Уроки економної їзди

Трохи теорії.

Кожен автомобіль має певну масу. Щоб розігнати його до деякої заданої швидкості, необхідно витратити енергію. Чим швидший розгін, тим більше її знадобиться. А оскільки енергія зберігається в пальному, то і спалюється його в циліндрах двигуна більше.

При постійній швидкості витрата палива відносно менша, але, оскільки сила опору повітря пропорційна квадрату швидкості, витрата бензину помітно росте на високих швидкостях. Потрібно враховувати і таку характеристику, як питому ефективну витрату палива. Це кількість пального, необхідна для отримання 1 к. с. на годину. Цей показник досягає найменшого значення (приблизно 180-220 г/к. с./год.) при 2800-3500 об/хв.

Виходячи з теорії, щоб витрачати менше пального, потрібно рідше розганятися, не розкручувати двигун до високих обертів і своєчасно переходити на вищу передачу. Педаль газу необхідно натискати плавно, щоб уникнути збагачення суміші в режимі розгону і якомога рідше користуватися гальмами. Тобто, найбільш економний режим — це рівномірний рух на вищій передачі при невеликих обертах. Його в коробках-”автоматах” реалізує комп’ютер, коли водій вибирає економічний режим. З “механікою” все доведеться робити самостійно, що, на жаль, не завжди можливо.

У одному і тому ж місті витрати пального на аналогічних автомобілях у різних водіїв можуть відрізнятися на 10- 20 %. Якщо ви хочете заощадити паливо, почніть з вибору маршруту. Краще проїхати трохи більшу відстань, але не зупинятися на світлофорах і в пробках. Особливо це допомагає у великих містах. Враховувати потрібно все — час доби, день тижня, сезон, наявність тих або інших установ в районі.

Вуличний слалом практично не дає виграшу в часі. Найраціональніший режим — це рух в загальному потоці. Плавно розженіться і своєчасно переходьте на підвищену передачу. Для автомобілів, оснащених тахометром, краще тримати оберти в межах 2000-3000 об/хв. На рівних ділянках можна їхати і на п’ятій передачі, але при занижених обертах іноді витрати будуть вищі, ніж на четвертій при тій же швидкості. Якщо тахометра немає — орієнтуйтеся по спідометру, перемикаючись з 1-ї на 2-гу при 20-30 км/год., з 2-ю на 3-ту — 40 км/год., з 3-ї на 4-ту — 60 км/год. Іноді можна використовувати перемикання через передачу, наприклад, перша — друга — четверта.

При уповільненні на інжекторних автомобілях і карбюраторних, оснащених ЕПХХ, використовуйте гальмування двигуном, знімаючи ногу з педалі газу. В цьому випадку в певному діапазоні оборотів (1,5-2 тис. об/хв.) електроніка відмикає подачу пального. На карбюраторних автомобілях без ЕПХХ економічніше використовувати накат, тобто рух з вимкненою передачею, якщо попереду на світлофорі горить червоний.

При тривалих зупинках в заторах або на світлофорах можна глушити двигун. Загальний принцип економічної їзди в місті — вибирати максимально рівномірний режим руху, перед перешкодою завчасно припиняти розгін, переходячи на накат або гальмування двигуном.

Як і в місті, по трасі необхідно рухатися рівномірно, без непотрібних прискорень і уповільнень. Оптимальна швидкість, що дозволяє отримати високу середню швидкість і мінімальну витрату пального — 90-100 км/год. Збільшення її вище ніж 100 км/год. приводить до помітного зростання витрати бензину.

Якщо ви часто їздите за містом, проведіть експеримент: заправтеся “під пробку” і запишіть дані спідометра (або обнуліть дані добового пробігу). На заправці в кінцевому пункті знову заправтеся до максимуму і порахуйте витрату. Наступного разу зміните режим їзди (наприклад, швидкість — не вище 100 км/год.) і знову заміряйте витрату. Таким чином, можна обчислити раціональний режим для конкретного маршруту. Якщо потрібно “дотягнути” до заправки — займіть правий ряд і рухайтеся з мінімальною швидкістю на вищій передачі.

Розганяючись за містом, потрібно щонайшвидше вийти на вищу передачу і, відповідно, на “крейсерську” швидкість.

На довгих спусках використовуйте режим гальмування двигуном, а на карбюраторних машинах без ЕПХХ — накат, але не глушіть двигун! На слизьких дорогах, а також на крутих спусках і в горах накатом не користуйтеся.

Тільки справний автомобіль може забезпечити мінімальну витрату пального. До збільшення його приводить цілий ряд несправностей в системах живлення, запалення і шасі автомобіля. Частина потужності (і пального!) витрачається для забезпечення роботи додаткового устаткування. Наприклад, кондиціонер, що працює на максимальній продуктивності, може збільшити витрату бензину на 1-2 л/100 км. Тому на невеликих швидкостях (до 60 км/год.) іноді вигідно відкрити вікна і не вмикати кондиціонер.

Кожна з цих складових робить свій невеликий внесок. Але якщо в сумі вдасться заощадити всього 10-15 %, це якраз і будуть ті 40-50 копійок, на які подорожчав бензин.

З підвищенням швидкості росте і витрата бензину, причому чим вища швидкість, тим більший “апетит”.

До 5-ї передачі включно при швидкості 60 км/год. витрати бензину знижуються, а на 6-й при тій же швидкості вони зростають. Тому їздити на дуже низьких обертах недоцільно.