Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Тріумфи не бувають випадковими

Про переможний виступ українських студентів-футболістів на всесвітній універсіаді в Белграді розповідають ті, хто організовував підготовку і вів команду до перемоги.

25 літня Універсіада, на якій у групі фаворитів виступала збірна Україна, завершилася очікуваним успіхом наших спортсменів. Наші студенти посіли почесне шосте місце серед 145 країн-учасниць, що говорить про великий потенціал і високу спортивну культуру нації. Особливо потішили футболісти, які вдруге поспіль здобули золото. Пропонуємо увазі читачів коментарі людей, які безпосередньо займалися організацією підготовки українських спортсменів до престижних міжнародних змагань.

 

Мирон Ільницький, директор департаменту фізичної культури і спорту МАУП:

— Помиляється той, хто думає, що універсіади — це другорядні у порівнянні з чемпіонатами світу і Європи змагання. Це — особливі змагання, в яких беруть участь дуже сильні і перспективні спортсмени світового рівня, професіонали найвищого гатунку. Універсіада — це своєрідні олімпійські ігри серед студентів, єдина відмінність від найвеличніших змагань людства — менша кількість видів спорту, де розігруються нагороди.

Цього року через світову фінансову кризу в Універсіаді брало участь 145 країн світу. Для порівняння зауважимо, що раніше кількість країн-учасників доходила і до 195. Крім того, планувалося, що у Белграді буде проведена асамблея студентського світового спорту. Але за відсутності кворуму її проведення було скасовано. У таких несприятливих фінансових умовах почали змагання учасники 25 літньої універсіади. Спортсмени виборювали нагороди у 17 видах спорту. Юність задавала мало не гладіаторський запал змаганням, тому Універсіада була багата на красиві і безкомпромісні епізоди. У загальному підсумку за кількістю медалей українська збірна посіла шосте місце. Це теж успіх, особливо на тлі байдужості до студентського спорту окремих державних структур і чиновників нашої країни. Проте, не будемо про сумне, а згадаймо про героїв універсіади, які практично довели свій патріотизм і любов до України. Пловець Ігор Борисик побив рекорд Універсіади і став золотим медалістом змагань. Йому вдалося покращити результат поляка Славоміра Кучки, показаний останнім ще далекого 2005 року. А на стометрівці українець майже на секунду покращив рекорд англійця Джеймса Гібона, який тримався з 2003 року. Тож універсіада відкриває нові імена.

Представники Академії і минулого року брали участь в Універсіаді і виступили успішно. Цього разу наша академія була представлена п’ятьма членами збірної футбольної команди України. Вільна боротьба та важка атлетика, мабуть через брак фінансів, були виключені з цьогорічних змагань і МАУП не делегував своїх представників у цих видах спорту (тут у нас були реальні шанси стати найкращими). Але ми з оптимізмом спрямовуємо свої погляди в майбутнє. Адже наступного року планується проведення Універсіади в Китаї, де, зокрема, будуть організовані змагання як з вільної боротьби, так і з важкої атлетики. Це дасть Академії шанс відправити для відстоювання честі України та нашого навчального закладу ще більше талановитих українських спортсменів. Адже в МАУП навчається достатньо тих, хто входить в Національну збірну України.

Слід зазначити, що участь в Універсіаді має віковий ценз — 29 років. Ще однією умовою є навчання на денній формі. Винітки роблять лише для тих, хто закінчив навчальний заклад не більше 1 року тому.

Міжрегіональна Академія упродовж багатьох років бере участь у різних спортивних змаганнях у складі національних збірних. В 2004 році на Олімпіаді в Афінах гідно виступили Ельбрус Тедеєв, Наталя Скакун, Володимир Шацьких. Студентів, які беруть участь у різних змаганнях, Академія прагне усіляко підтримувати. Зокрема, шляхом зменшення або взагалі зняття плати за навчання. Також виплачуються премії, надаються путівки.

В Академії тісні зв’язки з Асоціацією вільної боротьби, діють численні угоди, МАУП є генеральним спонсором Асоціації. Ми співпрацюємо і з Асоціацією греко-римської боротьби. Сьогодні ми активно відслідковуємо талановитих молодих спортсменів та запрошуємо їх на навчання до МАУП.

Олег Первушкін, віце -президент Всеукраїнської футбольної асоціації студентів:

— В 2000 році була створена Всеукраїнська Футбольна Асоціація Студентів (ВФАС). Було розпочато співробітництво з Федерацією Футболу України, з університетами та з Комітетом фізичного виховання та спорту Мі­ністерства освіти і науки України.

В 2007 році ми взяли участь в Універсіаді, яка проводилася в Таїланді. Тоді ми теж стали чемпіонами. Серед чемпіонів були і студенти МАУП, які зарекомендували себе відмінними бійцями на полі. Слід зазначити, що саме тоді було сформовано кістяк команди. 11 чле­нів команди, які змагалися у турнірі Універсіади-2007, грали за збірну України і цього року в Бєлграді. І перемогли!

Псля цієї тріумфальної перемоги ФВАС ставить на меті гідним чином відзначити не лише футболістів, а й ректорів навчальних закладів, які з турботою поставилися до своїх студентів-спортсменів і створили їм ідеальні умови для навчання і тренування.

Лідерами нашої футбольної дружини були віддані футболу до самопожертви гравці: Башлай, Монахов, Запоражан, Гребинський. Всі вони грали без замін як цього року, так і на минулій Універсіаді. Сподіваємося, що ці віддані футболу і країні хлопці отримають державне заохочення за свою працю.

Ми стабільно висупаємо на міжнародній арені і і є визнаними фаворитами студентського футболу. Виходячи з цього особливого статусу, маємо формувати і амбітні плани на майбутнє. Без повноцінного і конкурентноздатного студентського чемпіонату добиватися подальших успіхів буде вкрай важко. Тому ВФАС робить акцент на власну студенську футбольну лігу. Це пояснюється тим, що у час фінансової скрути у багатьох професійних клубах виникають проблеми з утриманням команд, тому вони змушені сходити з дистанції. Наприклад, в другій лізі з 36 команд залишилося тільки 26. В цій ситуації закладаються добрі основи для виникнення та розвитку футбольних команд при вищих навчальних закладах. Асоціація планує зробити деякі зміни в регламенті, дозволивши командам одного ВНЗ запрошувати грав­ців з команди іншого. Помилковим буде забороняти це, адже не завжди команда має повноцінний сильний склад, який можна було б виставити на змагання. Сильні змішані команди сприятимуть підняттю рівня чемпіонату, сформують потужний кістяк елітних клубів ліги.

Але повернімося до універсіади і згадаємо, як це було. В групі, в якій виступала наша збірна, ми двічі зіграли унічию, що звичайно породжувало тривоги щодо майбутнього. Важкі матчі з командами Марокко (0:0) та чехами (1:1) створили атмосферу спортивної злості, незадоволення і бажання довести, що ми найсильніші, навіть ціною граничних надзусиль. Хлопці, як то кажуть, завелися і в післяматчевій пенальтевій серії впевнено обіграли сильну команду Кореї, а потім і Великобританії. В фіналі, як і минулого року, ми зустрілися з традиційно непересічною командою Італії. В цій країні футбол не просто гра, а ідеологія розвитку, це те, що робить імідж країни, і поширює його позитив на різні сфери суспільства. На жаль, ми лише йдемо до цього. Тож в другому поспіль фіналі перемогти збірну Італії — це щось означає. Та ще й з невипадковим рахунком — 3:2! Забити три м’ячі винахідникам «катеначчо» ой як не просто, адже італійські хлопчаки народжуються футболістами і це не перебільшення. Наші хлопці билися як леви. Всі перемоги дісталися нам у важкій виснажливій боротьбі. Але й фортуна була на нашому боці, і ми обов’язково за це віддячимо її! Подумайте тільки: бити чотири пенальті — і ні разу не схибити. Футбольні боги дивилися у бік України, і ніщо нас не могло зупинити. Згадаймо, що до Універсіади не всі члени команди були однаково готові. Тижневий збір допоміг підтягнути фізичні кондиції футболістів до одного рівня. Перші матчі під час Універсіади також допомогли плавно підготувати сходження на пік спортивної форми. У цьому я бачу заслугу головного тренера нашої збір­ної Володимира Лозинського та тренера Івана Шепеленка. Завдяки самовідданій роботі тренерського колективу та переможним традиціям команди новачки змогли без особливих проблем влитися в колектив і потужно заграти. Вони бачили перед собою лише найвищу ціль, і це спонукало до повної самопожертви на тренуваннях і у грі.

Серед новачків треба відзначити нашого воротаря Ю.Киселицю, який навчається в Дніпропетровському інституті фізичної культури; опорного півзахисника О.Крохмалюка з Чернівецького національного університету; — представника Київського університету фізичного виховання Ю.Піскуна; вихованця Тернопільського державного інституту Чорного. Упродовж року ми ретельно відслідковуємо найперспективнвших гравців студентської ліги, ведемо переговори з клубами, де виступають спортсмени, і керівництвом навчальних закладів, де вони навчаються. Честь виступати за збірну — це не медійний штамп, це те, що живе в нас від народження і фокусується у моменти особливої напруги і відповідальності. У нас бувають труднощі із запрошенням переспективних гравців у збірну, але ніколи вони не були ініціативою спортсмена. Добре, коли навчальні заклади допомагають збірній, залишаючи за бортом дрібні проблеми. А спортсмени взагалі охочі виступати за свою країну. Одягнути жовто-синю футболку означає для них не лише нову професійну сходинку, а й вияв бажання прославити спортивним подвигом власну країну, місто, область, район. Це теж важливо. Такий запал, максималізм ми вітаємо. Вірю в те, що переможні традиції збірної підхоплять юнаки, які скоро увіллються в колектив переможців. Ми — світові лідери і це зо­бов’я­зує до особливо ретельної підготовки, адже попереду нові випробування і нові перемоги.

Записали
Вероніка Довнич та Андрій ГУСЄВ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com