ЧИЇ ІНТЕРЕСИ ЗАХИЩАЄ ЧЕРВОНЕНКО?

Батьківщина відомої вільнолюбної махновської армії Гуляйполе завжди була острівцем українського вільнолюбства.

Особливо яскраво це було продемонстровано на останніх президентських та парламентських виборах, коли Гуляйпільський район Запорізької області став «найпомаранчевішим» районом області. Люди повірили новій владі та новому Президенту і продовжили мандат довіри на виборах до Верховної Ради.

На хвилі постреволюційної ейфорії Гуляйпільський район очолив Олексій Власенко, який упродовж 23 років був ди-ректором найбільшої школи Гуляй-поля. За його словами, він прийшов чужим до уже «поділеного» району.

Район в економічному сенсі розвивався дуже непогано, але на це обласне керівництво одразу не полюбило Власенка. Однак спробу колишнього губернатора Юрія Артеменка звільнити голову району зірвали місцеві жителі. З приходом на посаду голови обласної адміністрації Євгена Червоненка ситуація тільки погіршилася. Зі слів Олексія Власенка, ним почали керувати навіть заступники губернатора. «Телефонує мені Фролов (заступник Червоненка) і вимагає призначити на певну посаду людину Литвина, — розповідає Власенко. — Я відмовляюся, кажу — призначити можете, але я буду з вами судитися».

Стосунки із самим губернатором в Олексія Власенка, м’яко кажучи, не склалися. Якось під час зустрічі з Червоненком Власенко почув на свою адресу: «Ти що, не знаєш, що ти в мене перший на «випулювання»?»

У стосунках між Власенком та Червоненком був ще один момент. «Червоненко зажадав, щоб я на час парламентських виборів пішов у відпустку та займався проведенням кампанії у районі. Коли я відмовився, почалася буквально істерика. А коли я сказав, що не потерплю такого ставлення, мені губернатор відрізав: «Якщо переступиш поріг — станеш моїм особистим ворогом!» Напевно, саме ці суперечності стали однією з причин подачі подання на звільнення. Там особливу увагу було звернено на реальні проблеми району, але які виходять за межі повноважень райдержадміністрації. Другою причиною до звільнення, як вважає сам Олексій Власенко, є будівництво у районі кар’єру з видобутку залізної руди, який, за чутками, може бути урановим рудником. Ось тут починається найцікавіше. Ідею будівництва спочатку лобіював колишній голова Гуляйпільського району Ігор Бірюков. Нині у розробці кар’єру, як подейкують «високі люди» Запоріжжя, зацікавлений Євген Червоненко, який, обійнявши посаду губернатора Запорізької області, опинився між Сциллою та Харибдою — «Запоріжсталлю» та «Мотор Січчю». А, маючи освіту гірничого інженера, він швидко оцінив цінність проекту і зробив вибір на користь Сцилли. Ці чутки не здаються вже такими неправдоподібними, якщо дослідити історію питання будівництва.

Дослідженням та будівництвом кар’єру в Гуляйполі займається ТОВ «Індустріальна група — Магнетит». У липні 2004 року представники районного землевпорядження, архітектури, ДАІ, пожежного нагляду, Укртелекому, тепломереж,   районних СЕС та охорони навколишнього середовища підписали акт про вибір майданчика для розробки «Пе-редпроектних розробок будівництва гірничозбагачувального комбінату на базі балансових запасів Гуляйпільського залізорудного родовища магнетитових кварцитів». В акті фігурував як «потенційний інвестор» ніхто інший, як ТОВ «Індустріальна група — Магнетит».

ТОВ «ІГ — Магнетит» було зареєстровано у Гуляйполі 17 вересня 2004 року. А вже 11 жовтня обласне Управління екології та природних ресурсів видало товариству екологічну картку для погодження у низці інстанцій. Наступного дня узгодження видав Державний комітет з нагляду за охороною праці. Окрім занадто швидкої оперативності, вражає у цій ситуації те, що чиновники не згадали про узгодження з органом місцевого самоврядування. Напевно, це узгодження їм замінив лист від 7 жовтня 2004 року, в якому ТОВ просило Запорізьку облраду узгодити клопотання про надання у користування підприємству Гуляйпільського родовища. Сесія облради зібралася лише 29 грудня того ж 2004 року. Однак найпікантніше те, що за згадане узгодження з органом місцевого самоврядування голосували у пакеті з багатьма іншими рішеннями. Це призвело до того, що депутати облради не зовсім уявляли, за що голосували. На відміну від облради, Державний комітет природних ресурсів видав спецдозвіл вже 31 грудня 2004 року. А кількома днями раніше — 29 грудня, цей  самий Держкомітет видав ліцензію на розробку Васіновського родовища в Оріхівському районі. І кому? ТОВ «ІГ — Магнетит» .

Що ж до розробки будь-яких родовищ, то у законі про бюджет на 2004 рік зазначено, що спецдозволи на розробку надр цього року продаються з аукціону.

У всій цій історії є два невідомих — Гуляйпільське родовище та ТОВ «ІГ — Магнетит».

Що ж до ТОВ, то, як зазначає газета «МІГ», «ІГ —  Магнетит»є дочірнім підприємством консорціуму «Індустріальна група» (президент — Віталій Гайдук), який створено в травні 2004 року для управління активами корпорації «Індустріальний Союз Донбасу» (голова ради директорів — Сергій Тарута). Саме Сергій Тарута виступив з пропозицією разом із «Запоріжсталлю» провадити розробку родовищ Запорізької області. До цього «Запоріжсталь» спонукала відсутність власної сировини, позаяк шахти та гірничозбагачувальні комбінати перехопили підприємства, підконтрольні Ринату Ахметову, Ігорю Коломойському, Вадиму Новінському та Кос-тянтину Жеваго.

А тепер стосовно Гуляйпільського родовища. ТОВ «ІГ — Магнетит» пояснює своє прагнення розробляти це родовище дефіцитом залізорудної сировини на українському ринку. Дивно це, адже ж обсяги гуляйпільської руди у родовищі всього 1,7 млрд тонн, а обсяги заліза — лише 15—25%. Для порівняння: у криворізькій руді 60—70% заліза, а у дніпрорудненській — 80%. І як з такими характеристиками Гуляйпільське родовище може вирішити питання дефіциту залізорудної сировини?

Є ще один приклад «необхідності» розробки Гуляйпільського родовища. Нині в Кривбасі є дві законсервовані шахти — «Гігант» та «Першотравнева», які мають вміст заліза у руді 64% та більш як 2 млрд тонн магнетитових кварцитів. І ці запаси нікому не потрібні. І з держ-бюджету витрачаються чималі суми.

А, може, справа не в залізі? Як зазначає професор кафедри геології Донецького національного технічного університету Тетяна Волкова, поряд з гуляйпільськими магнетитами є мідь, уран, нікель, цинк та германій. Розробляти родовище планують відкритим способом, до того ж кар’єр має бути дуже глибоким. Що глибший кар’єр, зазначає Тетяна Волкова, то більший викид пилу в атмосферу під час вибухових робіт і — як результат — масштабне радіоактивне зараження місцевості. Навіть якщо там добуватимуть лише залізні руди, уранові «жили» порушать.

Тож про які економічні інтереси дбають ті, хто нині грубо порушують закони, забуваючи про можливі екологічні наслідки?