Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Соціалізм зазнав фіаско, капіталізм прогорів, що далі?

Соціалізм зазнав фіаско, капіталізм прогорів, що далі? — запитує оглядач The Guardian Ерік Хобсбаум. «Ми поки не навчилися мислити у дусі XXI століття, але зробити це буде не так важко, як здається: основна політико-економічна ідея минулого століття зникла в зливному отворі історії», — пише він.

Зі слів Хобсбаума, більше не слід розуміти сучасну промислову економіку у дусі протистояння двох взаємовиключних систем — капіталізму і соціалізму, бо обидві системи завалилися.

«Майбутнє, як, власне, сьогодення і минуле, — за економікою змішаного типу, де суспільний і приватний сектор переплетені в тій чи іншій формі», — стверджує автор. Над конкретною моделлю доведеться поламати голови всім, але особливо мислителям лівого крила.

«Ніхто серйозно не думає про повернення до соціалізму радянського типу, оскільки його економіка повільна і неефективна; втім, не варто зменшувати величезні соціальні і освітні досягнення цього устрою», — пише автор.

Проте з моменту краху СРСР і донині жодна партія не оголошувала капіталізм неприйнятним. Британські нові лейбористи з 1997 року зробили ставку на «теологію глобального вільного ринку», як висловлюється автор.

Країна дерегулювала біржу, розпродала промисловість, припинила виробництво товарів на експорт і вважала за краще стати раєм для мультимільярдерів, що відмивають гроші. Тому криза ударить по Великій Британії і фунту стерлінгів сильніше, ніж по інших західних країнах, прогнозує оглядач.

Повернутися до економіки змішаного типу буде важко: по-перше, ніхто по-справжньому не знає виходу з нинішньої кризи, по-друге, політики і уряди продовжують сліпо вірити в неабияку ефективність приватного сектору. «Сумніваюся, що максимальне економічне зростання і конкуренція комерційних структур необхідні кожній країні за будь-яких обставин», — пише автор.

Потрібно повернутися до переконання, що економічне зростання і процвітання — це лише засіб для підвищення життєвого рівня населення, рекомендує автор. Він посилається на приклад Лондона, який до останнього часу генерував 20-30% ВВП Великої Британії і при цьому відрізнявся дорожнечею життя для пересічних громадян, проблемами безробіття і шкільної освіти.

У цих умовах слід узяти курс не на максимальне збільшення темпів економічного зростання і доходів фізичних осіб, а на розширення соціальних перспектив для всіх і кожного, підсумовує він. Тільки це допоможе перемогти головну біду XXI століття — екологічну кризу.

 

За матеріалами InoPressa.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com