Мат у три ходи

На початку 80-х у популярному в СРСР журналы «Наука и жизнь» почали друкувати задачі із стародавньої китайської гри «Вей-Ци», яка відома у світі під японською назвою «Го». То була новомодна течія в інтелектуальних іграх, що так і не прижилася на пострадянському просторі. Тим, хто забув, нагадую, іншим — підкажу, що основний смисл гри «Го» — заграбастати якомога більше території, розставляючи свою фішки у вузли сітки, принагідно «з’їдаючи» фішки супротивника, перекривши їм вихід з вузла сітки.

Отже, поки пан Балога переймався грою в «Го», «з’їдаючи» на владних посадах «фішки супротивника» — Партії регіонів, займався кадровими питаннями в центрі та на місцях, займався кадровими ротаціями, розставляв своїх людей у СБУ і на митниці, — на іншій дошці, де він вважав себе гросмейстером, його чекала «приємна несподіванка» на шаховому полі… Не можна сказати, що до такого повороту подій у Секретаріаті Президента не були готові, адже сама Банкова почала гру з наміром просунути Арсенія Яценюка у ферзі. Однак…

Хід перший. Всі знали, що у креатури Віктора Андрійовича – глави зовнішньополітичного відомства – достатньо недоброзичливців у рідному НУ-НС, попри наявність відвертих симпатиків серед представників Партії регіонів. Відтак, вважали, що в Арсенія Петровича є шанс пройти горнило випробувань у Верховній Раді і вийти звідти переможцем, проте не головою парламенту, а главою уряду. На це і був розрахунок, логічний, виходячи з об’єктивного розкладу сил.

Арсеній Яценюк це добре розумів, тому майже зневажливо поставився до свого виступу у залі Верховної Ради, виявив навіть блюзнірство під час відповідей на запитання, а потім відверто нудьгував, грався з телефоном, базікав з парламентаріями, одне слово, «відбував номер».

Усім прогнозам і очікуванням було покладено край, коли таємне голосування виявилося нетаємним. Юлія Тимошенко разом зі своїм вірним адептом Олександром Турчиновим зайняла місце біля виборчих урн і з олівцем у руках почала «підбадьорювати» соратників і слідувати у визначеному лідером напрямку.

Попри загальну огиду, яку викликало публічне приниження народних обранців, слід відзначити, що весь сморід від процедури такого обрання став надбанням новообраного спікера, і це ще відіб’ється на його подальшій політичній кар’єрі. Розділивши публічне приниження нашоукраїнців, Глава Секретаріату, направлений Ющенком, лише дурнувато усміхався в урядовій ложі.

Юлія Володимирівна була зацікавлена в якомога швидшому обранні парламентського керівництва. «Призначивши» Арсенія Яценюка Головою Верховної Ради, вона фактично домоглася свого, однак гомін меншості зупинив хід подій. Партія регіонів швидко оговталася, і зробила це значно швидше, ніж пані Ю. змогла обкрутити комуністів, спокусивши посадою віце-спікера. До того ж Блок Литвина виявився чутливим до політичної корупції стосовно посад.

Тим часом Банкова спробувала зробити відповідний хід і швидко благословила Юлію Володимирівну — попри передбачені законом п’ятнадцяти днів, протягом яких Президент має право розглядати запропоновану парламентом кандидатуру Прем’єра і внести відповідне подання наступного ж дня після свого обрання. Голова Верховної Ради VІ скликання оголошує, що президентське подання на Прем’єра Тимошенко прибуло. Щоправда, він не говорить головне, але всі розуміють так, що відлік часу пішов.

Прихильність Президента для Юлії Тимошенко виявилася несподіванкою. Підступ у тому, що після отримання президентської згоди парламенту надається всього п’ять днів для голосування. За цей час повинно бути вирішено безліч питань, на частину яких Тимошенко може впливати лише опосередковано. Насамперед питання обрання керівних органів Верховної Ради і… виконання умов коаліційної угоди між БЮТ і НУ-НС, де чорним по білому зазначено, що голосування по Прем’єру може відбуватися лише після прийняття пакету законів (які, як відомо, у процесі розробки/доробки). Ну й такі «дрібниці» як представлення майбутнього Прем’єра у фракціях.

Перший натяк Віктора Андрійовича на «відступні» озвучив Арсеній Петрович, коли оголосив, що кандидатуру Тимошенко Президент може подавати безліч разів. Він навіть пообі­цяв у разі незатвердження Тимошенко на посаді Прем’єр-міністра скласти повноваження Голови Верховної Ради. Потім сам Президент озвучив, що не наполягатиме на голосуванні у такому порядку: спочатку — закони, а потім — Прем’єр. Віктор Балога спробував, як вже це не раз робив, виправити сказане Ющенком. Однак звинуваченому у візантійщині Главі Секретаріату це явно не вдалося.

Віктор Ющенко зустрічається з Юлією Тимошенко, В’ячеславом Кириленком та Юрієм Луценком. «Під час зустрічі, — повідомляє прес-служба Президента, — народні депутати поінформували Главу держави про підготовку очолюваних ними демократичних сил до засідання парламенту, яке має відбутися 11 грудня. Президент висловив сподівання, що засідання парламенту відбудеться відповідно до Регламенту Верховної Ради і матиме продуктивний характер. У цьому контексті В.Ющенко ще раз відзначив актуальність питання налагодження ефективної співпраці між народними депутатами, що представляють коаліцію та опозицію». Потім Глава держави зустрівся з Головою Верховної Ради Арсенієм Яценюком. Головні теми розмови – представлення Президентом України у парламенті кандидатури на посаду Прем’єр-міністра, обговорення кандидатур на посаду міністра закордонних справ та міністра оборони, які вносяться Главою держави, в контексті завершення роботи над формуванням нового складу уряду. Говорячи про майбутнє засідання Верховної Ради, Арсеній Яценюк повідомив Президента, що, відповідно до Регламенту Верховної Ради, на порядку денному має стояти питання кандидатури Прем’єр-міністра та складу уряду, а також питання, що стосуються парламентських комітетів та керівних органів ВР. «Ми готові до будь-якого варіанта послідовності розгляду питань, оскільки все це в межах Регламенту», – запевнив Президента новообраний спікер. Зі свого боку Глава держави наголосив: важливо, щоб завтрашнє засідання ВР відбулося в руслі конструктивної роботи коаліції та опозиції. Народні депутати мають продемонструвати лояльність та повагу до думки один одного і, безумовно, повагу до Регламенту Верховної Ради, наголосив Віктор Ющенко. Обрання заступників Голови Верховної Ради та керівників парламентських комітетів планується після голосування за кандидатуру Прем’єр-міністра та складу уряду. Про це повідомляє журналістам Юлія Тимошенко. Про те, що буде саме так, свідчить визначення фракції Партії регіонів з обранням голови. Фракцію Партії регіонів у Верховній Раді очолюватиме лідер партії Віктор Янукович.

Відтак хід другий. Юлія Тимошенко — Прем’єр. «День бабака» — час вирішення питання з обрання чи необрання Юлії Тимошенко главою уряду. Голосування все ніяк не розпочнеться. До сесійної зали Верховної Ради України прибув Президент України Віктор Ющенко.

Арсеній Яценюк повідомляє: погоджувальна рада лідерів фракцій ВР вирішила, що першим питанням порядку денного буде голосування щодо обрання лідера БЮТ Юлії Тимошенко на посаду Прем’єр-міністра України.

Президент у залі. Він проголошує: «Виконуючи свій конституційний обов’язок, відповідно до статті 106 Конституції України, за пропозицією коаліції депутатських фракцій, я вношу на ваше схвалення і прошу підтримати подання на призначення Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко». Він говорить, що вірить у перспективу демократичної коаліції і закликає всю Верховну Раду консолідуватися навколо національних пріоритетів.

Виступає Юлія Володимирівна. Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк ставить питання на голосування. За ухвалення відповідного рішення голосують двічі, й обидва рази 225 народних депутатів із 227, зареєстрованих у сесійній залі. Рішення не прийнято. Зчиняється гвалт. Більшість звинувачує «Систему Рада» (не спрацювали картки), адже, за їхніми словами, голосували всі 227. Із сесійної зали Верховної Ради винесли штандарт Президента України. Сурок відкинув тінь…

Залишається хід третій – поглинання пропрезидентських сил через створення на базі блоку БЮТ єдиної партії. (До складу БЮТ нині входять три політичні сили – «Батьківщина», Українська соціал-демократична партія, партія «Реформи і порядок».) Про це із занепокоєнням говорить нашоукраїнець Юрій Єхануров: «Я бачу, що йде процес поглинання «Нашої України» Блоком Юлії Тимошенко».

«Фактично соціал-демократичну за своєю суттю «Батьківщину» її лідери оголосили народною партією. І поїздка до Лісабона –свідчення стратегічного рішення знищити суперника на своєму електоральному полі», — вважає Єхануров. Він звертає увагу, що «велика група людей у «Нашій Україні» вже сьогодні орієнтується» на Тимошенко. «Гадаю, нове розшарування — питання часу», — констатує депутат. Висвітлюючи наміри Юлії Тимошенко, він передрікає, що заснування на базі Блоку НУ-НС єдиної партії зазнає невдачі. «На жаль, обіцянка наших партійних лідерів, оцих всіх гетьманів, гетьманчиків, вожчиків, призвела до того, що ми не виконали обіцянки нашому виборцю про єдину політичну силу після виборів. Я це кажу як людина, яка очолює робочу групу з програмних принципів, це об’єднання неможливе, бо дуже різні підходи», — підсумовує Єхануров.

Отак, три хода і мат. Навіть нема необхідності валити короля…

Валентин Лисенко,
політолог