Розборки у звіринці

Щотижневий «політичний телегадючник» порадував глядачів новим реаліті-шоу

Агресивність владної верхівки має біологічні причини

Ми вже звикли, як щоп’ятниці «елітні пані й пани» з документами в руках звинувачують одне одного в економічних злочинах в особливо великих розмірах. Дуже цікаво й пізнавально. Але минулої п’ятниці «Свобода з Савіком Шустером» перевершила себе. Юрій Луценко розповів, як під кінець засідання РНБО Леонід Черновецький підступно, по-зеківськи ударив його в коліно. Черновецький повідомив, що Луценко вдарив його один раз в обличчя і два рази «нижче пояса». А присутній в телестудії нардеп Геннадій Москаль сказав, що це нормально.

Ми й самі знаємо, що для нинішньої владної верхівки характерні підвищена агресивність. Час від часу з’являються повідомлення, як «нагорі» комусь зламали щелепу, відбили дітородні органи чи просто відлупцювали бейсбольною бітою. Країна звикла до телетрансляцій бійок нардепів-законодавців та рейдерських атак, тобто економічного бандитизму. Народ знає: багато хто з «еліти» піднімався нагору по трупах. Темі кримінального збагачення владної верхівки присвячені цілі книги. Якщо істеблішмент між собою розмовляє матом — це сприймається як щось природне. Так само як схильність до зради, шахрайства та брехні. На звичайній мові описаний «елітарний набір» називається відсутністю людяності.

Французький психіатр Макс Нордау називав носіїв нелюдської поведінки «дегенератами вищого порядку» і вважав їх хворими: «Майже в усіх хворих цього роду відсутні почуття моральності та справедливості. Для них не існує ніякого закону, ніякої пристойності, ніякого сорому».

Філософ Еріх Фромм називає їх «деструктивними особистостями». У книзі «Анатомія людської деструктивності» він констатує, що за певних обставин вони вибиваються в воєначальники або стають відомими державними діячами. Коли в суспільстві панує мораль і діє закон, то нелюди не завдають великої шкоди. «Але коли сили руйнування й ненависті загрожують поглинути суспільство, вони стають особливо небезпечними. І не лише тоді, коли займають пости політичних лідерів, але і як потенційна когорта майбутніх диктаторів».

Антрополог Борис Поршнєв дійшов висновку, що такого роду аморальні особи взагалі не є людьми. Насправді це окремий біологічний вид людиноподібних хижаків. Він відрізняється від решти людства не лише поведінково, але й генетично та фізіологічно.

Визначальний вплив спадковості на схильність до злочинів є твердо установленим науковим фактом. У монографії «Наше постлюдське майбутнє» американський філософ Френсіс Фукуяма вказує на генетичну передачу кримінальних схильностей. Він посилається на масштабні дослідження однояйцевих близнюків. Чергове підтвердження отримали цього року вчені з університету Вірджинії. Вони встановили, що брехливість і жорстокість передаються генетичним шляхом — через ДНК.

Сучасний антрополог Борис Діденко стверджує, що людиноподібних хижаків лише кілька відсотків. Проте їхній вплив на суспільство непропорційно великий, бо воно концентруються в структурах безконтрольної влади. Свої аморальність і жорстокість вони накидають значній частині людей і «охижачують» їх.

Пояснення коренів нелюдської поведінки дає сучасне наукове уявлення про те, що людина має три сигнальні системи. Перша сигнальна — це інстинкти, умовні й безумовні рефлекси. Друга сигнальна — це розум, мова і абстрактне мислення. Межа можливостей другої сигнальної — логічне мислення. Третя сигнальна система властива лише людям. Її проявами є совість, співчуття, милосердя, врахування інтересів інших людей, не чинення зла ближнім і природі.

У людиноподібних хижаків немає третьої сигнальної системи. Тому Поршнєв і Діденко називають їх «другосигнальними гомінідами» і наголошують, що їх ні в якому разі не можна вважати людьми. Люди і людиноподібні хижаки — це різні біологічні види. Відповідно, вони не можуть повноцінно схрещуватися. Внаслідок схрещування між людьми і нелюдами народжується гібридне потомство з ознаками виродження — божевілля, самогубства, безпліддя.

Люди та нелюди відрізняються не лише поведінково і генетично — у них різні біохімічні реакції. Американські психологи Роберт Берон і Дебора Ричардсон порівняли виділення адреналіну і норадреналіну в стресових ситуаціях у пацієнтів тюремних лікарень. З’ясувалося, що досліджувані особи виразно розділились на дві групи — з нормальною реактивністю (нормальним виділенням адреналіну) і зі зниженою реактивністю. «Але найцікавішим є той факт, що особи зі зниженою реактивністю здійснили проти незнайомців утричі більше злочинів із застосуванням насильства і учетверо більше злочинів зі смертельним наслідком, ніж особи з нормальною реактивністю». Найвідомішим кінообразом нелюда є Ганнібал Лектер з «Мовчання ягнят» — при пожиранні людей у нього навіть не прискорюється пульс.

Знижена реактивність дозволяє другосигнальним гомінідам обманювати «детектор брехні» (поліграф), адже ця техніка налаштована на «людський формат». У людей, завдяки наявності голосу совісті, свідома брехня викликає стрес. Він призводить до підвищення частоти пульсу, тиску крові, потовиділення. У другосигнальних гомінід, з причини відсутності совісті, стресу не виникає, а почуття страху успішно гаситься зниженою реактивністю. Тому «детектор брехні» не фіксує проявів хвилювання, з чого робиться висновок, що людина говорить чисту правду.

Другосигнальні хижаки непогано знають про цю свою особливість. Тому при потребі демонстративно закликають перевірити себе на поліграфі. Згадаймо головну героїню кінофільму «Основний інстинкт». Коли поліція запідозрила її в убивстві, вона сама запропонувала перевірити її на чесність. «Детектор брехні» зафіксував повний спокій, тому хижачку відпустили на свободу.

Все це дозволяє зрозуміти головні причини неадекватності істеблішменту. По-перше, у владних структурах відбулась концентрація другосигнальних гомінід. По-друге, свою хижу поведінку ця група нав’язує людям, що працюють у владних структурах. По-третє, відсутність третьої сигнальної не дозволяє цій групі піднятися вище жадоби влади, багатства та низьких задоволень.

Ми живемо в суспільстві, де один біологічний вид живе і розмножується за рахунок пригнічення іншого. Як розв’язати цю проблему? По-перше, потрібен незалежний контролюючий орган, голова якого — Конституційний аудитор — обирається всенародно. По-друге, влада повинна відповідати за результати діяльності своїми майном і свободою. По-третє, потрібно припинити пропаганду в ЗМІ нелюдської поведінки, оспівування насильників, збоченців і шахраїв.

Ігор Каганець,

журнал нової еліти «Перехід-IV»