Росія продасть Сирії винищувачі МіГ-31. Сіоністи уже «стурбовані»...

Москва відновлює постачання зброї на Близький Схід

Росія приступила до реалізації контракту на постачання п’яти винищувачів-перехоплювачів МіГ-31Э до Сирії, підписаного Рособоронекспортом цього року, стверджує «Комерсант» з посиланням на джерела в оборонно-промисловому комплексі. Це означає, що Москва після деякої перерви, викликаної торішньою війною в Лівані, відновлює постачання зброї на Близький Схід.

Виробництво МіГ-31 було згорнуто 1994 року, Сирії продано літаки з мобілізаційного резерву ВВС РФ, тепер же ВАТ «Нижньогородський завод «Сокіл» модернізовує їх під вимоги замовника. На РСК «МіГ» це посередньо підтверджують. Заступник гендиректора РСК Володимир Випряжкін підтвердив, що «на МіГ-31 почали надходити експортні замовлення». «Ми пропонуємо МіГ-31Э за схемою trade-in країнам, у яких на озброєнні є перехоплювачі МіГ-25», — пояснив він. — А МіГ-25 залишилися на озброєння лише у Лівії і Сирії.

За даними видання, Сирії також продали партію винищувачів МіГ-29М/М2. Їх поставлять за кордон вперше. І за технічними характеристиками вони схожі з МіГ-35, які Росія зараз пропонує Індії. Загальна вартість контракту на МіГ-31 і партії МіГ-29М/М2 із Сирією оцінюється в 1 млрд дол.

За словами депутата ізраїльського кнесету, колишнього глави Комітету з оборони і закордонних справ Юваля Штайніца, не «можна сказати, що конкретна операція є загрозою для безпеки Ізраїлю, проте головна небезпека в тому, що йдеться про цілий пакет операцій у сфері зброї, які поступово накопичуються». Нагадаємо, що торік Ізраїль під час конфіденційних переговорів звинувачував Москву в тому, що частина озброєння, проданого нею Сирії, потрапила до рук руху «Хезболла» і використовувалася під час торішньої літньої війни в Лівані.

Гроші дасть Іран

Майбутня операція викликає немало запитань. Перше з них: звідки у Сирії гроші на купівлю такого дорогого озброєння. Сирія, можливо, купує озброєння не для себе, або не тільки для себе, а для Ірану.

«Коммерсант» нагадує, що Москва і Дамаск минулого року уклали контракт на постачання 36 ракетно-артилерійських систем «Панцирь-С1Э». А в травні цього року авторитетний британський журнал Jane’s Defence Weekly повідомив, що як мінімум десять «Панцирів» до кінця 2008 року перепродуватимуть Ірану. За інформацією видання, саме Іран є основним спонсором операції, оскільки оплачує посередницькі послуги Сирії.

Офіційних підтверджень описаної операції до цих пір не немає, проте така схема співпраці між Сирією і Іраном зовсім не є нереалістичною. Річ у тому, що Дамаск і Тегеран пов’язує ціла низка угод про сумісну оборону. Стратегічний ірано-сирійський альянс склався ще в 80-ті роки, під час ірано-іракської війни. Проте останніми роками Сирія й Іран підписали немало угод, що передбачають щільну координацію оборонних дій.

Серйозна модернізація ВВС Сирії турбує Ізраїль

Полковник запасу ВВС Ізраїлю Шмуель Гордон, відділення національної безпеки технологічного коледжу в Холоне, стверджує: «Це перша серйозна модернізація сирійської системи збивання літаків і ракет за десятки років. Радше, це серйозно обмежить свободу дій ізраїльських ВВС. Поява цих літаків означає, що сирійці зможуть збивати ізраїльські літаки і над Голандськими висотами, і над Ліваном. Тобто йдеться про якісний стрибок в можливостях Сирії вести повітряний бій».

Крім того, на думку пана Гордона, п’ять винищувачів — це тільки верхівка айсберга: «Навряд чи має сенс обмежитися п’ятьма літаками. Там, де п’ять — невдовзі з’явиться 20, а можливо, і 24 літаки».

З ним солідарний колишній глава ВВС Ізраїлю генерал-майор Ейтан Бен-еліяху: «Це може вплинути на дії ізраїльських ВПС, проте вплив не буде суттєвим, і воно жодною мірою не змінить факту абсолютної ізраїльської повітряної переваги. Проте якщо кількість цих літаків у Сирії збільшиться, це може змінити ситуацію. Найнебезпечніше для Ізраїлю — це не факт постачання п’яти літаків, а сам факт відновлення постачань».

МІГ-31— озброєний і небезпечний

 Надзвуковий винищувач-перехоплювач МіГ-31 (за класифікацією НАТО — Foxhound) почав розроблятися ОКБ імені Мікояна ще 1968 року. 1977 року пройшов перші льотні випробування, 1981-го був прийнятий на озброєння.

Літак створювався передусім для прикриття СРСР від удару крилатими ракетами з боку Арктики. Для вирішення цього завдання вперше в СРСР було застосовано низку нових систем озброєння: керовані ракети «повітря — повітря» Р-33 великої дальності (близько 120 км) і РЛС «Заслін», здатні виявляти цілі на відстані 180 км, і не тільки наводити на них ракети перехоплювача, а й передавати інформацію іншим літакам і наземним командним пунктам.

В екіпажі МіГ-31 — двоє людей. Бойовий радіус дії 720 км (1400 км з підвісними баками), максимальна швидкість 3 000 км/г, практична стеля 20 600 м. Злітна вага — 41 тонна. Крім ракет, літак озброєний шестиствольною 23-міліметровою гарматою і двома-чотирма ракетами середньої або малої дальності. До 1994 року МіГ-31 складався на авіазаводі «Сокіл» у Нижньому Новгороді, побудовано більш як 500 машин. Нині винищувач перебуває на озброєнні ВВС Росії (близько 300 машин) і Казахстану (близько 40).

Розроблено кілька модифікацій літака, зокрема МіГ-31М (з новою РЛС дальністю 320 км) і МіГ-31Ф (здатний завдавати ударів по наземних цілях). У бойових діях МіГ-31 не брав участь, на експорт не поставлявся.

За повідомленнями ЗМІ