БУДНІ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

Поки на полях української влади точиться боротьба за гроші, вплив, місця під сонцем, на українських ланах борються за врожай. Цими вихідними побувала в селі Матюші, що під Білою Церквою Київського області.

Нас радо зустрів директор Сільськогосподарського кооперативу «Агрофірма «Матюші» Леонтій Новицький. Одразу повіз показувати свої володіння. Земель у пана Новицького 2000 га. Усі вони під ячмінем, пшеницею та люцерною. Все це йде на корм тваринам – в кооперативі 1600 голів великої рогатої худоби, ще 2000 свиней. З однієї корови в середньому на рік отримують 7 000 л.

Праця важка, потребує багато фізичної сили. Але допомагає людям любов до своєї роботи та велика підтримка керівництва кооперативу. Заробітна плата сягає 1500 грн, деякі отримують 3000 грн. Під час робіт на полях працівникам привозять гарячі обіди. Що треба людині, яка цілий день з самого ранку, коли ще й півень не співав, ходить полем?

Леонтій Антонович, як людина, віддана своїй праці, всією душею вболіває не лише за майбутнє агрофірми, а й за кожного працівника. У нього так само, як у працівників, немає вихідних. Хоча Леонтій Антонович намагається всіляко полегшити працю робітників – там, де це можливо, процес механізується. Школа та дитячий садочок отримують продукти харчування від кооперативу.

На полях поряд з машинами можна побачити лелек, які цілими днями збирають шкідників, зернятка. На одному рівні з великими комбайнами працює і кінь. Він допомагає швидко перевезти щось дрібне. На працю людей надихає і мальовнича природа. Через село протікає Роставиця. Річка могутня, тому вирішили використовувати її для водяного млина. Тепер у селі є своє борошно. Навколо річки – великий ліс. Повітря прозоре, чисте, аж солодкувате… Ось таке воно українське село – мов писанка.