Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«СИОНИЗМ Я НЕ ВЫБИРАЛ, ОН БЫЛ НЕОТДЕЛИМОЙ СОСТАВЛЯЮЩЕЙ МОЕГО ОГАНИЗМА», Або «Госдурство» «Ихраиль»

Якось російський режисер Марк Захаров розповів історію. Після хірургічної операції німецькі лікарі ввели йому наркотики й попередили про можливі ейфорійні відчуття.

Захаров став очікувати піднесення. Однак замість одухотвореної музики Баха у голові почулося більшовицьке: «Мы красные кавалеристы, бам-бам-бам!». Так підсвідомість явила єврею сокровенне.

Ох уже ці сутінки розуму! Найчастіше вони викривають хазяїна в обмовках та описках, мовних недоречностях. Такі — на різні теми — зібрав із ізраїльських російськомовних видань журналіст Аркадій Мазін у книжечці «Государство Израиль в ляпах свободной прессы», репрезентованій на цьогорічній Московській міжнародній книжковій виставці. Дещо з цього зібрання з нашими помітками і пропонуємо читачам.

«Многолетняя безудержная сионистская пропаганда советского времени парадоксальным образом обернулась в эйфорию и гиперболизацию возможностей и мощи еврейского государства».

(Мудрі казали: найприкріший обман, коли обманюєш себе сам.)

«Все это обеспечивает Израилю политический вес на Ближнем Востоке и в мире, абсолютно непропорционально больший его малому населению».

(От би нашому телятку та вовка з’їсти!)

«А что же в Израиле? 1,5 млн долларов в 1998 году — всего лишь в два раза больше, чем в 1996 году. Почти ничего. Зато разговоры об электронной торговле, семинары и траханье мозгов выросло в раз двадцать».

(Знайома картина. Ті самі розмови про економічне зростання, зібрання, те саме «трахання» тими самими пасховерами.)

«Из-за прекращения использования золота в стоматологии и одновременного удаления нервов из многих зубов увеличилось число людей, страдающих различными болезнями».

(Збільшилося, очевидно, за рахунок стоматологів — традиційно єврейських ремісників: нема золота — нема ґешефту.)

«Нашумевший в середине 90-х процесс по делу Ройтмана, который закончился в 1997 году тем, что справедливость все же восторжествовала, и государство Израиль вернуло тысячи новых репатриантов украденные в них деньги».

(Украв Ройтман — повернула держава, тобто самі обікрадені. Щось знайоме… Украв Волконський з ОЗГ «Єліта-Центр» — знову повернути має держава?)

«Основная сфера деятельности предприятия: производство вторичного сырья, его переработка и продажа».

(Економіка по-єврейськи: на тобі боже, що мені не гоже.)

«Ведь не секрет, что еврейская община там отличалась небывало низким процентом преступности, основу которой составляли — и это вполне понятно — преступления экономические».

(Евреям «вполне понятно», де вони найшкідливіші. А інші це розуміють?)

«Благосклонная к своей общине русскоязычная пресса пестрит уголовной хроникой с легко узнаваемыми фамилиями: хулиганство, наркомания, насилие в семье, грабежи, убийства».

(«Русскоязычным» звично змінювати прізвища. Пізнають не по паспорту?)

«Тора, как известно, требует выкупать у Господа первого мальчика, рожденного еврейской женщиной. Этот ритуал широко распространен, он называется «выкуп первенца», рожденного ослицей».

(Навіщо ж жінок ображати, шановні? За таке можна і по тому, що під хвостом.)

«Однажды в Горненском монастыре в Эйн-Кереме ворвались воинствующие ортодоксы, сняли штаны, демонстрировали монахиням свои голые задницы».

(Цікаво, чи були там хвости?)

«Каждый год на Песах машины скорой помощи доставляют в больницы детей, задохнувшихся большим куском мацы, или тех, у кого в горле застряла рыбная косточка из «Гефильте фиш».

(Хоча б дітей пожаліли. Ну, не лізе та маца до горлянки!)

«Ребята пели, танцевали, показывали сценки из жизни еврейского народа. Темами шуток стали национальная бережливость и осторожность».

(Погодимося: скупість і закритість — традиційні національні риси євреїв. Якщо ні, то словами юні істина не глаголить).

«На встрече Черномырдина и Щаранского обсуждались и вопросы российско-израильского сотрудничества в области терроризма».

(Слово не горобець…)

«В случае особо террористических актов, направленных против детей, стариков и министров, наказание должно удваиваться».

(Міністрів в Ізраїлі прирівнюють до жінок?)

«Я знаю, что у Натана (Щаранского) есть прекрасные связи с Биньямином Нетаниягу, чему я лично был свидетелем».

(Можливо, й справедливо прирівнюють?)

«В сравнении с чиновниками других ведомств, высокопоставленым сотрудникам Минобороны принадлежит пальма первенства по числу возбужденных против них уголовных дел по статье «сексуальные домогательства». Сексуальный пульс государства учащенно бьется именно в недрах этого министерства. Здесь ищут любви на двадцать процентов больше, чем в других учреждениях страны».

(В армії звикли до команди: «Роби, як я!». Недавно в сексуальних домаганнях звинуватили міністра юстиції та президента Ізраїлю.)

«Я верю вашей газете и с удовольствием читаю ее. Однако в последнее время она изменилась. Так, например, когда на стр. 2 увидела оскорбительную карикатуру на наше правительство — там изображены дураки».

(То лише велике краще бачиться на відстані. Зблизька уряд все ж видніше…)

«Президент объединения торговых предпринимателей Мордахай Узан пожал президенту государства руку, где он запечатлен на снимке слева».

(А ви читали текстівки під фото «прямих ліній» у газеті «Факти»?)

«Очередной спектакль, состоявшийся недавно в Холоне, на котором я побывал, доказал прозорливость поета, предсказавшего популярность народной тропы, ведущей к нему. Хотя поэт и не удосужился упомянуть в своем стихотворном завещании евреев, хотя бы на ряду с тунгусами».

(Ефіоп, твою… Промашка вийшла, Олександре Сергійовичу!)

«Руки давно научились делать работу сами, а голова осталась свободной — и ее я отдал изучению иврита».

(Марна справа переливати з пустого в порожнє.)

«Необходимо создать механизм выживания еврея (именно в качестве еврея!) в США».

(А що, хтось запровадив механізм виживання єврея — як чукчі чи татарина?)

«Чтобы понять, какие новые направления появляются в израильском образовании, не надо далеко ходить, нужно далеко смотреть. А именно — на Соединенные Штаты Америки».

(Кажемо «Ізраїль», маємо на увазі «США». І навпаки. Сіамські близнята якісь. А мо’ — сіонські?)

«Израильские ученые читают лекции и ведут научную работу, донося корни и истоки еврейства до студентов крупнейших университетов России».

(Сіонізм — це влада плюс євреїзація всієї країни?)

«Мотивы, побудившие значительное число россиян резко улучшить свое отношение к премьеру, ясны. Это ни у кого не вызывает сомнений».

(А які тут сумніви? І так зрозуміло: Фрадков — єврей.)

«У нас есть большой резервуар специалистов. Если бы нам отпустили средства на предварительную работу — собирать людей, готовить их впрок — легче было бы выполнять заказы».

(Дежав’ю: Ленін-Бланк просить грошей на створення організації професійних революціонерів для замовного повалення режиму в Росії.)

«Игнец Бубис утверждает, что треть всех немцев являються пассивными антисемитами (активные преследуются по закону)».

(Невже дві третини німців — активні антисеміти? І яка різниця між цими «пасивними» — «активними»? Тут би Фрейду розібратися.)

«Любой палестинский журналист будет занесен в черный список, а имя его будет предано анафеме пресно и во веки веков».

(Анафема взагалі-то — відлучення від Церкви. Важко це зробити, якщо хтось ходить, скажімо, до мечеті, чи синагоги. А ось «чорні списки» за ознакою національності — це вже, здається десь було раніше…)

«Спасибо всем, кто приложил руку и душу к тому, что произошло у памятника жертвам Холокоста, кто пойдет за ними».

(Без коментарів.)

Особлива тема російськомовних єврейських видань — звісно, проблеми переселенців. Їм і «дістається» найбільше.

«Не секрет, что катализатором для развития канализации и очистки сточных вод послужила «большая алия 90-х».

(Не секрет: багато народу — мало кислороду!)

«Алия — это благословение для нашей страны. Новые репатрианты обогатили нас».

(На кому ж заробити, якщо не на своїх?)

«И тут произошла трагедия, которая сделала Надю израильтянкой».

(Варто пожаліти дівчину, однак бачили очі, що купували…)

«Свої», втім, бувають різними:

«Среди новоприбывших семья ученого-историка из Барнаула, специалиста по современной истории евреев Михаила Сидорова…»

«Повод для этого самый что ни на есть оперативный: создание Всемирной организации евреев-изобретателей и включение в нее израильских — извините, другого не найду — «кулибиных». Впрочем, некоторые считают, что слова «еврей» и «изобретательный» — синонимы».

(Це точно. Якщо вже і Кулібін єврей…)

«Хочу отметить, что в последние годы на выставках собак все чаще слышится русская речь. Причем не только на стороне зрителей, но и на пъедесталах победителей».

(«Я русский бы выучил только за то…»)

«Профессор Кейдар всегда приезжал в Израиль в судьбоносные для страны годы — особенно тогда, когда народ поднимался на защиту от внешних врагов. В 1990 году профессор Кейдар посчитал судьбоносным прибытие репатриантов из стран СНГ».

(Читайте классику: Михайло Коцюбинський, «Він іде…»)

«… и новые предприятия будут перебазироваться в Иорданию и Египет, и новые десятки миллионов израильтян потеряют работу».

(Відомо: кількість будь-яких жертв у євреїв не обов’язково арифметичне поняття. Головне — трагедія! Насправді ж — комедія.)

«Число прибываемых на историческую родину из Голландии выросло в январе на 500 % (!) — с 1 до 6, из Германии — на треть (8 человек), а из Канады удвоилось (16 репатриантов)».

(Статистика для євреїв, як сонце для цигана — кручу, як хочу, точніше, як вигідно.)

«По словам министерства внутренних дел, для этих новых жителей нет достаточного количества жилья в районе».

(Без коментарів.)

Щоб вижити на землі обітованій, потрібно не багато — обрати достойний себе уряд. При цьому «Единственная вещь, которую вы должны иметь при себе, когда пойдете на избирательный участок, — это удостоверение личности…»

Адже:

«Это только в Израиле все ложь, обман и настоящий формализм».

(А чого хотіли, зібравшись разом?)

Ось таке воно, «Госдурство» «Ихраиль» (це теж описки з книжки), де, втім, «не все то еврей, что не тонет» у підсвідомості самих ізраїльтян.

Іван ДОЛЯ
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com