Як подовжити день

«Щаслива була Тухольщина, бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр. Чи то для того, що лежала так віддалік від світу, між горами і скелями, чи, може, для того, що надто великого багатства в ній не було», — читаємо у Франковому «Захарі Беркуті».

У часи описаних історичних подій і справді не було відомо, що Карпати тримають найбільший скарб, якого потребував розвиток технічної цивілізації: кров, яка живить «прометеїв вогонь» — нафту. А в ХІХ столітті вона обіцяла шалені прибутки. В гонитві з ними знайшлися «хіміки», які заповзялися видобути з нафти... дешеву горілку. Над втіленням у життя спокусливої ідеї заходилися працювати львівські аптекарі, героїчно смакуючи продукт сублімації за власною методикою. Ох і гидота ж то була! Зневірившись, винахідники вирішили спалити те пійло. Воно загорілося таким ясним полум’ям, що в головах експериментаторів заблимала ще одна ідея... До гурту залучили місцевого бляхаря А.Братковського... коротко кажучи, увесь той науковий пошук завершився виготовленням найпершої в світі гасової лампи. Раніше від усіляких спроб подовжити світловий день було більше кіптяви, аніж світла, а тут — таке чудо! Тижнів зо два воно стояло на вікні львівської аптеки «Під зорею», що на вулиці Коперніка, 24, а все місто бігало милуватися ним. Потім на якийсь час щезло.

Річ у тім, що в шпиталі помирав усіма шанований чоловік, потребуючи негайної операції. Ось тут і стала в пригоді гасова лампа! Від аптеки до шпиталю її ніс урочисто натовп. 1853 року хірург Заорський зробив найпершу в світі нічну операцію, відтоді можливості медицини розширилися. Невдовзі в Галичині з’явилися найперші в світі парафінові свічки, які виготовляли з гірського воску — озокериту, що тоді цінувалося дорожче від золота.