Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«НАБУККО» У ТУМАНІ

Перспективи будівництва трубопроводу «Набукко», який мав допомогти Європі скоротити свою енергетичну залежність від Росії, схоже, зблідли. Рішення про продовження робіт за проектом відкладено до початку 2008 року через сумніви в економічній життєздатності передбачуваного проекту.

Недавно п’ятеро учасників консорціуму «Набукко» ухвалили не приймати остаточного рішення з приводу проекту до першого кварталу 2008 року. Спочатку очікувалося, що вони визначаться зі своїм рішенням до кінця 2007 року. Передбачувана вартість трубопроводу протяжністю 3300 км становить 5-6 млрд доларів. З його допомогою країни ЄС змогли б імпортувати газ з держав Каспійського басейну і Близького Сходу транзитом через Туреччину і Центральну Європу в обхід Росії.

Проте на шляху реалізації проекту, як і раніше, численні перешкоди матеріально-технічного плану, зокрема питання фінансування і проблеми заповнення трубопроводу. Крім того, проти проекту рішуче виступає Росія. Згідно з останнім графіком, будівництво «Набукко» має початися 2009 року і завершитися в трирічний період.

Майбутнє «Набукко», схоже, пов’язано з перспективами транскаспійського проекту, який полегшить транспортування газу з центральноазійських країн Казахстану і Туркменістану до Азербайджану, звідки ці поставки можна буде направити до трубопроводу «Набукко». Хоч і Астана, і Ашхабад зацікавляться транскаспійським трубопроводом, досі ніщо не вказує на підписання відповідної угоди в найближчій перспективі.

Андре Мерньє (Andre Mernier) — генеральний секретар організації «Енергетична Хартія», яка об’єднує 56 держав і покликана розвивати міжнародну енергетичну співпрацю — публічно заявив, що «Набукко» може виявитися непрактичним рішенням. «Реалізація проекту в умовах невизначеності в безпосередній близькості до чорноморського регіону є надзвичайно складним завданням», — сказав Мерньє в інтерн’ю турецькій газеті Cumhuriyet. Він також висловив припущення, що Каспійський басейн може і не мати в своєму розпорядженні достатніх резервів для наповнення нинішніх трубопроводів на додаток до «Набукко».

Однак керівник бакинського Центру нафтових досліджень Ільхам Шабан вважає, що хоронити проект «Набукко» поки що рано. Проте він розділяє думку, що за проектованої потужності 30 млрд куб. м на рік цей трубопровід потребує додаткового технічно-економічного обгрунтування. «По-перше, потрібно прояснити, які енергоресурси прокачуватимуться цим трубопроводом, а також визначитися, чи достатньо їх, щоб зробити цей трубопровід рентабельним», — сказав Шабан EurasiaNet.

«Наразі як потенційні постачальники енергоресурсів для трубопроводу розглядаються чотири країни, — продовжив далі Шабан. — Три з них — це Азербайджан, Казахстан і Туркменістан. Чіткої визначеності щодо їх газових ресурсів поки що немає. Четверта країна, Іран, вважається ненадійним джерелом енергоресурсів через міжнародні санкції».

Чиновники Євросоюзу наполягають, що участь Ірану в проекті «Набукко» на цій стадії не розглядається. «Для реалізації «Набукко» в іранському газі немає необхідності, і ми на нього не розраховуємо», — заявив під час недавнього брифінгу в Брюсселі офіційний представник ЄС Ферран Тараделлас Єспуні. Попри те, що, за даними американської розвідки, Іран не має наміру виробляти ядерну зброю, адміністрація Буша дала знати про намір Вашингтона й надалі чинити економічний тиск на Тегеран.

Азербайджан вже заявив про свою готовність інвестувати в «Набукко», але, на думку Шабана, така позиція Баку продиктована радше політичними, ніж економічними причинами. Можливо, до ухвалення остаточного рішення щодо «Набукко» необхідно визначитися з долею транскаспійського маршруту. Колишній президент Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки (SOCAR) Сабіт Багіров вважає, що життєздатність проекту «Набукко» залежить від можливостей центральноазійських країн, особливо Туркменістану, забезпечити наповнення трубопроводу.

Таким чином, відповідь на питання, чи стане проект «Набукко» реальністю, слід зрештою шукати в столиці Туркменістану Ашхабаді. Туркменський лідер Гурбангулі Бердимухаммедов неодноразово заявляв про свій інтерес до нових маршрутів експорту туркменського газу. Щоправда, багато аналітиків підозрюють, що Бердимухаммедов обіцяє більше, ніж може виконати.

Багіров — один з азербайджанських експертів, які вважають, що трубопровід «Набукко» може бути побудований навіть без участі Туркменістану. Можливо, Азербайджан один здатний наповнити трубопровід «Набукко», враховуючи недавню переоцінку запасів родовища «Шах-деніз» у бік 20% збільшення. За словами Ровнага Абдуллаєва, нинішнього глави компанії SOCAR, нині запаси газового родовища «Шах-деніз» становлять понад 1,2 трлн куб. м плюс близько 240 млн тонн конденсату. Видобуток на родовищі «Шах-деніз» почалася наприкінці 2006 року. Очікується, що цього року обсяг видобутку становитиме 2,8 млрд куб. м, а 2008 року ця цифра сягне вже 8 млрд куб. м.

Тим часом учасники проекту «Набукко» продовжують маневрирувати. Один з учасників консорціуму, угорська нафтогазова компанія MOL, оголосила 5 грудня, що веде перемовини з іншими центральноєвропейськими енергетичними компаніями про створення регіонального дистриб’ютора газу. Ця ініціатива продиктована тією думкою, що спільно буде легше залучити фінансування для таких інфраструктурних проектів, як «Набукко».

Хадіджа Ізмаїлова,
EURASIANET

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com