Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Як мер з есеїстом буцалися

Несусвітній гармидер навколо передвиборної президентської кампанії відволік увагу від деяких вельми симптоматичних конфліктів, зокрема на межі політики і творчості. Застерігаємо одразу: далі йтиметься не про різдвяний наліт добряче підтоптаної Примадонни на голови терплячих киян. Бо то, на наше глибоке переконання, не має ніякого відношення ні до творчості, ні до справжньої політики. Є версія, яку обґрунтувала Сама, що насправді йдеться про «прикупити» української земельки. Щоправда, для цього доведеться робити одне з двох: або пшепєнькній пані приймати українське громадянство, або переробляти під неї українське законодавство…

Та повернемося до наших… ледь не ляпнули — баранів. Перепрошуємо, то ж лише приказка така. Отже, суть справи: наприкінці вже минулого року харківський міський голова Михайло Д., на думку прихильників, Мер з великої літери, викреслив зі списку номінантів на вельми престижну регіональну премію поета і есеїста Сергія Ж. На переконання шанувальників — Творця з великої літери.

У т.зв. широких колах громадськості харківських мер відомий набагато більше, ніж вищезгаданий есеїст. Хоча й не з власної провини. У 2007-му році піратський відеозапис репетиції Михайлом Д. свого виступу на телебаченні увійшов у першу десятку найпопулярніших відеокліпів усього світового Інтернету. Такого результату ніхто з українських політиків і попсюків не те що не здобув — близько не дотягся.

Хоча поет Сергій Ж. теж не в ПТУ талант кштальтував. Прожити цілих 5 років (2000-2005) на стипендії різноманітних європейських фундацій — це вам не на харківській барахолці секондхендом торгувати.

Але ближче до справи.

Мер Д. заявив, що не має нічого проти Ж. як Поета — з великої літери. Йому, Мерові йдеться про інше. Свого часу вищезгаданий заслужений стипендіат публічно спалив у Києві на Майдані Незалежності книгу відомого регіонала К., що загинув кілька років тому начебто від випадкової кулі. А це вже, з точки зору пана Д., тхне не есеїзмом, а фашизмом в натурі. Щоправда, акт спалення книги датується 2004-м роком, а Мер вибухнув благородним гнівом лише 5 років потому. Як кажуть у Наддніпрянській Україні, згадала баба, як дівкою була.

Реакція есеїста була передбачуваною. Він віднайшов у одержаній кілька років тому почесній грамоті, підписаній Мером Д., аж дві граматичні помилки в одному слові «есеїст» і вчинив «двієчнику», як казали колись харківські бурсаки, «вселенську смазь». Кілька лауреатів вищезгаданої премії оголосили публічний протест, котрий потонув, звісно, у гаморі брудної передвиборної піарщини.

Що ми маємо в результаті? Зайве підтвердження того факту, що ні висока посада, ні стипендії та премії європейських фундацій, даруйте за різкість, не додають людям здорового глузду. Бо з одного боку палити книги — то навіть не фашизм, то стовідсоткове середньовіччя. Є тисяча інших цивілізованих способів довести свою зверхність над опонентом. Тож у цьому аспекті харківський голова має рацію. З другого боку — виникає цілком резонне запитання: а де пан Д. був у 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2007-му році, коли його обрали мером колишньої столиці розстріляного українського духовного відродження? Для чого знадобилося тримати камінь за пазухою чи, кому зрозуміліше, дулю в кишені аж до слушного, з точки зору пана Д. моменту?

Залишається констатувати факт, що вже набив оскомину. Влада, особливо у її нинішньому українському варіанті, розбещує політиків, перетворюючи їх… ну, ви самі розумієте, на кого. Приміром, рекордсменів по кількості далеко не схвальних згадувань в Інтернеті. Але чим відрізняються від ТАКОЇ влади горезвісні творчі тусовки, де за не відомими нікому критеріями вельми пересічні, а то й відверто хворі особистості проголошують себе геніями, духовними провідниками, де, знову ж таки, невідомо за яким принципом роздаються щедрі гранти і стипендії зарубіжних благодійників? Ні-чим!

В.Н.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com