Хто затягує геополітичні вузли?

Президентські вибори в США давно не вирізнялися такою невизначеністю. Демократи сподіваються отримати перемогу за Білий дім, обіцяючи вивести війська з Іраку на річницю війни (20 березня — п’ять років від дня нападу США на Ірак), республіканці продовжують наполягати на правильності своєї позиції.

Президент Буш-молодший вихваляється своїми досягненнями і не думає сумувати за загиблими американцями (результат політики Буша  — 4 000 загиблих, 30 000 поранених і півтрильйона доларів), тим більше за сотнями тисяч загиблих іракців.

Найбільший апологет війни сенатор-республіканець від штату Арізона, ветеран війни у В’єтнамі Джон Маккейн наголошує: виведення американських військ з Близького Сходу дасть можливість ісламістам стверджувати, що вони перемогли у протистоянні, Ірак стане притулком терористів, громадянська війна перетвориться на регіональний конфлікт, а Іран здобуде ще більші важелі впливу.

Іракський напрямок пріоритетний для Заходу, наполягають американські аналітики. Ірак знаходиться на перетині арабського і перського світів, сунітської і шиїтської релігій. Напрошується аналогія: перебування американських військ в Іраку настільки ж важливе для контролю ситуації на Близькому Сході, як лінія розмежування мусульманського і православного світів у Косово.

Вашингтонський яструб, глава оборонного відомства США Роберт Гейтс, аби вплинути на позицію світової спільноти, насамперед країн Старої Європи, стосовно протидії Росії розширенню НАТО на Схід і здобути їхню підтримку у питанні приєднання України і Грузії до ПДЧ на Бухарестському саміті, разом з главою Держдепу Кандоліз Райз, яка так і не отримала свою війну в Ірані (що, напевно, дуже розчаровує), як Мадлен Олбрайт у Югославії, вирушили до Москви.

Однак зустріч у форматі «2+2» представникам зовнішньополітичних і оборонних відомств Росії і США практичних результатів не дала. Кандоліза Райз і Роберт Гейтс полишили Кремль розчарованими.

Серед інших питань, що розглядалися на зустрічі, а саме з розміщення систем ПРО, обговорювалася проблема Косова. Тут представники сторін також не дійшли згоди. Однак аналітики все ж відзначили певне пом’якшення позиції США, пояснюючи це передднем виборів, які відбудуться за дедалі відчутнішої світової економічної кризи, де Сполучені Штати попереду всіх.

Економічна криза поглинає Америку. Мілітаризована економіка не сприяє виникненню альтернативних стратегій розвитку попри підтримку ідеї «нескінченних війн». Водночас відчутна необхідність залучення, точніше, втягнення у локальні конфлікти дедалі більшої кількості учасників. Це, по-перше, легітимізуватиме позицію США; по-друге, зменшить тиск громадської думки всередині країни щодо невдалих військових операцій; по-третє, забезпечить «гарматним м’ясом» з боку.

Навряд чи можна повністю довіряти сенаторові від штату Нью-Йорк Хілларі Клінтон, коли вона говорить про війну в Іраку, хоча є частка правди в її словах. Кандидат у президенти США говорить: «Ця війна ослаблює наші збройні сили, виснажує стратегічні запаси, відволікає увагу від військової кампанії в Афганістані, призводить до відчуження союзників і розколу в самій американській нації».

Зазначимо, що у 2002 році та сама Клінтон підтримувала рішення почати військові дії в Іраку. Сьогодні ж вона виступає проти нинішньої політики адміністрації Буша щодо Іраку. Однак, на відміну від свого колеги демократа і водночас супротивника-претендента на посаду президента Барака Абами, стверджує, що виведення військ з Іраку можливе не за 18 місяців, а не менш як за 4 роки.

Барак Абама зробив центральною у своїй передвиборній кампанії тему виводення військ з Іраку. Хілларі Клінтон проблему Іраку пов’язує з Афганістаном і Пакистаном і попереджає про можливість виникнення «ланцюгової реакції», загрозу поширення тероризму. Водночас всі — і Джон Маккейн, і Хілларі Клінтон, і Барак Абама — уникають теми Косова.

Хілларі Клінтон відверто говорить: «Було б неправильно направляти американських солдат у всі точки земної кулі. Використання сили у всіх випадках виникнення міжнародних проблем порушує один з основних принципів американської зовнішньої політики, згідно з яким можна тримати в руках дубець, не пускаючи його в дію».

А ще є достатньо засобів непрямої дії, зокрема психологічні операції — ми нещодавно стали свідками використання їх у Косово. Йдеться про продуману інформаційно-психологічну операцію, а не про недолугі дії, коли 17 березня під час звільнення захопленої території і приміщення суду в північній частині міста Митровиця (Косово) було поранено 22 працівників Спеціального миротворчого підрозділу МВС України в Косово. Поранений Ігор Кіналь помер 17 березня о 22.00 від численних осколкових поранень.

21 березня ця інформація викликала жорстке протистояння у Верховній Раді України. Звіт про інцидент у Митровиці Глави МВС Юрія Луценка викликав обурення. Луценка звинувачують у неправдивій інформації про те, що українські миротворці всупереч закону перебували під керівництвом контингенту НАТО, а не під керівництвом поліцейських сил. Зоною охорони українського підрозділу були центральні ворота до суду, польський підрозділ стояв біля задніх воріт, румуни охороняли допоміжні — бокові — фланги, стверджує Глава МВС. Виникають підозри у спро­бі протиставити один одному православних, адже час проведення операції зі звільнення приміщення суду припадає на роковини знищення православних храмів у Косово арабськими екстремістами. Це міністр вимушений визнати.

«Справа в тому, що операція, в якій були задіяні міжнародні контингенти миротворчих сил під егідою ООН з числа українських, польських, румунських та французьких бійців запланована була, на жаль, на 17 березня. 17 березня в історії краю Косово — сумна дата. Саме цього дня в 2004 році було знищено багато православних храмів і відбулися сутички між етнічними групами. 17 березня торік було проголошено незалежність Косова в односторонньому порядку. Отож участь наших бійців у миротворчій операції в Косовській Митровиці цього дня була небажаною, про що заявляло керівництво нашого підрозділу командиру місії ООН», — говорить Юрій Луценко.

«Я вчора мав зустріч із керівниками місії ООН і заступником керівника поліцейської місії в рамках ООН, спілкувався з ними і висунув їм претензії: перше — непідготовленість операції з політичної точки зору, бо саме в цей день, саме в цьому місті, саме в такий спосіб вирішувати це питання було недоцільно; друге — підготовлено операцію слабко, не було координації між поліцейськими підрозділами і підрозділами Кейфор, які є військовими і мали б охороняти наших миротворців», — стверджує глава МВС.

«Я впевнений, ми маємо показати, що вміємо виконувати взяті на себе міжнародні зобов’язання, — закінчує свою промову Луценко. — Україна як держава-засновник ООН, наголошую, панове, Україна як держава-засновник ООН, має всі підстави продемонструвати свою відповідальність за взяті на себе міжнародні зобов’язання».

Однак із міністром згодні далеко не всі. Коментар народного депутата, члена парламентської фракції Партії регіонів Сергія Головатого щодо ситуації, яка пов’язана з втратами особового складу українського миротворчого контингенту в Косово, наступного дня набуває розвитку. Тоді ж депутат заявляє про необхідність виведення українських миротворців з регіону.

«Думаю, що всі посилання на миротворчу місію ООН щодо виправдання трагічних подій у Косово недоречні, бо коли приймалося рішення про направлення миротворчого контингенту до Косова, в цьому регіоні була зовсім інша ситуація — і політична, і юридична, і міжнародно-правова. Йшлося про територіальну цілісність Сербії як країни. І тоді думка всіх членів Ради безпеки ООН була одностайною. З цього приводу були відповідні рішення ООН і Ради безпеки ООН про направлення в Косово миротворців. Сьогодні ситуація кардинально інша. Сьогодні і де-юре, і де-факто є дві держави — Сербія і Косово. І суть миротворчої місії ООН змінюється, — наголосив Головатий. — Рада безпеки ООН не дійшла консенсусу стосовно статусу Косова. Тому я проти того, щоб українські хлопці були в тих точках, де є реальна загроза їхньому життю. Ми повинні переглянути ці рішення і відкликати свій миротворчий контингент з Косова».

Фракція Партії регіонів вимагає відкликання українських миротворців з Косова. Володимир Литвин закликає: «Треба відійти від емоцій, які вчора домінували, коли слухали інформацію міністра». Він зазначив, що треба запланувати і проголосувати рішення, аби провести на наступному пленарному засіданні розгляд питання про позицію Української держави щодо проголошення незалежності Косова. Заслухати доповіді міністра закордонних справ, міністра оборони, керівників Служби безпеки і Головного управління розвідки. «Ми зробили запит від фракції і отримали інформацію, що обстановка там надзвичайно складна, що існує упереджене ставлення до українських громадян», — сказав Литвин.

Віктор Андрійович наголосив: «Найбільша загроза національній безпеці — інформаційна експансія іноземних держав. Завдяки цьому в інформаційному просторі України проводяться інформаційно-психологічні кампанії з тих чи інших питань, щоб дезінформувати суспільство, не повністю його інформувати або проводити кампанії не в інтересах нашої країни». Президент упевнений, що існує унікальна можливість для прийняття ефективних рішень з цієї теми. «Прийшла нова команда в уряд, прийшла нова команда в парламент, змінився склад РНБО, — ми можемо цей білий аркуш паперу виписати тими цілями, за які нам не буде соромно».

Згодом, після завершення засідання Ради національної безпеки і оборони, міністр закордонних справ України Володимир Огризко підсумує: «Миротворча діяльність України буде продовжена. Питання про виведення нашого контингенту з Косова не стоїть». Далі додає: цілком нормально, що в демократичній державі народні депутати порушують питання про виведення миротворців. «Право депутатів порушувати це питання, — каже він, — право інших — погоджуватися чи не погоджуватися з тими чи іншими висновками». Що ж до рішення України стосовно проголошення Косова в односторонньому порядку незалежності, то воно, за словами міністра, «ще не дозріло».

Нагадаємо, 17 лютого 2008 року парламент Косова одностайно ратифікував Декларацію про незалежність краю. Президент України Віктор Ющенко 19 лютого заявив, що Україна визначить свою позицію щодо статусу Косова після двосторонніх консультацій зі стратегічними партнерами України — ЄС, Росією, США.

Наведемо ще одне висловлювання вже екс-міністра закордонних справ Бориса Тарасюка, народного депутата від фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», голови парламентського Комітету з питань європейської інтеграції: «Те, що деякі політичні сили роблять у зв’язку з трагедією в Косово, у мене викликає жаль, оскільки смерть нашого співвітчизника використовується з метою політичних спекуляцій. Сьогодні ми стали свідками чергового політичного збурення і спроби блокування роботи Верховної Ради, цього разу вже з приводу подій в Косово. З цією метою Партія регіонів притягнула за вуха і НАТО, і ПДЧ, і лист трьох, і Бухарест».

Р.S. Отже: не «дозріло» рішення, чи українські політики і українська політика виявилася незрілими, аби приймати відповідальні рішення?