Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«Фаллізм труби» — напрям стратегії української політики

Ну що зробиш, не звикли українські можновладці до самостійності. Брак легітимності. Звідси і догідливі поклони з присіданням: то реверанс Кремлю, то реверанс Білому дому, то намагання шпагатом сісти. Це так звана політика багатовекторності. Вона вже стала історією.

Проте психологія влади все та ж, виконання інше: Європу улещувати і нездійсненним спокушати. Кого так, кого сяк, а кого і віртуально задовольнити. Чого доброго з другої спроби, та з більш як десятирічним досвідом, який у такий справі не зайвий, вдасться. «Фаллізм труби» — напрям стратегії української політики.

Отже, за інших умов, може, щось і краще запропонували б. Проте, коли безладні рухи називають становленням пріоритетів, а тактика підноситься до рівня стратегії, говорити про операторів над стратегіями, тобто метастратегію, недоречно. Отже, беремося за знайоме до болю — за трубу. Ще б пак… Однак усе по порядку.

Усі в очікуванні п’ятниці, останнього сесійного дня. Всі ознаки, що технічна помилка Секретаріату Президента із залученням спікера парламенту Арсенія Яценюка як одного з підписантів славнозвісного «листа трьох» (листа Президента України, Голови Верховної Ради і Прем’єр-міністра до Генерального секретаря НАТО) стосовно приєднання України до ПДЧ в НАТО загрожує стати фатальною. У стінах Верховної Ради назріває скандал, який може перетворитися на парламентську кризу. Схвильований Президент проводить перемовини з лідером Партії регіонів, Арсеній Яценюк оголошує про намір поспілкуватися з лідерами парламентських фракцій.

Віктор Балога намагається дотримуватися доброї міни за поганої гри, він висловлюється за недоцільність самої постановки питання розгляду проекту парламентської постанови про підтримку славнозвісного листа до Генерального секретаря НАТО. «Розставлено чіткі акценти щодо прагнення Києва приєднатися до Плану дій з набуття членства в Альянсі. Неодноразово на всіх офіційних рівнях наголошувалося, що на сьогодні не йдеться про вступ України до НАТО, а приєднанню нашої держави до цієї організації неодмінно передуватиме всеукраїнський референдум. Засвідчена підписами високопосадовців позиція української сторони щодо ПДЧ цілком відповідає нашій Конституції. «Послання трьох» не потребує додаткової підтримки», — наголошує керівник Секретаріату. Він навіть вдається до закликів: «Про схвалення або несхвалення цього звернення депутатським корпусом свідчитиме не галас і метушня біля трибуни, не кількість поламаних крісел і вирваних мікрофонів головуючого, а безпристрасні цифри на табло в сесійній залі. Тому фракціям Партії регіонів і комуністів, які оголосили про свою незгоду з подальшою інтенсифікацією відносин України та НАТО, варто погодитися на голосування з цього питання. Відмова стане для громадськості ознакою невпевненості опозиції в своїй правоті. Натисніть на кнопки — й одержите результат! Це абсолютно реальний і прийнятний спосіб запобігти новому витку протистояння в парламенті». Однак опозиція з цим не погоджується.

Глава Секретаріату все ж сподівається, що опозиція дасть змогу Верховній Раді провести 25 січня результативні голосування. Про це повідомляється на сайті Глави держави. «Маю надію, що вчорашня зустріч Президента з лідером фракції Партії регіонів Віктором Януковичем стала чинником, який додасть виваженості до мотивів та дій цієї опозиційної сили. На порядку денному парламенту стоїть розгляд законопроектів, визначених Главою держави як невідкладні. Окремі з них, зокрема законопроект про скасування депутатської недоторканності, належать до передвиборних зобов’язань і демократичної коаліції, і нинішньої опозиції. Отже, спільний знаменник для продуктивного завершення цієї сесії ВР існує, тому не треба шукати надуманих приводів для загострення протистояння в стінах парламенту», — намагається переконати аудиторію і себе Віктор Балога.

Віктор Ющенко у Давосі. Він зустрічається із держсекретарем США Кондолізою Райз, говорить про членство в НАТО. Посол США в Україні Вільям Тейлор вітає початок діалогу про приєднання України до плану дій щодо членства в Альянсі і заспокоює — цей діалог, на його погляд, триватиме кілька років.

Тільки-но Віктор Ющенко виїхав на Всесвітній економічний форум у Давосі, Юлія Тимошенко видужала і вийшла на роботу. Свій робочий день вона почала, зрозуміло, з труби: на думку прем’єра, зараз саме час поговорити з Росією про вартість транзиту газу. Ставки на транзит прем’єр побажала переглянути в бік їхнього збільшення у зв’язку з тим, що «Росія втричі підвищила вартість газу для України». Що до того, що двома днями раніше — 21 січня — Віктор Андрійович закликав «навіть не дискутувати» на предмет перегляду вартості транзиту. Це ж стосувалося Голови правління НАК «Нафтогаз» Олега Дубини. Не знаєш що робити — хапайся за трубу...

Через кілька днів Олег Дубина був змушений заявити, що ні Президент Віктор Ющенко, ні його родина не мають газового бізнесу. Голова правління НАК «Нафтогаз» говорить, що не має «жодного документально підтвердженого факту про причетність Президента України чи афільованих осіб та структур до питання поставок газу в Україну або бізнесу в газовій сфері. Все це намагання колишніх керівників нафтогазового комплексу прикрити власні помилки сенсаційними політичними заявами, які межують з відвертою провокацією».

Стурбованість Президента розвитком ситуації у парламенті зрозуміла. Робота у п’ятницю, 25 січня, у сесійному залі Верховної Ради так і не розпочалася. «Я закликаю Партію регіонів бути послідовними, принаймні нація повинна розуміти логіку дій цієї політичної сили», — лунає ющенківське з Давосу. «Нинішні дії Партії регіонів можна розцінювати як PR-хід», — наголошує Президент. Проте нічого вдіяти не може. Глава держави повідомляє, що після повернення з Давосу має намір зустрітися з політичними силами парламенту. На його думку, результатом цього діалогу має стати відповідна заява Верховної Ради, яка підтвердила б, що, підписуючи 11 січня лист до Генерального секретаря НАТО, сторони, зокрема спікер парламенту, керувалися тільки правовими нормами. «Порада опозиції — ваша думка може бути і не тотожною до дій влади, але ви повинні поважати український закон і право більшості на прийняття відповідних законів у рамках чинного законодавства», — підсумовує Віктор Ющенко.

І якщо спочатку з боку коаліції, насамперед від представників НУ-НС, звучать більш-менш спокійні заяви (як от від Юрія Ключковського — «Способи подолання кризи, що виникла в сесійній залі, слід шукати у переговорах у середині коаліції, безумовно, в переговорах з Президентом України і, врешті-решт, у переговорах з опозицією»), то вже згодом Микола Катеренчук заявляє: «Партія регіонів має в парламенті більш як 150 депутатських мандатів, які вони можуть скласти. І є велика вірогідність того, що в Україні відбудуться позачергові парламентські вибори». Своєю чергою, лідер НУ-НС В’ячеслав Кириленко запевняє: «Ми завжди готові до дострокових виборів, водночас для цього необхідні вагомі аргументи». Загалом справа — «труба».

В той час, коли в Україні парламентська криза, Віктор Ющенко діє за планом в Давосі — тримається за трубу — бере участь у роботі сесії щорічного засідання Всесвітнього економічного форуму «Політика в галузі трубопровідного транспорту». Він запевняє аудиторію, що Україна глибоко усвідомлює відповідальність за енергетичну безпеку в Європі і неухильно дотримується своїх зобов’язань як країна-транзитер енергетичних ресурсів. Звучать такі знайомі від часів незалежності, і нічого не варті, обіцянки щодо модернізації газотранспортної мережі. Не забуває Віктор Ющенко і з Ільхамом Алієвим, Президентом Азербайджану, переговорити про співпрацю у сфері енергетичної безпеки — про проект нафтопроводу «Одеса -Броди — Плоцьк — Гданськ». Поговорили також і про проект створення спільного енерготранзитного простору, учасниками якого можуть стати Азербайджан, Грузія, Литва, Польща, Україна, а також Естонія, Латвія, Словаччина, Туреччина, Румунія і Болгарія.

Як і належить Президентові, котрий діє за стратегічним планом і в інтересах країни, Віктор Ющенко в рамках робочого візиту до Давосу дає інтерв’ю телевізійному каналу «1+1». Та чомусь головним адресатом виявляється Юлія Тимошенко. «Перше і найголовніше — я не хотів би, щоб продаж обленерго пов’язувався з тіньовими «кишеньковими» домовленостями певних політичних сил щодо розподілу цих об’єктів конкретним людям», — наголошує із Швейцарії Віктор Ющенко. Він говорить про те, що так звана приватизація обленерго може обійтися Україні «просто роздачею обленерго певним голосам для того, щоб вони у парламенті голосували так, як хтось забажає». «На жаль ці сигнали є, я на них зреагую, прийде час, моя реакція буде миттєвою на це. Застерігаю — я поінформований, у мене є пошта, і я твердо стоятиму на тому, що ми проведемо не розпродаж України, а продуману приватизацію об’єктів», — наголошує Президент.

За Прем’єра обурюється Нестор Шуфрич: «Зараз все залежить від того, наскільки в Тимошенко вистачить стриманості терпіти знущання Ющенка. Припускаю, що парламент змушений буде розглянути процедуру імпічменту, тим більше, що приводів для цього цілком достатньо».

«Після вчорашнього такого несподіваного і водночас абсурдного виступу Ющенка з Давосу ми вже сьогодні можемо з великою ймовірністю говорити про те, що конфлікт між Тимошенко і Ющенко неминучий, що він може мати значно глибші наслідки, ніж блокування або будь-яка ситуація в парламенті», — застерігає член фракції Партії регіонів. На його думку, у цьому контексті можна говорити про можливості наближення не стільки парламентських, скільки президентських виборів.

Тим часом Юлія Тимошенко спокійна і улеслива до Президента, адже вона здійснює свій, фактично передпрезидентський, візит. Хоча Секретаріат застерігав її — «імпровізації під час двосторонніх зустрічей допускаються, але тільки в рамках президентських директив», вона діє на свій розсуд. Під час виступу на Комітеті із закордонних справ Європарламенту Прем’єр заявляє, що вона і Президент Віктор Ющенко одностайні в думці, що тариф транзиту російського газу територією України занижений. Вона обіцяє «не робити жодного різкого кроку», адже «від цього залежить стабільність постачання газу до Європи». Запевняє, що готова підтримати Віктора Ющенка на виборах Президента, але за певних умов: «Якщо наша співпраця з Віктором Андрійовичем Ющенком буде гармонійною, збалансованою, якщо буде демонструватися єдиний спільний підхід до вирішення проблем, то нема сенсу виставляти дві кандидатури від демократичної коаліції. Тоді я, безмірно люблячи Україну, можу ще раз підтримати кандидатуру Віктора Андрійовича Ющенка. Але це має бути вулиця з двостороннім рухом».

Юлія Володимирівна повідомляє, що Україна приєднається до Світової організації 7 лютого. Це особливо приємно Вікторові Андрійовичу.

І, зрозуміло, труба… Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко пропонує Європейському Союзу побудувати новий газопровід з Туркменістану «White Stream». Це дуже мудре рішення, коли не можеш дати ради тим трубам, які вже є, братися за іншу. На засіданні Комітету з питань закордонних справ Європарламенту вона закликає: «Ми пропонуємо нові транскаспійські, трансчорноморські коридори, і пропонуємо зробити це не перспективою двадцятиліття, а перспективою сьогодення».

Все нібито розумно. Адже запропоновано створити новий газопровід, який сприяв би диверсифікації постачань енергоресурсів і для України, і для Європейського Союзу. За словами Тимошенко, сьогодні будується багато газопроводів, які не завжди дають можливість диверсифікувати постачання енергоресурсів, а деякі з них навпаки посилюють залежність від однієї країни-постачальника. Як відомо, ідея створення газопроводу «White Stream» з’явилася 2005 року, її оприлюднила Юлія Тимошенко під час своєї першої каденції. Тоді ж передбачалося будівництво газопроводу з Туркменістану через Азербайджан до грузинської Супси, а потім по дну Чорного моря через Крим у напрямку Європейського Союзу.

Слід взяти до уваги, сьогодні у стадії підготовки до будівництва три нові газопроводи, які мають постачати газ до ЄС. Це проекти Росії: Північний (Балтійське море) та Південний (Чорне море) потоки, які мають постачати російський газ, а також газопровід ЄС Nabucco, який може постачати газ з Туркменії, Азербайджану, а в перспективі з Ірану через територію Туреччини. Газопровід «Блакитний потік» з морською ділянкою 396 км між російським узбережжям (Краснодарський край) та Туреччиною (Самсун) вже діє.

Отже, закликають зосередитися на трубі, на конкуренції замість перейматися питанням розробки власних покладів вуглеводнів. Що поробиш, звичка, панівні стереотипи і намагання догодити. Світові тенденції ігноруються, природні переваги України відкидаються. Не йдеться ні про очікувану загальносвітову продовольчу кризу і щедрі українські чорноземи, ні про ментальні особливості нації і українське село, ні про розробку покладів (не завважуючи того ж ІСД — Індустріального союзу Донбасу), ні, скажімо, про широке використання географічних переваг країни — від логістики до розвитку туризму. Може, я помиляюся — і наші можновладці про це не забули?.. Може, і справді незабаром — коли остаточно зникне українське село — «житницею Європи», а то й усього світу, стане неукраїнська Україна? А нація так і залишиться нацією розчарувань...

Віктор Вірний,
політолог

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com