НЕГАТИВНІ ЕМОЦІЇ ПРИЗВОДЯТЬ ДО ХВОРОБ

У медицині є маса прикладів чудового зцілення від раку: Дарина Донцова і Кайлі Міноуг (рак грудей), Рональд Рейган (рак прямої кишки), Роберт де Ніро (рак простати). Всі ці люди перемогли страшну хворобу, але перемогли не за допомогою чарівних пігулок. Вони змінили своє ставлення до життя, і воно змінило своє ставлення до них. Які ж емоції викликають це важке захворювання? Про це ми запитали лікаря-мамолога Андрія Бабіка

Те, що рак виникає на тлі неправильного ставлення до життя, вже ні у кого не викликає сумнівів. На сьогоднішній день абсолютно чітко доведено, що існують певні психологічні типи, що ведуть до раку. З найбільш відомих варто виділити:

— Психологічний тип жертви (людина приносила в жертву свої інтереси ради когось або чогось: роботи, сім’ї, чоловіка, дітей, хворої мами і т. д.). До певного часу ситуація розвивається цілком нешкідливо, та варто людині з психологічним типом жертви втратити об’єкт своїх жертвопринесень, як починає розвиватися хвороба.

— Пацієнт з синдромом образи. У народі говорять, що рак буває від великої образи. І дійсно, багаторічний досвід спілкування з онкологічними хворими дозволяє зробити висновок, що хвороба вражає саме тих людей, які не можуть справитися з якоюсь глибокою психологічною драмою, що найчастіше викликає в душі образу (на сина, дочку, батьків, бабусю, батька, який кинув дітей ще до народження і т. д.). Такий пацієнт роками носить в собі цей емоційний камінь, що неминуче призводить до розвитку хвороби.

— Занурення в стан глибокого відчаю. Людина, що втратила сенс життя і впала у відчай, теж ризикує захворіти смертельною хворобою. Про це попереджають онкологи, які помітили, що втрата улюбленої роботи, смерть чоловіка або переїзд дитини (виріс і одружився) призводять до утворення внутрішньої порожнечі. У людини немає мети, втрачені життєві орієнтири, відсутня мотивація, а значить, він стає уразливим. У цей важкий для нього період він дуже потребує психологічної корекції, дружньої підтримки, турботи і розуміння. Якщо людина цього не знаходить, нерідко включається інстинктивне бажання захворіти (пам’ятаєте, як в дитинстві, щоб не йти в школу на ненависну контрольну, ми мріяли захворіти?). Ось тільки в дорослому житті хвороби трапляються куди серйозніші, ніж звичайна простуда.

— Раптове горе. Сильний стрес, пов’язаний з раптовою смертю близьких, зрадою чоловіка (дружини), втратою улюбленої роботи, часто стає тим пусковим механізмом, який запускає розвиток злоякісних утворень. Доведено, що будь-яка негативна емоція укорочує життя, а якщо вона ще і тривало переживається, обговорюється, — це серйозно позначається на стані здоров’я.

— Придушення негативних емоцій. Онкологи відмітили, що серед їх пацієнтів часто зустрічаються люди, що не уміють виражати свої негативні емоції. Як правило, ними рухає бажання всім подобатися, бути хорошими підлеглими, милими батьками, слухняними дітьми і т.д. Але ж негативні емоції неминуче народжуються в кожному з нас, і якщо їх тривалий час пригнічувати, заганяти углиб, мовчки терпіти несправедливість, це може привести до внутрішнього конфлікту, а з часом вилитися в хворобу. Саме тому онкологи радять таким пацієнтам збільшити фізичну активність. Спортивні навантаження дозволяють виплеснути свою агресію, злість, що накопичилася, і образу. Бігаючи, стрибаючи або боксуючи, людина переводить свої негативні емоції на фізичний рівень, і вони згорають без сліду.

Як справитися з негативними емоціями?

Перш за все, потрібно навчитися прощати образи і приймати ситуацію, що склалася, як черговий урок, який потрібно засвоїти і йти далі. Звичайно, це нелегко, але цілком реально. Сьогодні існує маса психотехнік, що дозволяють відкритися назустріч світу і перестати боятися нового, відгороджуючись від нього невидимою стіною. Найбільш ефективний в цьому сенсі є психоаналіз, хоча непогано працює і групова психотерапія, а також гештальдтерапія, православна психотерапія і багато інших методів. За даними американських психоонкологів, психологічна корекція підвищує шанси на виживання пацієнток з раком молочної залози (IV стадія) на 20-30 %. Це дуже високий показник, особливо для людей на останній стадії цього захворювання, так що надія на зцілення є. Головне — не погубити її своєю невірою і негативними думками.