Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

НЕ РУБАЙМО СУК, НА ЯКОМУ СИДИМО

Довідався, що деякі вчені товарознавці хочуть просити Експертну раду ВАК України» роз’єднати наукову спеціальність 05.18.15 — товарознавство на дві наукові спеціальності 05.18.15 — товарознавство харчових продуктів і 05.19.08 — товарознавство промислових товарів. Мета — нібито підвищити ефективність експертизи дисертаційних досліджень з боку спеціалізованих вчених рад з товарознавства і полегшення формування їх складу. Переконаний, що таке роз’єднання не вирішує проблеми підвищення об’єктивності оцінки наукових досліджень, а створює далекосяжні неприємності. Це ми вже проходили. Підвищення якості — це не тільки проблема товарознавчої науки в сьогоднішній Україні.

Так, товарознавство надпотужна наукова дисципліна тому, що в кожному товарі зосереджені знання людства від математики, фізики, хімії до … фізіології, психології людини й естетики. Крім цього, знання цієї дисципліни формують фахівців не менш потужної підсистеми ринкової системи економіки — торгівлі, що обслуговує виробника і споживача товарів і є фактично двигуном будь-якої системи економіки (закон попиту-пропозиції). Наприклад, комерційною діяльністю в розвиненій Японії займається більше 25% працюючого населення (як і в інших розвинутих державах), і товарознавство викладається від двох до чотирьох років у понад двадцятьох університетах. Адже ми живемо у світі товарів. Недарма письменник К. Паустовський назвав товарознавство життєзнавством.

Сучасне товарознавство складається з Теоретичних основ товарознавства, де викладені знання і проблеми, що відносяться до всіх без винятку товарів і спеціального товарознавства 35 груп споживчих товарів, де розглядаються засади створення споживних властивостей конкретних товарів, підходи до оцінки їх якості, питання умов зберігання та інше (під споживними властивостями слід розуміти здатність товару своїми властивостями задовольняти потреби споживача). А це значить, що дана навчальна дисципліна тісно зв’язана з сировиною, з якої виробляється товар і технологією його виготовлення, призначення яких створити відповідні споживні властивості товару.

Ці знання використовуються комерсантами для кращого задоволення біогенних і соціогенних потреб споживача товарів і зниження втрат маси і якості товарів на шляху їх руху від виробника до споживча, для попередження перетворення товару в «ніщо» — даремно витрачену працю трударів. Тому дивно, чому Україна, напевне, єдина держава у світі, де до сих пір немає міністерства торгівлі, яке б слідкувало за потоками товарів, їх якістю, кваліфікацією кадрів, давало відповідні рекомендації для галузей економіки держави. Чи комусь вигідно, щоб Україна стала звалищем, наповнювалась неякісними товарами, які нищать українців?

ВАК України у 2007 році, на наше переконання, об’єднав товарознавство під один дах шифром 05.18.15, щоб разом вирішувались не тільки проблеми підвищення якості наукових досліджень, а й відповідально вирішувалися проблеми підвищення якості підготовки фахівців для комерційної діяльності, щоб не вигадували у вишах куці дисципліни під персоналії, щоб не було фальсифікації фаху.

Зараз, у добу глобалізації, і в Україні також слід розбудовувати самодостатню економіку, щоб забезпечити населення споживчими товарами вітчизняного виробництва. Це і робочі місця, й відповідний моральний стан людей, адже досить бути рабами на своїй Богом даній землі, працювати в чужих інтересах у себе і в іпостасі заробітчан в інших країнах.

Тому виникає подив, чому в наших навчальних планах з підготовки спеціалістів в напрямках 05.01 «Економіка і підприємництво», 05.02 «Менеджмент» зникли товарознавство і технологія при величезному збільшенні кількості дисциплін, серед яких на дублюванні губиться понад 30% аудиторного часу.

Надання знань з товару майбутнім спеціалістам торгівлі слід відновити, а Теоретичні основи товарознавства повинні бути включені в навчальні плани всіх спеціальностей, які проектують, виготовляють товари. Саме завдяки підготовці спеціалістів із знаннями товару на основі товарознавства, започаткованій Вільним економічним товариством Росії, куди входили видатні вчені й промисловці, Російська імперія після скасування у 1861 році кріпосного права дуже швидко, до 1913 року, посіла перше місце у світі щодо ділової активності. Отримавши хороші знання з товару на основі товарознавства і комплексу інших дисциплін, випускник міг займатися не тільки суто комерційною справою, а й знайшовши «свій» товар там, де він проживав, міг розпочати виготовляти відповідний товар, поповнюючи прошарок малого підприємництва.

Усе треба продумувати до деталей з перспективою, а не проводити експерименти, що калічать життя молодим людям.

Юрій ЖУК,
зав. кафедрою товаро­знавства та експертизи продовольчих товарів Полтавського університету
споживчої кооперації України, доктор технічних наук

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com