То хто ж ви, Юліє Володимирівно?

Але найбільш дошкульними для мене були запитання про Ваше, шановна Юліє Володимирівно, походження. Його мені вперше поставили у січні 2002 року на творчому вечорі в Будинку архітектора у Дніпропетровську, а потім періодично воно виникало у різних варіаціях під час багатьох зустрічей з виборцями. Особливо після публікації одним відомим дніпропетровським журналістом статті про Ваші біографічні дані. Відверто кажучи, я намагався перевести мову в іншу площину і, по суті, уникав прямої відповіді, бо її не знав та й досі не знаю. А запитання було таке: «Поясніть, будь ласка, як таке може бути, що батько Юлії Тимошенко Григ’ян Володимир Абрамович — вірменський єврей, мати Людмила Миколаївна Телєгіна -росіянка, а вона за документами — українка?» До речі, дехто з відомих політиків у пресі твердить, що і це не відповідає дійсності. Зокрема, наприкінці серпня 2005 року у ЗМІ з’явилося повідомлення, що Ваш земляк, міністр транспорту України Є.Червоненко, через прес-службу очолюваного ним Мінтрансу офіційно заявив, що мати Юлії Тимошенко — єврейка, а батько — вірменин. Тоді ж було уточнено, що дівоче прізвище матері — Нєлєпова, бо бабусю звали Марія Йосипівна Нєлєпова.

Проблема Вашого походження і мене тепер зацікавила, адже я зустрічався і розмовляв із усіма Вашими близькими — мамою, тіткою, дочкою, чоловіком. Ви всі між собою спілкуєтесь класичною російською мовою, яку я чув у московській глибинці. Української мови Ваші рід­ні не знають. Українське село Вам теж не знайоме, українських традицій не відаєте, то які ж Ви українці? Шановна Юліє Володимирівно, я абсолютно нічого не маю проти євреїв — бо поважаю цю мудру націю, навіть маю перед нею і певне особисте зобов’язання — у німецькому концентраційному таборі мого пораненого ба­тька від гангрени і смерті врятував лікар-єврей Ліф­шиць. Але вважаю, що лідеру партії, який прагне посісти керівну роль у державі, вже давно слід було б внести у це, не таке вже й складне, але досить суттєве питання ясність: хто Ви є і з якого Ви роду-племені? А то прес-служба партії виступає із заявою, що Ваш батько — латиш, а офіційний біограф Олександр Середюк у книзі «Юлія. Політичний портрет Ю.В.Тимошенко» пише, що він — вірменин. Представники вірменської общини Києва твердять, що Григ’ян — це чисто вірменське прізвище, яке походить від імені Григорій і дуже поширене у Вірменії — так, як в Україні Петренко, а в Росії — Іванов. Політику такого рангу, як Ви, вартувало б внести у це питання ясність. Адже про лідера української нації, а на таку роль Ви, шановна Юліє Володимирівно, безумовно претендуєте, українці мають знати все, у тому числі і докладну біографію, включно до дідів-прадідів. Чому це у США корені біографічних дерев президентів відомі до XVII століття (особисто я читав таке у біографіях Франкліна Рузвельта і Рональда Рейгана), а в нас дуже часто ніхто з простих виборців нічого не знає не лише про дідів, а й про батьків провідних полі­тиків! Але це так, до слова.

Уривок з книги Дмитра Чобота
«Монолітне болото або ЗАТ БЮТ»