Аргументи Ніколаєнка — підкуп та кулаки?

Ні для кого не секрет, що дострокові парламентські вибори можуть стати останньою виборчою кампанією для Соціалістичної партії України. Адже, згідно з останніми результатами соціологічних опитувань, СПУ навряд чи здолає прохідний бар’єр, щоб потрапити до парламенту шостого скликання. Тому нині головні соціалісти країни бідкаються, шукаючи виходу з надто складної для себе політичної ситуації, — як бути?

У зв’язку з цим, усі високопоставлені соціалісти, які обіймають чиновницькі посади в органах державної влади, користуються старим та добре перевіреним методом — якомога частіше потрапляти в ефір, аби ефективно підняти партійний рейтинг у суспільстві.

Не став винятком і опальний міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко, який напередодні провів чергову прес-кон­ферен­цію, як завше, звітуючи лише про один бік справ у вітчизняній системі освіти, а все інше, що заважатиме зростанню його рейтингу, залишив поза увагою.

Зокрема, майже нічого конкретного не повідомив журналістам про факти справжнього рейдерства в українській освіті, пов’язані з незаконним переведенням студентів із Запорізької філії Міжрегіональної Академії управління персоналом до Запорізького Національного техніч­ного університету, який лише місяць тому отримав ліцензію на проведення освітньої діяльності, не маючи права випускати дипломованих спеціалістів протягом наступних п’яти років, допоки не підготує власних. Хоча нема чому дивуватися, адже Соцпартія нині стоїть перед дос­троковими парламентськими виборами і, як стверджують столичні журналісти, усі сюжети, пов’язані з чільниками СПУ, проплачено задля штучного нарощування рейтингу партії. Окрім того, Ніколаєнко намагається активно усувати своїх ворогів, які нищівно критикують його за недолуге виконання обов’язків на посаді міністра освіти. З достовірних джерел стало відомо, що перед проведенням мирного пікету під стінами офісу «ГлавРед», де мала відбутися зустріч міністра Ніколаєнка зі столичними журналістами, активістам громадського руху «Спротив» зателефонували із секретаріату СПУ й запропонували винагороду за відмову від акції з дискредитації головного освітянина країни. Але, як кажуть, не на тих натрапили, усі учасники пікету мирно висловили панові Ніколаєнку своє ставлення до його діяльності в освітній галузі, натомість помічники пана міністра не розділили думки представників українського народу та пустили в хід кулаки, захищаючи від мирно налаштованих мітингувальників свого шефа.

Ось такі у нашого горезвісного міністра освіти аргументи. А ми ще дивуємося стану справ у системі освіти та науки. Який підхід — такі й показники.