За що вбивають наших поетів?

Україна згадує відомого поета та журналіста Василя Симоненка. 8 січня 2009 року йому виповнилося б 75 років. Відзначили ювілей письменника не лише в Києві, а й на Черкащині та Полтавщині.

Василь Симоненко не дожив навіть до тридцяти. Попри це, його поезію вивчають у школах, а його ім’я закарбувалося на сторінках української літератури у розділі «Шістдесятники», повідомляє радіо «Свобода».

Цього року до ювілею письменника одним із головних подарунків його шанувальникам стане диск із архівними записами авторського виконання Василем Симоненком своїх творів.

Василь Симоненко став свого часу одним із перших речників українського «шістдесятництва». Він народився на Полтавщині, здобув журналістську освіту в Київському університеті, а працювати поїхав на Черкащину. Журналістську діяльність із літературною поєднував іще зі студентських років — попри це, за життя поета вийшла друком лише одна його збірка, «Тиша і грім».

Василь Симоненко помер у 28 років. За офіційною версією — від раку. За іншою версією, яку підтримують його сучасники, Симоненко просто «забагато знав».

У 1962 році він разом із колегами Аллою Горською та Лесем Танюком виявив місця поховання розстріляних жертв НКВС у Биківні. Про жахливу знахідку повідомили у міськраду, але замість слідства, усіх трьох почали переслідувати. Василя Симоненка навіть кілька разів жорстоко побили. Наслідком цього, упевнені друзі поета, і стала його швидка смерть.

Режисер та письменник Лесь Танюк пригадує, що тоді, за рік до смерті, життя Василя Симоненка перевернулося. Побачене у Биківні вразило його настільки, що він навіть розпочав вести щоденник. «Весь його щоденник, думаю, написаний для того, аби навести лад у душі, але ніяк не повірити у те, що сталося», — каже Лесь Танюк.

Окрім низки заходів у рідних Симоненкові місцях, організатори обіцяють: у день народження поета його лірика зазвучить «живим» голосом — додатковим накладом видадуть диск «Лебеді материнства». До нього увійшли 17 записів авторського виконання поетом власних творів.

Член громадського комітету з підготовки та відзначення ювілею Василя Симоненка, президент Національної радіокомпанії України Віктор Набруско розповідає, що аудіозаписи шукали у приватних колекціях, оскільки у державних архівах не виявилося жодного. «Симоненко був тоді заборонений. Це людина, яка абсолютно не вписувалася в рамки того часу», — додає він.

Заходи з нагоди 75-річчя Василя Симоненка тривали до 11 січня. Зокрема на Полтавщині вручали обласну літературно-мистецьку премію імені видатного земляка, відвідали будинок, де народився і жив поет. У Черкасах, на будівлі редакції, де колись працював Симоненко, встановили меморіальну дошку. А 11 січня у Національній філармонії України у Києві відбувся творчий вечір пам’яті поета.