Позиція МОН протиправна

З квітня 2005 року новопризначений на той час міністр освіти і науки С.Ніколаєнко і заступник міністра з вищої освіти М.Степко розгорнули приховану протиправну кампанію проти системи недержавних вищих навчальних закладів освіти України. За інформацією із джерел у Міністерстві освіти С.Ніколаєнко дав вказівку М.Степку усіляко затримувати проходження у міністерстві документів недержавних ВНЗ.

Під час погодження документів від них у примусовому порядку почали вимагати зміни організаційно-правової форми з господарських товариств на приватні вищі навчальні заклади, що призводить до позбавлення приватних ВНЗ будь-яких прав у разі прийняття рішення про їх ліквідацію. Якщо ВНЗ не погоджувалися зі змінами, оформлення ліцензійних і акредитаційних справ затримували.

Найактивніший спротив незаконним вимогам С.Ніко­лаєнка і М.Степка чинили Конфедерація вищих закладів освіти України і Міжрегіональна Академія управління персоналом, які категорично відмовилися виконувати протиправні вимоги вищих міністерських чиновників і виступили з цілою низкою критичних матеріалів щодо цього питання. С.Ніко­лаєнко на двогодинній зустрічі з ректором МАУП М.Головатим, висловивши своє «велике незадоволення» позицією МАУП і Конфедерації, пригрозив Академії та її регіональним підрозділам здійсненням упереджених перевірок та подальшою ліквідацією. Реалізація погроз С.Ніко­лаєнка не забарилася. З листопада 2005 року на Академію почалися «наїзди» органів прокуратури, органів внутрішніх справ, податкових органів і державної інспекції навчальних закладів, координатором яких виступили С.Ніко­ла­єнко і Ю.Луценко. Завдяки активному спротиву колективу співробітників і студентів Академії, тривалому пікетуванню ними Секретаріату Президента, Кабінету Міністрів, представництва ЮНЕСКО всі напади було нейтралізовано.

У травні 2005 року після незаконних і упереджених перевірок з’явився наказ Міносвіти про анулювання ліцензій п’ятьом відокремленим структурним підрозділам (ВСП) Академії.

Без проведення необхідних перевірок безпідставно і незаконно у жовтні 2006 року наказом Міносвіти анульовано ліцензії ще 26 ВСП Академії.

Протиправно, без належних обґрунтувань, Міносвіти у липні 2006 року відмовило Академії у видачі 4 655 дипломів її випускникам.

З усіх цих питань Академія подала позови до Господарського суду Києва.

Міносвіти, не маючи на­лежної правової позиції з жодної із зазначених справ, усіляко затягує їхній розгляд. Нині відбулося по 5-6 засідань з кожного спору, під час яких дедалі більше проявляється протиправність поведінки міністерства.

Ухвалами Господарського суду Києва зупинено дію наказу Міносвіти від 3 травня 2006 року №1105-л про анулювання ліцензій п’ятьом ВСП Академії і наказу від 6 жовтня 2006 року №1218-л про анулювання ліцензій 26 ВСП Академії. Міністерству освіти і науки України та третім особам заборонено поширювати будь-яку інформацію про проведені ним перевірки і прийняті незаконні рішення про анулювання ліцензій.

Київський Апеляційний господарський суд виніс ухвалу про відмову в задоволенні апеляційної скарги Міносвіти про призупинення дії його наказу від 3 травня 2006 року №1105-л.

За певними джерелами, С.Ніколаєнко намагається всіляко тиснути на суд, у зв’язку з чим його представники у будь-який спосіб затягують розгляд справ, вимагаючи надання доказів і документів, які не мають жодного стосунку до питань, що розглядаються.

Свою негативну позицію щодо незаконних дій С.Ніколаєнка, М.Степка і В.Шинкарука, який до них долучився, висловили Державний комітет з питань регуляторної політики і підприємництва, Національна служба посередництва і примирення, а також ціла низка відомих політичних, громадських організацій та діячів. За свою принципову позицію у відстоюванні законних прав колективу Академії знято з роботи голову НСПП, якого навіть «недемократичний» Л.Кучма тримав на посаді близько десяти років, цінуючи його принциповість, професійність і глибоке знання чинного законодавства. Новий голова НСПП, за деякою інформацією, не зробить і кроку без вказівки з вулиці Банкової.

Попри протести тисяч громадян і організацій, С.Ніколаєнко, М.Степко і В.Шинкарук продовжують свою протиправну діяльність, яка багато в чому злочинна. У зв’язку з цим Академія направила заяви і протести на адресу Президента України, Прем’єр-міністра України, голови Комітету з питань науки і освіти Верховної ради України, Генерального прокурора України, голови Ради з національної безпеки і оборони, міністра внутрішніх справ, прокуратур і УВС Києва. Подано цивільно-правові позови до С.Ніколаєнка і В.Шин­карука на суму 50 000 грн кожний.

Міністерські чиновники за надуманими причинами знову відмовляють у видачі ліцензій ВСП Академії і видачі дипломів випускникам Академії за новими замовленнями, направленими у січні 2007 року. Є інформація, що нині за вказівкою С.Ніко­лаєнка випускникам Академії не видають більш як 1 000 вже оформлених дипломів. А це, звісно, призведе до нових позовів і стягнення з винних чиновників великих сум відшкодування за заподіяну шкоду. Нині, не дивлячись на те, що міністерству надано всі належні документи, не затверджено голів державних екзаменаційних комісій.

Таке враження, що С.Ніколаєнко і наближені до нього особи практично вийшли з правового поля України. Вони ігнорують чинне законодавство, права і законні інтереси організацій та громадян, повністю відмовилися виконувати належні їм функції. Їхні вищі керівники або не керують ними, або міністерські чиновники де-факто вийшли з їхнього підпорядкування. Вони не звертають уваги на будь-які звернення до них, якщо це не стосується підтримки їхньої особистої неправомірної позиції. Підтвердженням цього є звернення більш як десяти народних депутатів України до вищого керівництва держави і правоохоронних органів, де йдеться про правопорушення, вчинені С.Ніко­лаєнком, про зняття його з посади і притягнення до кримінальної відповідальності. Звернення залишено без належного реагування. Не дали результату переговори ректора Академії з міністром Кабінету Міністрів і проректорами Академії з міністром освіти та його заступниками про необхідність виконання законних вимог Академії і дотримання чинного законодавства.

З незрозумілих причин органи прокуратури та внутрішніх справ не порушують кримінальні справи проти деяких керівників міністерства, хоча в діях останніх наявні ознаки злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України. Зокрема статею 364 «Зловживання владою або службовим становищем» і статею 206»протидія законній господарській діяльності». Не знайшли відображення у відповідних постановах органів прокуратури злочинні заклики М.Ф.Степка, висловленні на нараді ректорів харківського регіону у жовтні 2006 року про необхідність ліквідації МАУП і фактичного знищення більшості ВНЗ України.

Академією, громадськими організаціями, представниками колективу і студентства, батьками направлено близько 6 000 листів і звернень до Кабінету Міністрів, Секретаріату Президента і Верховної Ради. Усі вони, зазвичай, потрапили для відповіді до чиновників Міністерства освіти. Більшість листів залишилися без відповіді, а на деякі дано трафаретні фактичні відписки про «законність дій міносвіти». Деякі листи суперечать один одному, оскільки відповідь на них давали різні міністерські управління.

Звернення Академії і представників колективу до міжнародних організацій сприйнято з розумінням правомірності нашої позиції, але відповідь дано про начебто внутрішній характер порушених питань.

Згідно з чинним законодавством, кожна посадова особа і громадянин України повинен чітко виконувати свої функції і обов’язки. Невиконання вищими керівниками і посадовими особами Міністерства освіти законів і своїх функцій викликає сумнів у їхній адекватності. Таке враження, що на незаконні дії законослухняним громадянам і організаціям залишається відповідати такими ж незаконними діями, в результаті чого буде урівноважено обидві позиції й захищено порушені законні права та інтереси.

Але, враховуючи абсолютно правомірну позицію Академії і її випускників, ми переконані у вирішенні судових спорів у найближчий час і покаранні міністерських правопорушників за допущені зловмисні дії. Своє державницьке слово, нарешті, мають сказати вищі чільники країни і керівники правоохоронних органів, утримувані за рахунок наших податків. До цього зобов’язує їх Конституція і закони України. Ми віримо у пробудження їхнього почуття відповідальності за долі тисяч людей, за долю організацій, які вносять великий вклад у побудову справді національної, незалежної і демократичної Української Держави.

Наглядова рада та ректорат МАУП