Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

АЛЬТЕРНАТИВИ МУЗИЧНОМУ СМІТТЮ

Хтось, десь, чомусь вирішив, що той олігофренічний потік примітивного низькопробного «музичного продукту», який постійно лунає з динаміків радіоприймачів, або майже цілодобово ротується на українських телевізійних каналах, має задовольняти смаки всіх верств населення. Хтось, десь, чомусь вирішив, що «два притопи, три прихлопи» (а вищеозначена музика часто буває ще примітивнішою) — це саме те, що треба українським поціновувачам музики. Хтось, десь, чомусь вирішив, що лірика на кшталт екзистенційної «замуж захатєла — вот і залєтєла» чи «палюбіла я Серьожу, а Серьожа — мєня тоже» якнайкраще відповідає сучасним прогресивним музичним віянням. Як наслідок — недорозвинена молодь, яка за п’ять карбованців ладна торгувати своїм необтяженим інтелектом обличчям в центрі міста, підтримуючи політичну лінію хоч би самого сатани, аж доки просурмлять сурми страшного суду. Маємо громадян з інфантильним уявленням про мистецькі цінності й великим досвідом пиятик. І не потрібно тут розводитися про «згущення фарб» і «нагнітання»! Все це кожен з нас може щодня бачити на вулицях Києва. Якщо такий стан речей у столиці, то що ж тоді у «нестолиці»…

Дратує, коли запевняють, що увесь той «розважальний» намул, який закачують у голови мас-медіа, нікому не заважає — мовляв, не хочеш — не слухай, а «народу нравіцца». Авжеж, кілька століть тому народу подобалося і на привселюдні страти дивитися. Великою мірою те, що «подобається народу», визначає офіційна державна позиція, яку в ідеалі має формувати сам народ. Ідеалу, як відомо, не існує. А в нас і поготів! Отож маємо народ, якому подобається всілякий дебілувато-навколомистецький бруд.

Є й такі, які намагаються щось змінити в цій сумній і дратівливій ситуації. Один з «бійців культурного опору» — київський музикант, ді-джей Селан. Завдяки його ентузіазму люди, які цікавляться дещо іншими музичними тенденціями, ніж пискляві дівчатка у коротких спідничках, що «поют про любов», мають змогу час від часу збиратися разом на концертах та тематичних вечірках. Одна з таких днями пройшла в київському клубі «Єгипет». Її тема — індустріальна-, рок- та навкологотична музика. Окрім тематичних ді-джей-сетів, виступили два гурти: гості з Росії — Otto Dix та наші земляки — Audi Sile. Вечірка стала можливою завдяки ентузіазму Селана, який переймається розвитком альтернативної музичної сцени України. Такі заходи практично не приносять прибутків. Організатори заледве виходять «в нуль», а всі кошти йдуть на оплату оренди клубу та гонорари музикантам. Проте організаторів це не засмучує, оскільки для них головне — створити справжнє свято для поціновувачів справді неординарної музики, дати можливість відпочити душею та розумом від набридливих примітивних тренькалок.

Перед виступом гості Otto Dix дали прес-конференцію. Вони розповіли, що гурт завдячує назвою відомому німецькому художнику-концептуалісту Отто Діксу, картини якого глибоко вразили хлопців. Отто Дікс, який брав участь в обох світових війнах, багато своїх робіт присвятив антивоєнній тематиці. Як вважають музиканти, його мистецтво нині дуже актуальне. На запитання про ідейно-смислове срямування їхньої творчості музиканти зазначили, що їх турбує проблема великих мегаполісів, в яких людина почувається самотньою та відчуженою, мегаполісів як величезних рукотворних могильників, які, можливо, стануть пам’ятниками-докорами людській цивілізації. Також хлопці, яким, до речі, ледве перевалило за двадцять, наголосили, що головне в житті — це займати активну життєву позицію, знати чого хочеш і, головне, прагнути реалізувати це бажання. Можливо, з вуст когось іншого таке висловлювання звучало б дещо пафосно, але це не про Otto Dix. Гурт лише з двох учасників вже добре відомий і в них на батьківщині, і в світі. Географія концертних виступів Otto Dix — пострадянський простір, країни Західної Європи. Щоправда, як розповіли самі музиканти, останнім часом через «оригінальну» зовнішню політику російського уряду їм дедалі частіше доводиться відміняти свої концерти. «Спочатку ми посварилися з Грузією, тепер — з Латвією, — розповідає вокаліст гурту. — Хто наступний?». Отож недолугі політичні ігрища позначаються і на музикантах — привід замислитися тим, хто вважає, що політика його жодним чином не стосується.

Otto Dix довели, що не дарма вважаються одним з найкращих російських навкологотичних гуртів — якісний звук, неординарна музика, що своїм корінням сягає dark-wave 80-х, неабияк збадьорила зал — присутні танцювали упродовж всього виступу Otto Dix. Проте справжньою музичною сенсацією став гурт Audi Sile. Його потужний індустріальний рок, мабуть, нікого не залишив байдужим. Найближчим аналогом музики Audi Sile можна назвати досить відомий німецький гурт Rammstein. Проте наші земляки звучали набагато автентичніше, ніж їхні німецькі колеги, які вже встигли набити оскомину своїми одноманітними тевтонськими маршовими ритмами. «Геть з моєї землі» — початок однієї з пісень Audi Sile просто-таки «підірвав» залу. Ці слова, як на мій погляд, надзвичайно актуальні щодо ситуації, яка зараз склалася в Україні.

Після живих виступів музикою на вечірці почали опікуватися ді-джеї. Танцювальна енергія не спадала до самісінького ранку. Вечірка перетворилася на справжнє свято для поціновувачів альтернативної музики! Сподіваюся, ентузіазм організаторів цього дійства не вичерпається і ми невдовзі матимемо його продовження. Приємно, що на вечірці не було остогидлої псевдомузики. Що, на жаль, нині буває нечасто.

Олексій Жупанський
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com