Кошерне — не прийнятне для православного

Йдеться не тільки про єврейські підприємства, а й про неєврейські, пов’язані із кашрутом, тобто ті, які включають у ціну своєї продукції вартість спеціальних кошерних послуг рабинів. Як вони самі визнають (на сайті московських хасидів Берла Лазаря), за перевірку кошерності рабини вимагають з підприємств чималі гроші, і не безпідставно вимагають — сертифікат кошерності дає неабияку комерційну вигоду.

Є в цій акції і духовний сенс. Слово «кошер» з івриту перекладається — «такий, як треба», тобто якісний, і стосується не тільки продуктів, а й речей.

У всіх народів свої кулінарні особливості, свої закони приготування їжі, застілля, гостинності. Наприклад, на Сході, Кавказі, та й на Русі вважається за обов’язок пригощати гостя найкращим, що є в домі. У євреїв же навпаки — за релігійним законом, найкраще — «кошерне» — має право споживати тільки єврей та його співплемінники.

Поняття кошерності в кулінарії означає, що тільки єврей має споживати особливу їжу, і цим він теж відрізняється від інших народів. До того ж і посуд для нього має бути особливим — «кошерним». Навіть у скороченому варіанті «Кіцур Шульхан арух», виданому в РФ Коганом і Шаєвичем (М., 2001, розділ 38, 116) вказується на суворе дотримання правил користування таким посудом: «Не можна залишати посуд в будинку неєврея, бо є небезпека, що він скористається ним; навіть реміснику залишати посуд, аби той полагодив його, забороняється» (с. 121). Якщо єврей змушений приготувати їжу на плиті гоя, то, за приписом, він має її пропекти і підкласти під свій горщик залізний лист (с. 279). Крім того, «потрібно пильнувати, щоб єврей і неєврей не готували їжу поруч, якщо один готує кошерне м’ясо, а інший — некошерне і їхні каструлі чи то сковорідки відкриті» (с. 121).

Коли президент РФ Путін з нагоди візиту ізраїльського президента у січні 2001 року вирішив влаштувати у Кремлі кошерну кухню, — за свідченням єврейської преси, туди запросили цілу гвардію рабинів. І ті пропікали паяльними лампами і ошпарювали крутим окропом кухонні раковини («Лехаїм», 2001, лютий; The New York Times, 24.01.2001).

За законом, багато видів продуктів не можуть бути кошерними, якщо вони виготовлені не євреєм або коли за їхнім виготовлення не спостерігав єврей. У згадуваному хасидському повчанні про кошерність читаємо:

«За єврейськими законами, необхідно, щоб за доїнням корови і приготуванням молочних продуктів спостерігав «машгіах» — довірена особа рабина, а на всіх молочних продуктах стояв знак кошерності. Хліб, як і будь-яка інша випічка, вважається кошерним, якщо його випікав єврей і від тіста була відділена «хала» — невеликий шматок тіста (близько 30 г) для спалення (мабуть, як принесення в жертву. — М.Н.). Але якщо хліб випікається у великих пекарнях, то достатньо, аби єврей постерігав за випіканням і пильнував вогонь у печі» (jeuish.msk.ru/kosher.htm).

У кодексі «Кіцур Шульхан арух» (видання КЕРООР, М., 2001) розділ 38 називається «Закони гойського хліба, гойського варива і гойського молока». У ньому зазначено:

«Єврейський хліб, випечений неєвреєм, гірший за простий хліб гоя, він заборонений, як і вариво гоя, якщо єврей не зробив піч кошерною, не підкинув туди дров». «Яйце можна з’їсти сирим, якщо ж його зварив неєврей — воно заборонене. Те саме стосується всякої іншої їжі». «Що ж до вживання кави… какао або чаю у неєврея, — то всякий, хто пильнує свою душу, мусить відмежуватися від цього». «Неєврейський сир заборонений для споживання. Якщо ж єврей спостерігав за доїнням корови і виготовленням сиру і якщо сир під час виробництва не належав євреєві, — він заборонений для вживання» (с.100-101). У розділі 47 забороняється «звичайне неєврейське вино, до якого торкнувся неєврей». І навіть якщо вино кошерне, то «то після доторку неєврея його вже не можна пити» (123).

Як бачимо, поняття кошерності пов’язане навіть не з вищою якістю продукту, а з принципом «єврей — неєврей». Звісно, всі ці закони кошерності мають релігійне підгрунтя і випливають з талмудівських законів про богообраність євреїв. Мовляв, лише євреї — люди. Катрут — відображення цього юдейського расизму в кулінарії, свого роду кулінарний «Шулхан арух». Згідно з цим законом, якщо гой своїм доторком «осквернив» їжу, — єврей не отримує йому призначеної містичної духовної сили.

Таким чином, кошерна їжа, яку юдеї називають «їжею для душі» (назва першого розділу хасидського повчання про кашруту), пов’язує їх духовно з богом.

Найбільше цей зв’язок простежується щодо м’ясних кошерних продуктів, коли їх отримано після шхі­ти — ритуального юдейського забою тварин — тоді вони мають в собі «іскру» єврейського «божества». Цей ритуал описано у відомій праці Розанова. Він наводить розповідь ветеринара-очевидця шхіти:

«Забій тварини вражав жорстокістю та фанатизмом. Жертовній тварині злегка послаблювали пута, аби та могла стояти на ногах; у цьому положенні її весь час підтримували троє помічників, не даючи впасти, коли вона ослабне від втрати крові. Різник, озброєний ножом — довгим, у пів аршина, вузьколезим і загостреним на кінці — в одній руці й довгим шилом — в другій, спокійно, повільно, розважено наносив тварині глибокі колючі рани, діючи по черзі цими знаряддями. До того ж кожен свій удар звіряв за книжкою, яку хлопчик тримав розгорнутою. Кожен удар супроводжувався «відповідними молитвами, які казав різник». («Жертвенный убой. Что мне случилось увидеть»//Розанов В.В. Обонятельное и осязательное отношение евреев к крови. — Париж, 1929).

Нестерпно навіть уявити, яких фізичних і психічних мук зазнає під час цих катувань нещасна тварина, коли в такий спосіб з неї, ще живої, випускають кров. Саме через таку жорстокість кошерний забій у деяких європейських країнах (Швейцарії, Швеції, Норвегії, Данії, Голландії) заборонено захисниками тварин. (Звісно, рабини називають це характерним «єврейським антисемітизмом».)

Зараз у великих хасидських громадах ритуальний забій тварин заборонено.

Така ідоложертовна ритуальна кулінарія суперечить моральним і естетичним почуттям кожної нормальної людини, тим більше православному світогляду. Влада повинна відгородити неєврейське населення у своїй країні, на рідній землі, від зневаги до його релігійних почуттів.

За матеріалами ЗМІ

«Окошерені» продукти

Напої безалкогольні:
«Пепсико» — газовані напої.
«Coca-cola» — газовані напої, тоніки «Вепс».
«Red-Bull» — енергетичні напої.
Jaff — соки.
Напої алкогольні:
Завод «Сармат» (Донецьк, Україна) — пиво.
Консерви:
«Чумак» — огірки, помідори, перець мариновані, томатна паста, олія нерафінована.
«Ніжин» — помідори та огірки мариновані.
«Верес» — вся продукція, крім тієї, яка містить у собі м’ясо і квасолю.
«Бондюель», «Де-асі» — кукурудза, горошок, спаржа.
Мариновані огірки «Дядя Ваня».
Гайсинський консервний комбінат (Україна) — фруктові консерви марок «Гайсин», «Світанок», «Урожай».
Кондитерські вироби:
«Російські солодощі» — весь асортимент.
«Сіріалія Україна» (Бориспіль, Україна) — снеки «старт», зернові медові суперзірочки, рисові та кукурудзяні кульки, пластівці, кільця.
Риба:
«Російське море», «Бочковий оселедець», «Біломорська риба» — всі види оселедця зі спеціями в олії, червона риба копчена, лосось копчений і солоний.
«С.О.В. Гавань» (Київ, Україна) — рибні продукти.
Молочна продукція:
«Віям-Білль-Данн» — молоко «Домик в деревне» 1,5%, 3,2%, 3,5%, 3,6%; молочні продукти «Веселого молочника».
«Рапоне» — різні молочні продукти.
«Галактон» — (Київ, Україна) — молоко.
Селище Павлівка (Україна) — сир «Чеддер» і «Голландський».
Молочний комбінат «Вінтер» (Донецьк, Україна) — морозиво «Пломбір» і «Сімейне».
Олія:
«Floriol» (Угорщина), «Oleina» (Угорщина або Україна).
«Славолія» (Донецьк, Україна).
Дитяче харчування:
Beech Nut, Gerber — овочеве і фруктове пюре.
Similac-Isomil — соя.
«Nutrisoya» (Голландія) — оранжево-синя банка.
«Remedia» (Ізраїль) — каші.
«Nutrigan», «Nutrix» — всі види продукції.
Бакалейні товари:
«Бістров» — каші вівсяні швидкого приготування.
Чіпси «Файн», «Бомба» (Донецьк, Україна).
«Nestle» — какао (Chococino, Nesquik), мюслі.
«Чумак», «Red Gold», «Верес» — кетчуп.
Чай:
«Tetley» — фруктовий.
«Tylos» — чорний.
«Lipton» — «Ice Tea».
Хліб
Хліб марки «Дарниця».
Донецький булочно-кондитерський комбінат (Україна) — сушки, мізойнес, тульське печиво, печиво ароматне.
Напої алкогольні (імпортні):
«Absolut»
Вина «Golan Heights»
Вино Бордо «Шато ля Тонель»
Вина і шампанське компанії «Жарден»
Віскі (шотландське, ірландське, бурбон).