Як реформувати владу?

Наше видання в 2005-2009 роках опублікувало серію наукових розробок професора МАУП Перця В. І. та його співавторів, в яких сформульована правова основа концепції ефективності української влади. Достатньо назвати такі матеріали: «Юристи — за чесний і прозорий Парламент» (липень 2005 р.), «Конституція вимираючої нації» (листопад 2006 р.), «Як подолати кризу?» (травень 2007 р.), «Чи стане ясновельможністю секретар його ясновельможності» (липень 2007 р.), «Президент має рацію» (квітень 2007 р.), «Україна між НАТО і Росією» (лютий 2008 р.) та інші. Справа за владою, за її зворотним зв’язком зі ЗМІ, вченими, всіма громадянами. Поки що цього зв’язку немає і про важливі питання, на які дослідники давно дали відповідь, влада згадує напередодні виборів та із запізненням на декілька років. Зараз нашим читачам пропонуємо підготовлений дослідниками

ВИСНОВОК

наукової політико-правової експертизи «Про тлумачення норм Конституції України щодо строків проведення чергових виборів Президента України»

 

Витяг

Мета наукової політико-правової експертизи

Метою цієї експертизи є аналіз норм Конституції України для правового обґрунтування відповідей на важливі суспільні питання, а саме: а) визначення дати призначення чергових виборів Президента України; б) загальної оцінки узгодженості конституційних норм, якими встановлені строки проведення чергових виборів Президента України.

 

Надані експертам матеріали

Експертам для вивчення і аналізу передані оприлюднені в ЗМІ позиції політичних, громадських і державних діячів, які, за оцінкою наукових експертів, можуть свідчити про належну правову компетентність одних, правову необізнаність других і повну залежність «точки зору» третіх від посади та політичної належності.

 

Фактичні дані

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 85 Конституції України (надалі Конституція, Основний Закон), Верховна Рада України (ВРУ, Парламент) 1 квітня 2009 р. конституційною більшістю голосів народних депутатів призначила на 25 жовтня ц. р. чергові вибори Президента України, про що прийняла відповідну постанову. Раніше в політичних колах і державних структурах обговорювалися такі дати проведення чергових виборів Глави держави: 25 жовтня 2009 р.; 27 грудня 2009 р; 17 січня 2010 р. Спори про дату виборів посилюються і можуть перерости в подальшу руйнівну для суспільства конфронтацію політичних сил.

 

Юридичні колізії

Частиною 5 ст. 103 Конституції України, аналіз якого наводиться в наступному розділі цього Висновку, встановлено день чергових виборів Президента України. Разом з тим, конституційні норми не встановили день передачі (повторного набуття) повноважень діючим Главою держави переможцю виборів. В цій частині діють дві конституційні норми, зміст яких наводиться нижче:

Стаття 103, частина перша: «Президент України обирається…строком на п’ять років».

Стаття 104, частина перша: «Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України».

Моделювання ситуації показало, що частина перша ст. 104 практично виключає можливість реалізації частини першої ст. 103 Конституції, тобто можливість перебування Глави держави на посту п’ять років зі збільшенням за потреби останнього року на декілька днів, наприклад на кількість вихідних, святкових днів, які співпали з датою завершення п’ятирічної каденції Президента України. Як наслідок, руйнується конституційний механізм виборів. Серед правових інструментів руйнації виборчого процесу є неузгодженість конституційних та інших правових норм, зокрема передбачена Законом України «Про вибори Президента України» можливість другого туру виборів, проміжок часу, необхідний для офіційного оголошення результатів виборів, місячний строк реального вступу Глави держави на пост після офіційного оголошення результатів виборів та складення присяги на вірність народові, а також інші можливі ускладнення, зокрема судові спори.

Зазначене моделювання ситуації засвідчило, що за результатом кожних наступних виборів вступ нового Президента України на пост може віддалятися у часі від п’ятирічного терміну і попередній Глава держави зберігатиме повноваження більше передбачених Конституцією п’яти років. Призначення виборів на 17.01.2010 р. невідворотньо веде до порушення частини першої ст. 103 Конституції — перевищенню встановленого строку виконання повноважень Президента Главою Держави.

Недосконалий конституційний механізм виборів сприяє протистоянню і політичній боротьбі, особливо сил, які вишукують приводи для дестабілізації ситуації. Наукові експерти завжди погоджувались, що Розділ 1 («Загальні положення») і Розділ 2 («Права, свободи та обов’язки людини і громадянина») Конституції загалом прийнятні для України. У той же час наукові експерти неодноразово привертали увагу влади та політичних сил на недосконалість, алогічність конституційних основ формування української влади, які, безумовно, є найгіршими у Європі. Тому і не спрацьовують прогресивні норми Розділів першого і другого Конституції. Більш детально ці питання викладені в оприлюднених у ЗМІ Висновках наукових політико — правових експертиз «Про необхідність внесення змін до розділів ІV-VІІ, ХІ і ХІІ Конституції України, норми якої закріпили основи формування недосконалої системи державної влади, що об’єктивно призвело до перманентного протистояння між її гілками, руйнації економіки, системної корупції, зміни конституційного ладу держави, зубожіння та вимирання нації» (2006 р.), «Про шляхи виходу із політичної кризи» (2007 р.) тощо, а також Прогнозі «Україна в глобалізованому світі до 2035 року», проекті нової редакції Конституції України та інших підготовлених науковими експертами документах.

 

Конституційне регулювання термінів виборів Президента України

Частина 5 ст. 103 Конституції України, прийнятої ВРУ 28 червня 1996 р., встановила, що «Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Президента України».

Законом України від 8 грудня 2004 р. №2222- ІV в Конституцію України внесені зміни і доповнення, зокрема частину 5 ст. 103 Основного Закону викладено в такій редакції: «Чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень Президента України». Закон № 2222- ІV набув чинності 1.01.2006 р.

В наведених текстах двох редакцій частини 5 ст. 103 Конституції визначені такі місяці проведення чергових виборів Президента України: жовтень (перша редакція) і «останній місяць року», яким завершуються повноваження Глави держави, тобто любий місяць року (друга редакція).

Очевидним є і те, що чинна сьогодні частина 5 ст. 103 Основного Закону періодом чергових виборів Президента України визначила останній місяць року закінчення повноважень Президента України, яким може бути і не жовтень. Проблема полягає у відповіді на питання: «Чи розповсюджує ця норма свою дію на вибори 2009 р.?». Переважна більшість народних депутатів України 1.04.2009 р. дійшла висновку, що дія зазначеної конституційної норми не розповсюджується на визначення строку найближчих чергових виборів Глави держави, тому що діючий Президент України набув своїх повноважень до 1.01.2006 р., тобто до набрання чинності ч. 5 ст. 103 Конституції України в редакції Закону № 2222-ІV. Наукові експерти погоджуються з правовою позицією Парламенту. Так, відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції, «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Закон №2222-ІV не пом’якшує і не скасовує відповідальність, отже не поширюється на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

Слід зазначити, що у взаємозв’язку частин 1 і 5 ст. 103 Конституції базовою є частина перша, яка закріпила п’ятирічний строк виконання Президентом України своїх повноважень. Можна стверджувати, що частина п’ята виконує функцію забезпечення реалізації встановленого частиною першою п’ятирічного строку виконання Президентом України передбачених Конституцією повноважень. Наукові експерти дійшли висновку, що в подальшому для гарантування стабільності зазначеного строку є необхідність визначення в ст. 104 Конституції дня неділі та місяця складення присяги народові новообраним (обраним повторно) Главою держави.

 Розумний, але достатній розрив у часі між проведенням виборів і складенням новообраним Президентом України присяги народові є необхідним, зокрема і для формування команди, розробки програм тощо. Діючий Президент за цей час підготує передачу справ. Безумовно, і Президент, і переможець виборів мають право використати чергові відпустки.

 

Результати

1.         Постанова Верховної Ради України від 1 квітня 2009 р. про призначення виборів Президента України на 25 жовтня ц. р. ґрунтується на Конституції України.

2.         Визначена ВРУ дата виборів Глави держави відповідає політичній, економічній та морально-психологічній ситуації в суспільстві і державі.

3.         Для забезпечення п’ятирічного строку повноважень Президента України Ющенка В. А. (ч. 1 ст. 103 Конституції) доцільно внести доповнення в постанову ВРУ від 1.04.2009 р., визначивши день урочистого засідання Парламенту для складення переможцем виборів присяги народові — 23 січня 2010 року.

4.         В подальшому ст. 104 Конституції потребує змін — встановлення дня, тижня та місяця складення присяги народові новообраним (обраним повторно) Главою держави на урочистому засіданні Верховної Ради України.

 

Василь Перець,
професор Інституту права МАУП