Ще раз про Голодомор

Ось і стала історією чергова річниця пам’яті Великого голодомору-голокосту української нації. Погасли мільйони поминальних свічок. Але залишилося дуже багато запитань, на які ніхто донині не дав системної науково обгрунтованої відповіді. Працюючи зі студентами, читаючи лекції для вчителів багатьох областей України, я чую немало запитань про причини Голодомору. Вважаю, що їх можна об’єднати в три групи.

По-перше, чому для першого в історії людства очевидно ритуального тотального вбивства людей голодом була визначена Україна, а жертовними агнцями було обрано саме українців? Чому!?

По-друге, чому найпотужнішого удару голодом в Україні було завдано по етнографічній Полтавщині, до якої входять частини всіх нинішніх сусідніх з нею областей: від Київської до Харківської, від Черкаської до Дніпропетровської?!

По-третє, чому не було голодомору в Україні під час німецько-фашистської окупації, а також під час польської, австро-угорської, угорської, чехословацької і румунської окупації різних частин України? Чому !?

У мене є відповіді на всі ці запитання, але нехай на них відповідатимуть наукові комісії. Якщо зможуть, звичайно. І ще найважливіше запитання: що нам робити далі як постгеноцидному народу. Очевидна депопуляція, яка є найбільшою у світі, бере початок з Голодомору. У Центральній і Східній Україні 1933 року вимерли всі без винятку двометрові чоловіки. Їм для підтримання життя потрібно було багато їжі. Відбулася очевидна фізична деградація нації. Виступи в парламенті «їжакуватих кому-няк» про те, що треба кинути гроші на село для підвищення народжуваності є черговою утопією. Середній вік сільських жителів центральних і східних областей вже давно перевищив 60 років. То ви цим бабусям хоч по 10 мільйонів євро дайте, вони все одно не зможуть народжувати дітей. Треба оголосити на весь світ, що ми як постгеноцидна нація маємо право на нестандартні програми відродження. Зокрема, треба організувати клуби «Український голокост», і набрати на конкурсній основі невражених Чорнобилем, наркоманією і СНІДом українських хлопців і дівчат. Зустрічаючись у цих клубах, вони створюватимуть нові родини. З останніми держава має підписувати угоди, що вони матимуть по 3-5 дітей. А держава візьме на себе турботу забезпечити їх будинками в котеджних містечках, престижною і високооплачуваною роботою, освітою тощо. Тільки таким чином можна подолати наслідки Великого голодомору-голокосту української нації. Нічого іншого донині ніхто ні в Україні, ні за її межами для цього не запропонував. Мабуть, інших шляхів вирішення проблеми просто не існує.

У кожному організованому вбивстві є замовники, організатори і виконавці. Науковий аналіз ситуації з Голодомором можливий лише на основі причинно-наслідкових зв’язків. Безпричинних явищ навіть у принципі не буває. Так ось, цей аналіз однозначно вказує на те, що замовниками Голодомору-голокосту української нації були сіоністські організації США. Інакше чому б то США визнали СРСР якраз у 1934 році, одразу після «остаточного вирішення української питання». Ну хіба ж можна так відверто, панове-сіоністи, світитися на весь світ. Думали, що не настане час розплати? Організаторами Голодомору були комуно-більшовицькі керівники колишнього СРСР, «лица еврейской национальности» Каганович, Ягода, Сталін та ін. Виконавцями стали озброєні бандитські формування осіб з Центральної Росії, які «природно» ненавиділи «проклятих хохлов». Росіяни мобілізували повністю деморалізованих, збожеволілих з голоду місцевих колабораціоністів-українців, які виконували найбруднішу роботу, переважно з транспортування і поховання померлих від Голодомору.

Закономірність геополітичного маятника історії, яку ще можна назвати закономірністю історичної справедливості, вказує на те, що через певний час починається відродження знищених, сплюндрованих націй, національних держав і створених ними цивілізацій і культур. Як маятник, який, рухаючись в одному напрямку, досягає певної точки і починає свій рух у протилежному напрямку, так і плин історії неминуче карає загарбників, які організовували геноцид інших народів, призводить до поступової деградації держав-завойовників. У нас на очах такі процеси відбуваються в США, де мексиканці заселяють захоплені цією країною у Мексики штати. Назавжди знищені, як здавалося, іспанцями індіанські племена Південної Америки починають відвойовувати втрачені позиції. У Росії підкорені росіянами кілька століть тому народи починають знову повертати собі попередній статус. Багато таких прикладів і в інших частинах світу.

Закономірність історичної справедливості врешті-решт приведе до відродження України і українців. І тоді невблаганний хід історії, Доля і Бог обере нашу націю своїм знаряддям помсти ідейним замовникам, організаторам і виконавцям Голодомору в Україні.