Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
Україна як альтернативний проект18 — 19 червня Віктор Ющенко в Азербайджані на саміті ГУАМ. Заплановано підписання низки документів, зокрема «Бакинської декларації саміту Організації за демократію та економічний розвиток — ГУАМ», Договору «Про привілеї імунітету ГУАМ», а також «Меморандуму про співпрацю і взаємодопомогу в питаннях ядерної безпеки». Нещодавно Санкт-Петербург зустрів гостя сарказмом. Тоді, нагадаємо, відбувався Неформальний саміт глав країн -учасниць СНД. Йому, здавалося б, слід повністю загубитися на тлі подій G-8 у Німеччині, а потім і XI Петербурзького економічного форуму. Приїзд до Києва кума з Грузії, якщо і мав позитивний вплив на Віктора Андрійовича, то тимчасовий. Підлила олійки протокольна зйомка, що за планом відбувалася перед початком саміту. «Організатори, очевидно, аби нікого не виділяти, розставили високих гостей за алфавітним порядком. Ющенко опинився останнім, як єхидно відзначила іноземна преса — «подалі від душки Путіна» — проте усміхався фотооб’єктивам так, мов би відлік вівся справа наліво». Не знав журналіст, що написав цей пасквіль, що відлік, мабуть, так — зліва направо, от читають не завжди зліва направо! Хоча, чого там рахуватися, головне — позицію висловили і утвердили: «Україна — альтернативний проект». Місію виконано… Ролі розписано. Анатолій Гриценко в Брюсселі сказав на засіданні комісії Україна — НАТО про нинішню ситуацію, що виникла у зв’язку з намірами США розмістити свої елементи ПРО: «Рано давати оцінки, і з боку військового відомства, і з боку України загалом». Водночас український міністр оборони наголошує: «Якщо Європа доросте до того, щоб об’єднати всі системи під одну спільну «парасольку», — гадаю, український уряд зробить крок назустріч». До речі, цікавий факт, нібито до цього і стосунку не має: спочатку десь два тижні тому в п’ятницю на «Свободі слова» Савік Шустер розпаляється («лебедина пісня» на IСTV), неочікувано до світла тягне тему, вже добре підзабуту, — натовп про RosUkrEnergo белькоче. За ним голова СБУ Наливайченко озвався — в інтерв’ю The Financial Times. (Однозначно «незамовний» матеріал.) Несподівано після «років темряви» вельмиповажний пан, прозрівши, виголошує: «Україна і Росія мають зробити цю ситуацію прозорішою. Треба показати, які реальні ціни і реальні фінансові джерела, як йдуть грошові потоки, де з’являється ризик «брудних грошей» та їх відмивання. Треба знати про реальну ситуацію, реальних операторів, реальні угоди — в цьому ключ». Мабуть, до виборів, тобто дострокових. Тут варто згадати, як на початку 2006 року, з приводу СП «РосУкрЕнерго», Віктор Ющенко навіть з Путіним консультувався, проте українську сторону, тобто власників, виявити тоді так і не зміг. Начебто. Сьогодні інша справа… Здається, прикрий випадок — напередодні засідання РНБО просочилася конфіденційна інформація. «Підступні вороги» Президента, «попри волю» останнього, попереджають прем’єрську команду про змову, в інтернет світлокопії Протоколів РНБО «зливають». У Протоколах на 33 аркушах головною дійовою особою постає, звісно, «РосУкрЕнерго», яке разом зі своїм спільним з «Нафтогазом» творінням — СП «Укргаз-Енерго» — вступило у конфлікт з «Індустріальним союзом Донбасу», що належить Гайдуку та Таруті. Таке собі утвердження справедливості. Наступного дня урядовий блок у всеозброєнні доводить свою позицію, а Віктор Ющенко дивується, як таке сталося, що ще до офіційного оприлюднення документ став публічним надбанням. За підсумком засідання РНБО і Кабміну під головуванням Президента вирішують доопрацювати проект рішення РНБО з енергетичної безпеки, адже, за словами Ющенка, у проекті протоколу, «який невідомо яким чином потрапив до засобів масової інформації, оприлюднено дані за 2006 рік». «Коли буде діалог, тоді буде позиція всіх сторін», — пояснює міністр палива і енергетики Юрій Бойко. «Діалог» і «позиція»… Ідеологія «дострокових виборів» розквітла буйним цвітом. «Засівали» Регіони «на слабо», застерігали «неврожаєм», тиснули «збіжжям», сьогодні ж переконують «дружбою і любов’ю», до грошей, зрозуміло. Пропонують кисільні береги і молочні ріки після виборів. «Регіони» обіцяють, що підуть обіруч з так званим демократичним табором у світле майбутнє без комуняк клятих і соціялістів-зрадників. А ті, простакуваті, й повірили. Віктор Ющенко на Рината Ахметова киває, наголошуючи на його заслугах. Згодом і Борис Колесников озивається, вказуючи на необхідність правових підстав для проведення дострокових виборів — мовляв, жодних сумнівів, що партія йде на вибори, адже Заяву підписано. І, мабуть, підстави на те є — обіцяне крісло Прем’єра сподівається посісти. «Нам потрібен власний «План Маршалла», — виголошує Борис Колесников. — Стратегічно американці прорахували все правильно. От і ми повинні все прорахувати. І в мене є підстави сподіватися, що програма, яка готується на замовлення пана Ахметова, стане «Планом Маршалла» для України». Основа плану, за Колесниковим, це лібералізація економіки з високим рівнем соціального пакета. «Під лібералізацією економіки ми розуміємо, — пояснює він, — створення комфортних умов для бізнесу — до того ж будь-якого калібру і прописки. Україна має бути країною, відкритою для інвестицій. Для цього вона не повинна дружити із Заходом проти Росії і з Росією проти Заходу. Наша перспектива, гроші й успіх — у відкритості». ПР в очікуванні грандіозних перетворень. «До березня — квітня оновлена Партія регіонів матиме найсучасніший і європейський вигляд. Це стосуватиметься і структури, і стратегії, — визначає новий спікер партії… Отож ситуація розвивається. Крок за кроком ставиться під питання легітимність тієї чи іншої державної інституції, окрім хіба що Секретаріату Президента, адже той — впровадник цієї складної багатоходової комбінації зі здобуття абсолютної влади. Закарбуйте — не Президентом в особі Віктора Ющенка, і тим паче не Юлії Володимирівни, яку вже давно списали, а «мукачівської команди». Не так Ющенку, як його оточенню потрібний другий президентський термін. Якщо їм вдасться те, що замислили (а таланить — це безперечно, адже працюють технологічно), то на третій термін «заводять» Балогу і Луценка. Що ж до Юлії Володимирівни, то тут Нестор Шуфрич має рацію: «Тимошенко? Тут можуть бути різні версії. Але потрібно розуміти, що, передусім, вона сьогодні заважає саме «помаранчевим» в їхніх електоральних можливостях. І якщо раптом її захочуть позбутися шляхом красивих пишних похорон, я не вважаю, що певних політиків із «помаранчевого» табору це зупинило б». Однак, як на нас, раніше, аніж це станеться, піде у минуле Віктор Янукович, ставши зі своїми соратниками крапкою на політичній мапі України. «Партія регіонів» обновиться. І підуть єдиним блоком «очищена» Наша Україна і «оновлена» «Партія регіонів» у світле натовське майбутнє. Валентин Лисенко |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |