Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
WELCOME TO ВІЧНЕ ЖИТТЯ?«Хто з-поміж вас заслуговує на вічне життя?», - так починає свій новий роман «Можливість острову» культовий француз Мішель Уельбек. Це запитання цілком доречне у світлі історії сучасних відносин між Ізраїлем і Палестиною. Ізраїльтянам, які щоночі снять окупацією Палестинської автономії, майже вдалося переконати весь світ у своїй правоті та створити жахливий образ терористів-хамазівців, які, мовляв, керують палестинською державою. Як їх послухати, то кожен палестинський політик автоматично є й членом терористичного угруповання. Ізраїль – країна парадоксів, країна, де більшість населення не любить ортодоксальних євреїв. Мої друзі, які мешкають у Віфлеємі та Беєр-Шеві, висловлюються приблизно так: «Вони нам заважають нормально жити». Справді, за рівнем «прогресивності» Ізраїль давно вже наздогнав Америку та Південну Корею, а в дечому навіть перегнав. Скажімо, представники нетрадиційної сексуальної орієнтації, навіть за офіційними даними, становлять мало не третину його населення (майже як у Таїланді, де багатенький європеєць може купити для сексуальних утіх будь-кого, незважаючи на стать). За користуванням інтернетом Ізраїль входить у першу двадцятку держав. Відтак поведінка цієї «прогресивної» країни, яка чомусь досі не висловила претензій на членство у Євросоюзі, більше схожа до поведінки тоталітарних імперій, ніж демократичних республік. Чого варті лише заяви на кшталт: «Ізраїль не скорочуватиме своїх ядерних озброєнь». В Ізраїлі чхати хотіли на думку світової спільноти. Створили ядерну зброю потайки, спрямували її на Європу та арабів – аби не заважали – й одразу поперли на Палестину! США, які вже давно перетворилися на один з ізраїльських кібуців, мовчать. Стиха буркотить Старий світ. Щось незрозуміле белькоче Росія. А ізраїльтяни бомблять і бомблять собі Газу! Ще Ісус, якого розіп’яли відомо хто (саме юдеї – не євреї як нація, а певна їхня частина, яка за своїми релігійними переконаннями вороже ставиться до життя на планеті), казав «око за око». Однак не «голову за око»! А в Ізраїлі чинять саме так! Викрали одного ізраїльського солдата; звісно, нічого доброго в цьому немає, є чим обурюватися, чого вимагати, розпочати розслідування. Та ізраїльські силовики недовго думали – арештували 80 (!) членів палестинського уряду, які, на своє лихо, якимось чином опинилися на території єврейської держави. Тобто презумпція невинності в Ізраїлі не працює! І справді - нащо? Палестинець - отже, терорист! Логіка та сама, що й «кожен росіянин – алкан», «кожен француз – дон жуан». «кожен американець – натівський шпигун», «кожен японець – самурай». Відтак, згідно зі статистикою, росіяни вживають трунку менше, ніж за совка, коли пили з горя; серед французів теж вистачає нетрадиційників, та й кар’єра галлів цікавить більше, ніж секс; рядові американці далеко не в захваті від НАТО; а японці такі вестернізовані, що далебі й забули, що таке самураї. Близький Схід нагадує велетенський пиріг, відірвати від якого якомога більше намагаються дві голови однієї ненаситної велетенської істоти – США та Ізраїлю. Певно, Джордж Буш і Ехуд Ольмерт, ізраїльський прем’єр, мають на бушівському ранчо в Техасі мапу, де блакитною фарбою замальовано те, що належатиме Америці («Американські штати Близького Сходу»), а жовтою – ізраїльські маєтності («Імперія споконвічної єврейської землі»). Цікаво, як воно буде з Йорданією і Саудівською Аравією? Я б на місці арабських королів серйозно замислився над перспективою сусідства з Ізраїльською імперією. І теж запасся б ядерною зброєю. Світ мовчатиме – адже в арабів нафта. Пищатиме – до того ж несамовито – лише Ізраїль. Нахабство ізраїльських чільників перевищує все бачене. Представники уряду заявили: мовляв, якщо навіть звільнять Гілада, палестинських урядовців не відпустять. Вони мають стати перед судом за «злочини перед народом Ізраїлю». Певно, цей злочин лише в одному – що вони палестинці. Дивно, що євреї, які на весь світ волають про антисемітизм, самі виступають у ролі фанатичних расистів. На відміну від інших я не стверджуватиму, що антисемітизму немає (хоча сам я, боронь Боже, не антисеміт) – він є; антисемітизм – це роздратована реакція будь-якого народу на дії керманичів єврейського народу, реакція, спрямована, можливо, проти безневинних людей. Так само як русофобія – реакція на хижацьку й варварську поведінку Росії стосовно України протягом останніх чотирьох століть. Та винні в цьому не євреї і не росіяни. Винні в цьому Кремль і фанатики в ізраїльському уряді. Кожен сам має відповісти – хоча б для себе – чи заслуговує він на вічне життя. Відтак стосовно вісімдесяти осіб, яких злочинно утримує Ізраїль, я певен – коли їх стратять, вони потраплять до раю, а ось їхні кати смажитимуться у пеклі. Гнат ЖИГА |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |