ЧАЙ «Гарант» президент Ющенко?

Із здивуванням, нерозумінням і обуренням сприйняли мільйони українців законопроект президента України про кримінальну відповідальність за «заперечення голокосту». Чому голокосту євреїв, а не геноциду вірмен? Чому голокосту, а не геноциду і депортації татар, чечено-інгушів, литовців, латишів, німців, естонців, американських індіанців? Мало було винищено українців і росіян за часів юдо-більшовицької влади за надуманим євреями звинуваченням в «антисемітизмі»? І чому наші «любі єврейські друзі» приховують, що Другу світову війну спланували єврейські ідеологи, такі як А.Ланц, Р.Шне­рер, В.Адлер, К.Францос, Г.Фрюдинг та інші, які перейняли людино-ненависницькі ідеї від більш ранніх єврейських ідеологів — Веслі, Мойсея Мендельсона, Мойсея Гесса, Ашера Гінцберга, Шнеура Зелмана Шнеєрзона, Карла Маркса та інших.

Фінансували Другу світову війну (а заодно і «голокост») єврейські бізнесмени: Мозес Пінкелес (псевдо — Требич Лінкольн), підприємці Бехштейни, барони Ханфштенглеї, банкіри Мендельсони, Варбург, виробник сталі Крупп, Маркус Семюель, Янкель Шифф, Джон Морган, Ротшильд, Рокфеллер, Дюпон та інші англійські й американські мільярдери єврейського походження. Спровокували і розпочали Другу світову війну (і «голокост») «єврейські заколотники»: Гітлер (він же — Шікльгрубер, Франкенбергер, Пельцль та Іоган Соломон), Хаусхофер, Грегор Штрассер, Йозеф Геббельс, Рудольф Гесс, Герман Герінг, Генріх Гіммлер, Ерхард Гейдріх, Ганс Франк, Альфред Розенберг та багато інших осіб єврейського походження, про що свідчать єврейські історики, такі як професор Дітріх Брондер у його книгах «Перед приходом Гітлера» та «Адольф Гітлер, засновник Ізраїлю». То чому президент України погрожує етнічним українцям кримінальним переслідуванням тільки за бажання знати історію? Чому нам нав’язують трактування, що суперечить документальним фактам? Чому змушують вірити в єврейський «голокост», спровокований єврейськими фашистами і єврейськими сіоністами?

Чому чужинська окупаційна влада не реагує на факти україножерства, що постійно лунають з вкрадених в українців представниками єврейства телеканалів? Чому чужинська окупаційна влада дозволила чужинцям вкрасти-загарбати геть усі українські телеканали й «прихватизувати» геть увесь «інформаційний простір» України? Хіба ці дії влади не є доказом її чужинськості й антиукраїнськості? Хіба це не війна проти української людності? А президент України, зневаживши сорокамільйонну українську націю та 132 інші національні меншини, заявив у синагозі (20.01.06), вдягши юдейську кіпу і запаливши менору, що «не допустить зла ні щодо одного єврея». А як щодо ЗЛА ПРОТИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДНОСТІ, яка за переписом становить 80%? А як щодо зла проти осіб інших нацменшин?

Це ж як треба ненавидіти власний народ, щоб отак кривдити його на користь історичних душогубів і злодіїв! Чому президент постійно намагається принизити пам’ять десятків мільйонів жертв, невинно убієнних юдо-більшовицькими фашистами-душогубами? Адже їхня терористична діяльність ма­ла виражений зумисний характер. Згадаймо: жидівсько-більшовицький переворот, передачу німцям понад мільйон квадратних кілометрів території, знищення Балтійського і Чорноморського флотів, «громадянську» бойню (що забрала 13 млн життів), «червоний терор», голодомори 19І8—1919 рр. (що забрали в Криму і Таврії близько 4 млн життів), продзагони, «війни за хліб», депортації і концтабори, голодомор 1921—1923 рр. (що забрав в Україні близько 5 млн життів), колективізації та депортації (коли було знищено близько 5 млн українських селян разом з дітьми), Голодомор 1932—1933 рр. (який знищив в Україні 10 млн селян). Винищуючи десятки мільйонів українців, юдо-більшовицькі комісари приймали такі Кримінальні кодекси, які захищали лише євреїв. А президент «незалежної» України тепер ще й повторює цю антиукраїнську практику геноциду українців?

Гідне подиву запопадливе прагнення В.Ющенка догодити «світовому єврейству», представникам «юдо-нацистської» секти Хабад, які їдуть сюди з усього світу (за дорожною картою президента). Створюються найкращі умови для їхнього розміщення, збагачення (за рахунок пограбованного українського люду) і панування. Ігноруючи наші закони, вони провокують ХАОС; привласнюють рейдерством стратегічні підприємства, роздерибанюють державний бюджет, захоплюють інформаційний простір України, скуповують за безцінь українські землі, зневажають нашу мораль, культуру, традиції, мову, руйнують освіту, розбещують молодь, нав’язують розпусту, наркоманію, педерастію. Водночас за підтримки президента і чужинців-можновладців створюють нестерпні умови напівголодного існування для корінного українського люду в Україні, витісняючи його за межі держави. Що це? Утворення на наших українських теренах ще однієї «землі обітованої» для «бого­обранного народу»?

Чи не про ці плани «організованого єврейства» говорив чільник «юдо-фашистської» секти Хабат Фельдман 7 грудня 2005 року, погрожуючи «покінчити з українською нацією» й обіцяючи її зникнення після виборів 2006 року (газ. «Нація і держава», 7.12.05). Фрагменти цієї заяви багатозначно показували і по харківських єврейських телеканалах. Чому ж президент України не тільки ніяк не реагує на відверті погрози покінчити з українською нацією, а й допомагає у ВИНИЩЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДНОСТІ? Чому призначає на відповідальні пости переважно євреїв? Чому постійно відсторонює етнічних українців від керівництва Україною?

Сьогодні (за чужинської окупаційної влади) представництво титульної української нації у Верховній Раді України становить близько 9 %, тоді як єврейська меншина, яка за переписом становить лише 0,23 % (завдяки корупційним схемам), має своє представництво у Верховній Раді України понад 60 %. Чому президент України не тільки НІЯК НЕ РЕАГУЄ на цей ЗЛОЧИН ПРОТИ ЕТНІЧНИХ УКРАЇНЦІВ, а й сприяє йому? Позбавляючи українців конституційних прав на пропорційне представництво у «радах всіх рівнів», чужинська окупаційна влада відбирає у нас і право на виживання.

Сьогодні (за чужинської окупаційної влади) на в’їзді до першої столиці України Харкова подорожніх зустрічає НЕ український тризуб, а юдейська мінора. Реклами й біл-борди Харкова (як й інших міст України) цинічно проголошують (як за часів фашистського рейху): «Дитячі садки для єврейських дітей». Будинки відпочинку, санаторії, спецшколи, спецліцеї, спецгімназії і тренажерні зали, «гуманітарні фонди допомоги» і пільгові кредити — тільки для євреїв. Сьогодні Харків (як і Київ, Одесу та інші міста України) поділено на зони для обліку й обслуговування єрейської людності. Як і в часи Голодомору 1932—1933 рр., при закритих єврейських школах, синагогах, ритуальних орденах і сектах діють «пункти соціальної допомоги» і «безплатної роздачі продуктів» — «тільки для євреїві».

Що мав на увазі президент України, коли, святкуючи в ярмулці Хануку і виконуючи юдейську церемонію «запалення мінори», клявся: «НИ ОДНОМУ ЕВРЕЮ НЕ СДЕЛАЕТ НИЧЕГО ЗЛОГО ВО ВРЕМЯ МОЕГО ПРАВЛЕНИЯ»? Кого він мав на увазі, говорячи про можливість заподіяння зла хоча б одному єврею»? Чи є в Україні хоч одна партія чи фракція без євреїв? Як же вони можуть заподіяти зло єврею? Може, хтось з «проклятих націоналістів» погрожував «винищити єврейську націю», як вихвалявся «покінчити з українською нацією» керівник Хабаду О.Фельдман? То чому ж президент НE ЗАХИЩАЄ ЕТНІЧНИХ УКРАЇНЦІВ від погроз винищення?

Усі чужинські кримінально-олігархічні клани (як і після «єврейського перевороту» 1917 р.) прагнуть абсолютної необмеженої влади. Усі хочуть мати найбільший гешефт від пограбування української України та її люду. Усі гризуться, немов собаки, за свій гешефт: спочатку не поділили владу помаранчеві єврейські революціонери в середовищі американсько-ізраїльського агентурного утворення «Наша Україна». Потім перегризлися з юдейськими братками з БЮТ — Хабад — Приват і галахічною єврейкою Ю.Тимошенко, яка, «прихватизувавши» українське прізвище, намагається стати провідником ук­раїнської нації. Потім побили горшки з професійними єврейськими революціонерами юдо-нацистської СПУ і юдо-фашистської КПУ. Потім, ніби-то, хотіли об’єднати зусилля в пограбуванні України з донецькими братками... Але запропонований «Нашою Україною» та її лідером — президентом — 2006року «універсал національної єдності» (пропозиція разом дерибанити бюджет, ділити награбоване та нищити гоїв?) виявився неприйнятним для тих — їхня єврейська більшість вимагала більшої частки награбованого. Саме тому єврейська більшість Партії регіонів несамовито ворогує (за більший гешефт) з єврейськими «більшовиками» з «Нашої України» і БЮТ — Хабад — Приват. Солідарні в планах пограбування українців, вони непримиренні в прагненні отримати якомога більший гешефт. Тому й намагаються залучити на свій бік щонайбільше «дурного слов’янського бидла», аби воно гинуло за їхні надприбутки. Тож що во­ни нам пропонують вибирати? Яких чужинців-грабіжників-окупантів? Лідери єврейських партій і блоків пропонують вибір між американсько-ізраїльським агентурним утворенням «Наша Україна», кланом російсько-ізраїльських «Регіонів»; кланом БЮТ — Хабад — Приват і кланом комуно-фашистів, який хоч і розпався на СПУ і КПУ, але руки його все одно в крові мільйонів невинно убієнних наших прадідів.