Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Борець жертовний проти зла

В МАУП відбувся літературний вечір, присвячений сімдесятій річниці з дня народження Василя Стуса

«Поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільняється од неї, як од скверни. Поет — це людина. Насамперед. А людина — це, насамперед, добродій. Якби було краще життя, я б вірші не писав, а — робив би коло землі... Зневажаю політиків... Ціную здатність чесно померти.»

Ці слова належать Василю Стусу — українському поету, критику, публіцисту, члену Української Гельсінської групи. У 2008 році виповнюється 70 річниця з дня народження письменника.

7 лютого у Міжрегіональній Академії управління персоналом зібралася студентська громада, аби вшанувати його память, і тому запросили людей, котрі допомогли привідкрити таємницю таланту Василя Стуса — Поета і Людини.

На свято завітала і Катерина Іларіонівна Криворучко — провідний науковий співробітник Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління України, кавалер ордена Святої Великомучениці Варвари. Авторка меморіальної зали Василя Стуса у Музеї літератури розповіла про маловідомі факти з життя поета, цитувала його незабутні твори.

Пісні на вірші Василя Стуса для громади виконала Олена Голуб — лауреат премії ім. Василя Стуса, лауреат Всеукраїнського фестивалю ім. Олени Теліги.

Самі студенти інститутів та технікуму МАУП також взяли активну участь у літературному вечорі, вони підготували улюблені вірші з неповторного поетичного доробку Василя Стуса:

Анна Фурман подарувала слухачам вірш «Останній лист Довженка», Артур Янгаличев натхненно продекламував поезію «Біля церкви святої Ірини», Ірина Тубальцева прочитала відомий твір «На колимськім морозі калина...», а Анастасія Кирик зворушила поезією «Терпи, терпи…...»

Власний вірш на честь Василя Стуса прочитав Анатолій Андрійович Славута-Логвиненко — поет, член Національної спілки письменників України.

ВАСИЛЮ СТУСУ

Невільник правди і свободи,
Борець жертовний проти зла,
Страждав і жив ти для народу —
І доля славу принесла.
Та що в тій славі?
Лицедії
Взяли її як прикриття
Свого відступництва.
І надії —
Твої високі і святії —
Звели в ніщо без каяття.Вкраїна наша у тенетах
Брехні, запроданства, свавіль.
І твій — великого поета —
Лише примноживсь гнів і біль.
У кримінальних влада братій
І злодії — вожді-отці.
І нова сила демократій,
Як і раніше — в кулаці.
Народ всього й себе позбувся,
Всліпу шукаючи мети...
Нам треба ти.
Нам треба Стуса,
Який сказав би так, як ти!

Вл.інф.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com