Танцюючий жеребець, що полонить серця

Auto Avio Costruzioni саме так називалася компанія, яка в подальшому була іменований як Ferrari. Ferrari була створена в 1939 великим гонщиком і випробувачем авто «Альфа-Ромео» Енцо Ферарі. Спочатку компанія вона виготовляла запчастини для автомобілів. Випущені компанією автомобілі були під маркою «Альфа-Ромео».

З цією компанією у Феррарі укладав договір. Перше авто, що носить вже власне ім’я «Феррарі» стартував в 1946. Це була модель Ferrari 125, з першокласним 12-циліндровим двигуном з алюмінію, покликана здійснити мрію Енцо Ферарі: зробити з звичайного сімейного автомобіля — спорткар з позамежними на той момент властивості гоночного без втрати комфортабельності. У як бренд для компанії Енцо Феррарі вибрав жеребця що танцював на жовтому фоні.   Спочатку 1948 у світі вже було зо дві модифікації двигуна «Феррарі». Робочий об’єм двигунів виріс до 1995 см це майже сучасне 2х літрове авто що випускається у 2008 році. У цьому ж році в компанії з’явилася власна команда отримала перемогу на гонках в Мілле-Мілья і Тарга-Флоріо. 1949 був воістину тріумфальним для команди «Феррарі» гонка в Мілле-Мілья принесла їм широку популярність, а повага до бренду закріпила перемога в 24х годинних перегонах Ле-Мана.

Вже в 1951 році компанія «Феррарі» радує своїх шанувальників появою нової моделі 340 America з двигуном, спочатку створеним для Ferari GT — робочий об’єм двигуна нового дорівнював 4.1 літра — і це все вже в 1951 році.

Не минуло й двох років як конкуренти «Феррарі» кусали лікті від появи нової 340 America як в 1953 році компанія випускає для цього ж авто новий покращений за характеристиками двигун робочим об’ємом 4.5 літра — модель отримує назву 375 America. На додаток до 375 America компанія випускає паралельно модель 250 Europa, з 3-х літровим двигуном.

На початку 1954 року на рахунку власника компанії Енцо Ферарі було близько 200 своїх машин дорожнього варіанту і 250 ексклюзивно-гоночних моделей. При розробці дорожніх автомобілів були задіяні всі наявні на той момент дизайнерські контори — Енцо Ферарі робив свої автомобілі не схожими один на одного — завдяки чому мав певний успіх.

У 1954 році Енцо Ферарі укладає контракт на довгострокову співпрацю з дизайнерської компанією «Пінінфаріна» головною причиною такого рішення послужив кузов, зроблений на модель 250 GT.

Починаючи з моделі 250 GT автомобілі виробництва «Феррарі» почали випускатися двох видів: купе і кабріолет. Ця подія була ознаменований появою нової моделі авто 250GT California яка була зроблена на замовлення і представляла собою яскравий зразок відкритої моделі 250 GT спортивного типу.

У 1958 році компанія «Пінінфаріна» нагадала про свою співпрацю з компанією «Феррарі» зробивши для моделі 250 GT кузова специфічно кутастої форми. На той момент 250 GT оснащувалися 12-циліндровим потужним двигуном.

У 1956 році була випущена Super America (14 шт.) змінила 375 America — призначалися для багатіїв. Вперше з 1957 по 1962 компанія «Феррарі» розпочала випускати видозмінений «Феррарі 250 GT California» з хижо загостреним профілем і знімним дахом, а в 1960 році ця модель отримала перемогу в гонках Tourist Trophy на трасі Гудвуді.

У 1967 році 330GT «2 +2» змінить 365GT «2 2» в оснащення, якого входило самобалансірующаяся задня підвіска і гідропідсилювач рульового керування. У 1971 модель 365GT «2 +2» замінить більш сувора відповідно до духу «Ferrari» і часом 365GT4.

У 1966 фірма підготувала до випуску новий V-подібний двигун, що бере свій початок від гоночних моторів: 12-циліндровий, четирехкулачковий, з системою змащення із сухим картером, 2ма розподільними валами в кожній головці циліндрів, що забезпечив високий крутний момент машині, потужність двигуна дорівнювала 300 к.с. У 1968 «Феррарі» випустила модель Daytona з переднім розташуванням 4,4-літрового 12-циліндровий двигун V-подібної форми. Потужність двигуна склала 352 к.с., що розвиває надшвидкість — 282 км/г. Ця модель, зовні стримана і функціональна, є найшвидкіснішої в світі машиною.

На початку 1970-х років з’явилася модель Ferrari Dino, названа на честь померлого сина Коммендаторе, з центрально розташованим двигуном виробництва ФІАТ-V-подібним 6-циліндровим. Модель випускалася і в 8-циліндровому варіанті, але 6-циліндрична модель вважається класичною. У свій час «Dino» була фактично окремою маркою. Автомобіль «Dino-206GТ» випускався з 1967 року з двигуном V6 (1987 см³ 180 к.с. При 8000 об/хв; з 1969 року — «246 GT» — 2418 см3, 195 л. С. При 7600 об/хв). Точно такі ж, нетрадиційні для «Ferrari» мотори стояли на спортивному «Fiat Dino».

Модель 365GT4, або Berlinetta Boxer, 1971 року випуску, мала багато рис гоночних автомобілів «Феррарі»: її двигун робочим об’ємом 4,4 літра міг розвивати швидкість 275 км/год; розташований він був горизонтально посередині кузова, а коробка передач для більш раціонального використання внутрішнього об’єму кузова розташовувалася під мотором. Шасі також використовувало досвід гоночних машин: просторова трубчаста рама і сталеві панелі кузова. На базі Ferarri 308GT4 робилися елегантні моделі з кузовами «Пінінфаріна»; оснащені V-подібними 8-циліндровими двигунами, вони привертали увагу покупців до початку 80-х років.

Встановивши горизонтальний 12-циліндровий мотор Boxer гоночної моделі 512BB на Testarossa, компанія створила масивну важку машину, що відповідає найвищим вимогам як спортсменів-гонщиків так і «зоряних» клієнтів.

У 1987 сам засновник компанії Енцо Феррарі очолив колектив конструкторів, що підготували модель Ferrari F40, позначену як «сума зусиль компанії за роки її існування». Вражаючі технічні характеристики і ніякого комфорту ось девіз 1118-кілограмової Ferrari F40: жорстка підвіска не поглинала дорожніх нерівностей, кермо відгукувалося на кожну вибоїну, а прекрасний мотор демонстрував нескінченну потужність. Вимогливий, нестримно енергійний і привабливий — таким стало останнє дітище засновника фірми.

Автомобілі компанії «Феррарі», з 1969 контролювалася «Фіатом», а з 1989 остаточно відійшла до корпорації, мають репутацію найдорожчих у світі.
У травні 1994 року вийшов F355, спортивний автомобіль наступник 348 GTB/GTS. Найдешевша і популярна модель фірми. Дизайн — Pininfarina. Навесні 1995 року з’явився Spider — кабріолет. Berlinetta — купе, GTS — купе із знімним жорстким дахом, F1-керування трансмісією по типу гоночного автомобіля.

На автосалоні в Парижі, який пройшов у вересні 2003 р, італійська фірма Ferrari показала найпотужнішу в Європі серійну машину. Мова йде про спеціальну моделі Ferrari Enzo (Феррарі Енцо). Поява спеціальної моделі на честь знаменитого конструктора покликане нагадати автомобільного світу про передовий конструкторської школі Ferrari, що переконливо підтверджується видатними успіхами в Formula 1 (F1). Двомісний спортивний автомобіль оснащений 12-циліндровим двигуном об’ємом 6 літрів і потужністю 650 л. с. Час розгону до 100 км / год складає всього 3,5 секунди, а один кілометр машина здатна подолати за 19 секунд. Максимальна швидкість Enzo Ferrari — понад 350 км / ч. Дизайн автомобіля розробило відоме кузовне ательє Pininfarina. Модель «Енцо Феррарі» несе в собі риси болідів Формули 1 — обтічний корпус і вузький салон. Двері відкриваються вгору. Всі найважливіші функції управління, включаючи перемикання передач, винесені на кермо. Автомобіль оснащений 6-ступінчастою коробкою, зміна передач здійснюється за допомогою спеціальних клавіш на кермі. Передбачається, що буде випущено всього 349 автомобілів «Енцо Феррарі». Фірма пропонує їх своїм найбільш вірним і відомим клієнтам, природно, за попередніми заявками. Ціна автомобіля становить щонайменше 500 тисяч євро.