Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЯКА ПАРАСОЛЯ НАС ЗАХИСТИТЬ?

В Україні нині стає популярним гасло «Ядерна зброя робить рівними народи», побудованане на одвічній тезі «Кольт зробив рівними людей». 

Люди, схаменіться, бо на дворі — третє тисочоліття! Чи ще є в когось бажання повернутися на кілька десятків років назад у «старий добрий» совково-імперський світ з його марнославством та пихатими твердженнями на кшталт «У нас все найкраще, найправильніше, найнадійніше»? Саме бажання бути винятковими та вищими за інші країни призвело свого часу до небезпечного протистояння двох систем, коли людство стояло на межі, за якою майбутнє могло не настати. Та ось планета полегшено зітхнула: після розпаду СРСР зникли умови протистояння і, значить, зникла й загроза всьму живому на Землі. Бог подарував землянам унікальну ситуацію, яка спроможна була змінити хід історії на краще, коли хтось мав прийняти відповідальне, хоча, на перший погляд, у якійсь мірі ризиковане рішення: на власному прикладі довести всьому світові, що заради мирного, цивілізованого співіснування від ядерної зброї відмовитись можна! І саме наша молода незалежна держава стала таким прикладом, використавши унікальний історичний момент Істини. Істини, велич якої вимірюється величчю Світового Розуму. Велич же історичного моменту відмови від ганебного «досягнення» людства полягає у перемозі здорового глузду над невиправдано завищеною самооцінкою людського інтелекту, сил творення над силами руйнації, зрештою, Добра над Злом.

Як і у прадавні часи, коли саме на нашій землі було започатковано землеробство, закладено основи світогляду сучасності та філософію творчості людства — заняття, з якого пішла вся теперішня технологія, так і за кілька кроків до початку III тисячоліття Україна заклала наріжний камінь у будівлю планетарного світогляду наступної епохи. Світогляду, який шукає логіку земних подій не в людській волі, а в надлюдських законах Всесвіту.

Відомо: хто шукає собі ворогів, той їх знаходить. Тож, панове, може, годі вкотре випробувати долю, ганяючись за привидами минулого? Чи не краще направити зусилля на встановлення дружніх та взаємовигідних відносин з науковцями, бізнесменами, творчою інтелігенцією з інших країн? Врешті, на часі — об’єднання навколо вирішення проблем, пов’язаних з тероризмом, природними катаклізмами, бідністю. Ще один вагомий аргумент проти повернення ядерної парасолі — це цілковита незрілість нашої політичної еліти, представники якої активно шукають ворогів не зовнішніх, а внутрішніх, тобто серед своїх же співвітчизніків. Чи можна їм довірити ядерний арсенал? Питання — риторичне.

Саме рішення 1994 року довело, що наша країна спроможна не на словах, а на ділі сповідувати європейські, християнські цінності, які є загальнолюдськими. Треба цим пишатися, панове, і робити все, щоби слідом за нами шляхом ядерного роззброєння пішли й інші держави. Не пошук ворогів, а розширення кола друзів принесе Україні шану світу. Наша парасоля має бути не ядерно-чорною, за старим зразком, а дружньо-веселковою — — корисною та надійною.

Любов Чуб,
Хмельницький

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com