На політичному фронті — опади і буревії

Загальнополітична ситуація в Україні у найближчий час визначатиметься подальшим зростанням напрження у суспільстві та концентруватиметься навколо Президента. Віктор Ющенко дедалі більше підпадатиме під тиск з усіх боків.

Дії об’єднаних опозиційних сил за керівництва Юлії Тимошенко та активної — і прихованої, і відвертої — підтримки Секретаріату Президента будуть спрямовуватися винятково на загострення політичних суперечок між Президентом і Кабінетом Міністрів, Президентом і Верховною Радою.

Головні актори від опозиції докладатимуть максимум зусиль для розхитування ситуації в країні, аби через штучно привнесений у суспільство стан напруженого очікування у своїй багатоходовій ком­бінації корегувати свій вплив на Президента, пропонуючи йому «єдино правильний спосіб» виходу із ситуації невизначеності — виявити політичну волю і знайти правові підстави для проведення дострокових виборів до Верховної Ради. Особливу увагу приділятимуть рефлексії провладних антикризових сил, маючи за мету змусити Кабмін, парламентську більшість і провідників їхньої політики на місцях до протидії об’єднаним опозиційним силам, тим самим змушуючи, хай і неусвідомлено, проте вельми активно, сприяти втіленню своїх, Юлії Тимошенко і Віктора Балоги, стратегічних планів, які нині тимчасово збігаються.

Суперечливі і непо­слідовні дії опозиції, з одного боку, визначатимуться складною грою Юлії Володимирівни за умови порушення питання про посилення президентської владної вертикалі, з другого, тактичною невизначе­ністю рядових членів щодо стратегічного спрямування лідерки блоку свого імені, наявністю внутрішніх опозиційних течій і в БЮТ — через спротив панівній авторитарності, і в «Нашій Україні» — через несприйняття особистості Тимошенко. Лідерка БЮТ збільшуватиме кількість бездоказових декларативних заяв. Передумови вибуху всередині опозиції досягнуть апогею. Дедалі реальніших обрисів набиратиме конституційна більшість у Верховній Раді.

Підтримуватимуться дебати довкола необхідності продовження конституційної реформи. Президент тяжітиме до крайніх заходів. Секретаріат Президента тяжітиме до законотворчої активності. Парламентська коаліційна більшість дебатуватиме можливість досягнення компромісу з Президентом і визначатиметься щодо дієздатності таких домовленостей. Традиційно крайніх поглядів дотримуватиметься КПУ. 

Подальшого резонансу набуде справа поновлення Євгена Жовтяка на посаді голови Київської обл­держадміністрації та необачливі висловлювання Ющенка щодо цього питання. Слід очікувати хвилю різної провокаційної і відверто компрометуючої інформації, спрямованої на дискредитацію тих чи ін­ших дійових осіб.

Надалі загострюватиметься ситуація довкола руху «Громадянська самооборона», адже за планом «керованого хаосу» саме на Юрія Луценка покладено місію перетворення заполітизованої інертної маси в бунтуючу, сколихнувши яку, можна спричинити відповідну рефлексію у таборі антикризових сил, чим не тільки відво­лікти останніх від концентрації зусиль на протидію об’єднаній опозиції, а й втягти в активне протистояння з юрбою невдоволених, і, як наслідок, отримати опозиційникам додатковий важіль для цільового примусу Президента та підготувати соціально-політичні передумови для переходу влади до опозиції на чолі з Юлією Володимирівною.

Валентин Лисенко,
політолог