Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

КРИВАВИЙ ВИЩИР БУША

Недавно місто імені єдиної чесної людини за всю історії США — Джорджа Вашингтона — лихоманило привидом В’єтнаму. До того ж географічно привид перемістився на Близький Схід, у район Багдада.

Ірак, чий колишній керівник Хусейн з успіхом відмахується від численних хитромудрих обвинувачів у американському суді, давно став для пана Буша головним болем. Спочатку все було так чудово! Закортіло клану Бушів накласти лапу на іракську нафту, а тут бац! — теракт 11 вересня, численні жертви, чудовий привід для воєнних дій. І доказів особливо не шукали. Поспіхом сфабрикували сякі-такі аргументи й пошурували собі на Багдад. Тріумфально захопили країну, скинули «недемократичний» уряд, ув’язнили тирана, розпочали проти нього слідство. І тут — леле, яка прикрість! Америка шпортанулася об власні вила: слідство виявило, що Хусейн «Аль-Каїду» не підтримував. Тобто... Правильно, напад на Ірак був незаконний. Гадаю, це дуже зіпсувало апетит Бушу.

Але ж угоди підписано, контракти складено, трубопроводи працюють на повну потужність, грошенята дзеленчать. Хіба ж можна зупинятися? Ні! Треба продовжувати «боротьбу з терористами» (читай — анексувати під себе економічно привабливі й беззахисні території; до речі, з огляду на військовий потенціал Америки, беззахисні наразі всі, крім Китаю), на черзі — Сирія та Іран. Щоправда, в Тегерані не дурні сидять — утерли-таки ніс дядечку Сему: соватися до країни, яка володіє ядерною зброєю, щонайменше нерозумно. Тим більше, Ірану нічого не вартує лупонути ракетами по зовсім недалекому (територіально) Ізраїлю, де сидять найкращі друзі Бушів.

Буш нервує — адже йому звітувати перед ізраїльськими кредиторами. Треба щось шановним ребе казати! Ось він і гне своє, як-то кажуть, «до переможного кінця». Два тижні тому Сенат прийняв законопроект, у якому уточнюється, як саме поводитися з підозрюваними в тероризмі. Проти нового закону виступили не лише всі демократи та правозахисні організації, а й такі завзяті республіканці, як Джон МакКейн, який воював у В’єтнамі. На думку МакКейна, цей закон дасть «зелене світло» застосуванню тортур та проведенню закритих судових процесів. Однак у опонентів не вистачило голосів, і закон пройшов.

З точки зору Буша, Сенат «зробив досить сильний випад» проти терористів. Логіку Буша зрозуміти легко: тепер він отримує всередині США ще більше влади; Штати, які давно вже занепадають духовно, здається, близькі до занепаду політичного, основним симптомом якого буде встановлення авторитарного ладу. Погляньте: спочатку Джордж Буш-старший, потім Джордж Буш-молодший, потому — Джеб Буш, а там, якщо треба буде — домашня тваринка Бушів Кондоліза Райс. І необмежена влада всередині країни. Найменша підозра — і ти вже терорист, і тобі голки під нігті заженуть, щоб виказав своїх «спільників»...

Відтак у США повільно, але невпинно вщухає істерія щодо «терористів». Попри те, що пан Задорнов дає у своїх мініатюрах американцям далеко не схвальні характеристики, все ж він трохи перебільшує — яка не яка, а клепка в американців є. Схоже, боротьбою з віртуальним зовнішнім ворогом з-поміж них переймається тільки Буш і підконтрольні йому структури. «Маленькі американці» починають усвідомлювати, що більша частина президентської риторики — не більш ніж вистава, за якою приховано інтереси певних кланів. Тим кланам дуже хочеться, щоб конфлікти на Близькому Сході не вщухали, а байки про страхітливих бабаїв-терористів ходили з вуст до вуст. У пам’яті американців ще свіжий скандал з в’язнями Гуантанамо. Ніхто з тих нещасних, які ниділи у в’язниці ще з оголошення «війни з тероризмом», так і не з’явився перед судом, хоча громадськість мала право знати, що відбувається на за-критій військовій базі, як просувається слідство та як склалася доля заарештованих?

Новий закон передбачає враховувати свідчення, добуті негуманним шляхом, хоч і дозволяє «піддослідним» ознайомлюватися з усіма паперами, що стосуються їхньої справи. Вам це щось не нагадує? Не було дежавю з «Архіпелагом ГУЛАГ» Солженіцина? На Луб’янці теж не дуже панькалися з ув’язненими — страшно навіть перераховувати, які методи тоді застосовували, аби змусити людину підписати все, що треба. Схоже, у Буша совісті не більше, ніж у Ягоди.

«Неконституційною» нормою демократи назвали заборону в’язням скаржитися на умови утримання у в’язницях. Схоже, всі зусилля голлівудських кінематографістів, спрямовані на показ жорстокості у в’язницях (згадайте «В’язницю» зі Сталлоне в головній ролі), пропали намарне.

Під поняття «терорист» тепер підпадають особи, підозрювані в підтримці (зброєю, фінансами або ще якимось чином) так званих терористів. Таким чином чимало бізнесменів і банкірів, які щось продали «терористичній організації», потраплять до пентагонівської катівні. Цікавий прецедент (його можна використовувати і в українській політиці): наприклад, завалиться, врешті-решт, уряд Януковича — тоді назвати самого ВФ терористом, оголосити його в розшук, а всіх, хто фінансував, — під арешт. Навіщо терористу допомагали? Конфіскувати в них усе майно і поді-лити порівну. Зрештою, так у нашій «незалежній» політиці робиться вже давно.

За словами керівника однієї з впливових неурядових організацій Кеннета Рота, «цей закон, по суті, перекроює під себе цілі розділи Женевської конвенції та позбавляє в’язня головного права — бути почутим».

Гнат ЖИГА

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com