародно-правовий статус державного нейтралітету втрачає свою актуальність і не гарантує безпеку.

Про це мовилося на засіданні «дипломатичного клубу» в Києві в рамках спільного проекту «Open Ukraine». Як відзначив колишній заступник державного секретаря США Строуб Телботт, в сучасних умовах, за його словами, міжнародно-правовий статус нейтральної держави є неефективним і втрачає свою актуальність. Як пояснив Телботт, в історичному вимірюванні, коли статус нейтралітету був реалізований в міжнародному праві, це означало неприєднання держави до одного з військово-політичних блоків, який був ворожим до іншої організації безпеки. На думку експерта, в сучасному світі це вже втратило свою актуальність. У свою чергу колишній верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і політики безпеки, а також екс-генеральний секретар НАТО Хавьєр Солана заявив, що концепція нейтралітету належить минулому в історії людства, а не сьогоденню. Він привів приклади, коли сучасні нейтральні держави, наприклад, Швеція реалізують активну і масштабну військову і політичну співпрацю з НАТО, що формально не передбачає нейтральний статус.

Колишній міністр закордонних справ України Геннадій Удовенко також відзначив, що нейтральний статус держава не може оголосити, оскільки він за своєю природою надається і гарантується іншими суб’єктами міжнародного права. Політик також відзначив, коментуючи позицію, зокрема представників нової української влади, про необхідність придбання Україною нейтрального позаблокового статусу, що в таких умовах Чорноморських флот Росії повинен бути виведений з нейтральної держави Україна. «При нейтральному статусі Україна не є другом Росії», — відзначив Удовенко.              

 УНІАН

 

* * *

Повернення до політики нейтралітету, декларований президентом Януковичем, поверне Україну до концепції «оборони по всіх напрямах», що приведе або до невиправданого зростання військових витрат, або до явного зниження обороноздатності країни.

Про це заявив доктор політичних наук Олександр Литвиненко: «Повернення до концепції оборони по всіх напрямах приведе не лише до необхідності повного перегляду всієї напрацьованої концептуальної бази розвитку органів сектора безпеки і оборони, що в кінці кінців хоч і не просто і не швидко, але вирішуване. Істотно гірше те, що після такого перегляду безпеки України це зажадає великих грошових вкладень в розвиток оборонної інфраструктури, перш за все на північному і східному, та і на південному і західному напрямах», — констатував експерт. При цьому збіль­шення військової активності, необхідне для забезпечення дієвої обороноздатності позаблокової країни, може негативно вплинути на відносини України з сусідніми країнами, припустив експерт. «Складно прогнозувати реакцію сусідів на радикальне збільшення військової активності України», — заявив Литвиненко кореспондентові «ДТ». При цьому він підкреслив, що повернення до політики нейтралітету, деклароване нинішнім президентом України, приведе до втрати засобів, витрачених на адаптацію української армії до стандартів НАТО. «З 2003 року повним ходом здійснюється адаптація Збройних Сил та інших органів сектора безпеки під вимоги Північноатлантичного альянсу. Армія вже сім років будується, виходячи з участі в системі колективної оборони, тобто сподіваючись на допомогу НАТО при вирішенні завдань оборони країни. За цей час чисельність ВС скорочена більш ніж в два рази, ліквідовано багато частин. А це — життя сотень тисяч людей і мільярди витрачених державних грошей», — заявив експерт. Він особливо підкреслив, що зростання військових витрат, необхідне для забезпечення обороноздатності країни в умовах нейтралітету, погано поєднується з деклараціями президента про пріоритетний розвиток української економіки і про боротьбу з бідністю. «Програма президента як основні завдання визначає вхід України до числа двадцяти найбільших економік світу, збільшення чисельності населення і подолання бідності. Досягнення цих пріоритетів перш за все вимагає концентрації ресурсів, створення ефективної, сучасної держави і відмови від безглуздих в економічних відносинах проектів. Чи доречним в цій ситуації буде радикальне зростання військових витрат?», — констатував аналітик.

 

* * *

Екс-прем’єр Словаччини Ян Чарногурській скептично оцінив розширення НАТО на схід, що понизило можливості загальноєвропейської співпраці, і передрік Альянсу швидкий розпад.

«Моя особиста думка, що розширення НАТО на схід зіпсувало можливості європейської співпраці. Я думаю, що ми побачимо найближчим часом взагалі розпад НАТО, тому що абсолютно немає ніяких умов для його розвитку», — сказав Чарногурській в ході відео-мосту Москва-Братислава.

Він також відзначив, що НАТО не популярний в Словаччині, а вступ країни до Альянсу був спровокований пропагандою місцевими ЗМІ. Крім того, заявив колишній прем’єр, з питання вступу Словаччини в НАТО не було проведено обов’язкового референдуму.

У свою чергу, заступник голови парламенту Словаччини Ганна Белоусова заявила, що Братислава — ні до, ні після вступу країни в НАТО — не розглядала Росію як ворога. Вона відзначила, що Словаччина завжди виступала проти розміщення американських ракет в Польщі і Чехії.

Віце-спікер також вважає, що односторонній намір США розмістити ракети в країнах Східної Європи без обговорення з іншими країнами НАТО є порушенням принципу колективної безпеки.

Нагадаємо, раніше генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Грузія і Україна стануть членами НАТО, за умови, що вони висловлять бажання, і за умови, що вони відповідатимуть необхідним критеріям. Він також закликав європейських членів альянсу збільшити вкладення в розвиток і модернізацію збройних сил, а також запросив Росію взяти участь в створенні загальної системи протиракетної оборони для Євроатлантичніого регіону.

За матеріалами ЗМІ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com