Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

П’ятирічка незалежності: від перебудови до протистояння

14 червня 2007 року у Рахунковій палаті України відбулася представницька презентація монографії її голови — члена-кореспондента НАН України Валентина Симоненка «Пятилетки независимости. Экономические эссе».

На презентації своїми враженнями про книгу поділилися президент Національної академії наук України Борис Патон, генеральний директор Національного космічного агентства України Юрій Алексєєв, директор Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ, академік Юрій Пахомов, секретар відділу економіки НАНУ, академік Валерій Геєць, член Ради громадського політичного об’єднання «Український Форум» Георгій Крючков, керівник Апарату Верховної Ради Валентин Зайчук, перший заступник міністра фінансів України Вадим Копилов, член Президії НАНУ, академік Володимир Семиноженко та Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова.

У своїй книзі Валентин Симоненко відобразив основні етапи перехідного періоду в житті нашої держави — від адміністративно-командної системи управління до ринкової економіки — за три п’ятирічки незалежності.

Книга вже отримала позитивні відгуки в широких колах громадськості, у центральних та регіональних засобах масової інформації. У передмові до неї президент НАН України Б.Патон зазначив, що вона, «безумовно, є потрібною і корисною. «Продіагностовані» автором хвороби владні структури мають не заганяти всередину, а активно лікувати, запобігати викликаному ними протистоянню в суспільстві і не допускати небажаних форм його виявлення«.

У цьому виданні В.Симоненко досліджував фундаментальні проблеми, без вирішення яких, на його думку, «ми приречені топтатися на місці, тоді як життя буде динамічно рухатися уперед». Серед пріоритетних він виділив проблему системи і якості влади в Україні, яка за п’ятнадцять років незалежності «випробувала» більшість форм, які є в світі. Почавши з парламентської республіки, влада перейшла до парламентсько-президентської, а потім — до авторитарно-президентської. Зараз відбувається важке становлення і повернення до парламентсько-президентської форми.

Основна причина таких трансформацій, як зазначає В. Симоненко, «полягає в тому, що люди, які рвуться до влади і домоглися її, люблять не Україну, а себе в Україні. Влада в Україні — це високорентабельний бізнес, і всі хочуть бути «при справі» у владі. Як результат, всі спроби відділити владу від бізнесу були приречені на провал». Виходячи з цього, автор робить висновок: «Ми зобов’язані забезпечити виконання всіма тими, хто йде у владу, або вже володіє нею, простого правила: влада — це передусім відповідальність, рівність перед законом. Не зробимо цього — з економічних і соціальних колін країну не піднімемо».

У матеріалах книги детально проаналізовано проблеми реформування української економіки, яке не дало бажаних результатів. Кожний новий уряд, а їх за 15 років було дванадцять, зазначає автор, приходив до влади зі своєю програмою діяльності і починав, зазвичай, з «чистого аркуша». Процес «програмотворення», резюмує В.Симоненко, був націлений не на кінцевий результат, а сам на себе, на суто зовнішній ефект. А це інакше, як імітацією діяльності, не назвеш. Адже жодну із запропонованих суспільству програм урядів не було виконано. Причини такого становища автор бачить у відсутності довгострокової, стійкої «сейфової» програми економічного розвитку, які існують у більшості країн світу.

Особливу увагу в своїй книзі В.Симоненко приділив проблемам бюджетної політики. Розглядаючи бюджет як компроміс між бажаннями та можливостями, він у своїх статтях прагнув переконати, що тут за ключовим словом «можливості» повинно стояти прагнення примножувати їх на всіх рівнях, всіляко сприяти наповненню прибуткової частини бюджету. Довготривала бюджетна криза, на його думку, це криза моралі і правосвідомості, яка давно переросла в системну кризу державного управління, що має стійку тенденцію до поглиблення.

Вдосконалення регіональної політики, зазначає автор, є одним з найважливіших і поки, на жаль, не реалізованих резервів підвищення рівня управління економікою. А це потребує негайних заходів з децентралізації і деконцентрації влади. Тому на законодавчому рівні, наголошує В.Симоненко, важливо розмежувати функції і повноваження центральних і місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування з метою делегування регіонам більших прав з боку держави з одночасним підвищенням їхньої відповідальності за рішення, що ними приймаються.

Одна з найболючіших сучасних проблем, вважає автор, є проблема кадрової політики. Без її кардинального поліпшення система управління державою просто не в змозі нормально функціонувати. «Кадрова кадриль», акцентує він, породжує замкнуте коло колективної безвідповідальності, в якому і створюється сприятливе середовище для правопорушень і зловживань.

У післямові до своєї книги В.Симоненко робить актуальний висновок про те, що «на рівні державної політики ми тривалий час не усвідомлювали гостроти проблеми переходу на інноваційну модель розвитку економіки. І тільки зараз, розпочавши четверту п’ятирічку незалежності, відчувається прогрес у практичних діях уряду, в розумінні глибинної суті розвитку економіки України, в розумінні того, що без такого переходу Україна не зможе надолужити багаторічне відставання від держав-глобалістів, створити сучасну економіку нового типу, подолати бідність і забезпечити європейську якість життя своїм громадянам«.

Об’єднана наскрізною темою — болем за державу і прагненням зробити нас упевненими в її та своєму гідному майбутньому, книга буде корисною всім, хто цікавиться питаннями соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі її історії.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com