ЕЛІТА ПО-УКРАЇНСЬКИ, АБО ЧИ РОЗУМІЮТЬСЯ ЄВРОПЕЙЦІ НА ПОЛІТИЦІ?

Уся країна наразі живе лише одним процесом, забувши про занизькі зарплати й пенсії, розпродаж книгарень і музеїв, неспокій у газовій і нафтовій галузях.

Цей процес – утворення коаліції. Таке враження, що всі ми перебуваємо всередині грандіозного реаліті-шоу, що, по своїм завершенні повністю змінить наше життя і переробить країни. Чи буде щось змінено – інше питання, але цікаво: як на це дивляться наші найближчі сусіди, країни Євросоюзу? Марек Сівець, голова делегації Європарламенту зі зв’язків з Україною, вже заявив у інтерв’ю газеті «Аргументы и факты Украина», буцімто Європа підтримає будь-яку коаліцію в Україні. «Будь-яка коаліція, – зауважив пан делегат, – з доброю програмою – це ж чудово!»

Відтак коаліцію вже начебто утворено. Минулого четверга, 14 квітня, БЮТ, НСНУ та СПУ підписали цю злощасну угоду, не вирішивши, проте, питання, яке цілком закономірно претендує на «цвях програми» у серіалі під назвою «Коаліція». Ідеться про питання прем’єрства.

Цікаво, що ж насправді думають західні й прозахідні ЗМІ про майбутню (бо поки що вона сформована лише на папері) українську коаліцію. Чи досі вони носять «рожеві окуляри» Помаранчу, а може – прагматично прогнозують другу редакцію кучмізму у виконанні тріо «Тимошенко/ Янукович/ Порошенко»?

Передусім європейців лякає вірогідність «другого пришестя» Тимошенко-прем’єрки. Один з розділів статті, присвячений аналізу коаліційних варіантів, Валентінас Майт з «Чек Бізнес Віклі» (Чехія) так і назвав – «Погано для бізнесу». Він цитує слова аналітика Оксани Шуляр з Інституту євроатлантичної співпраці: «Більшість британських експертів вважають, що прем’єрство Тимошенко спричинить потужний відтік інвестицій з України. Інвестори будуть довго думати – чи інвестувати взагалі в Україну, оскільки попереднє прем’єрство Тимошенко було позначене запровадженням жорсткіших правил приватизації».

Дивне враження: європейські експерти погоджуються з російськими стосовно більшої доцільності прем’єрства Януковича (!) та альянсу «Янукович/Тимошенко» стосовно бізнесу. «У разі «великої» коаліції – між Партією регіонів і «Нашою Україною» – не буде жодної межі між владою і бізнесом», зазначила пані Шуляр. Отже, голова в шановних європейських панів забита лише бізнес-інтересами. Про це, й лише про це вони думали, підтримуючи Помаранчеву революцію. Це нагадує ситуацію 1917 року, коли німці підтримали Лєніна та очолюваний ним переворот з однією лише метою – загарбати собі нові провінції. Та спіймали облизня. Ілліч ділитися не любив. Здається, єврократам час згадати події майже столітньої давнини. Чи ж то не політичне «дежа вю»?

Звичайно, на Заході дуже добре усвідомлюють популістську силу пані Юлії. «Вочевидь, – зазначають експерти з «Рейтерс», - полум’яні промови Тимошенко дуже до вподоби виборцям, тому її блок на виборах і обійшов «Нашу Україну» на вісім відсотків». У інтерв’ю РІА «Новости» лідерка БЮТ так відповіла на питання щодо своїх помилок під час перебування на посаді прем’єрки: «Моєю головною помилкою як прем’єра було те, що я взагалі згодилася на цю посаду, не маючи можливості призначити самотужки жодного міністра. Отже, я опинилася одна на полі бою». Цікаво, з ким це мала намір битися войовнича пані Юлія? Чи не зі своїми колегами по «Помаранчу»? Може, зі своїми колишніми босами Кучмою і Лазаренком? Чи з іноземними інвесторами? Якщо правильне останнє, то це їй цілком вдалося. Скоріш за все, вдасться і вдруге.

Взагалі, якщо дивитися лише на представленість у західних ЗМІ, то ніхто з українських політиків на світиться так, як пані Тимошенко. Відтак звідки на іноземних сайтах та шпальтах європейських газет стільки БЮТу? Усе дуже просто. Тимошенко співпрацює з російськими (!) інформагенціями. А ті вже поширюють вигідну лідерці БЮТ інформацію. Отже, та, що недавно офіційно перебувала в Росії в кримінальному розшуку, тепер стала мало не найліпшою подругою Кремля. Таємною подругою…

Дехто з мудрих європейців (бувають і такі) глибоко бачить ситуацію, що склалася. Так, на геополітичному ресурсі «Бардзі» читаємо таке: «Аби продовжувати правити, Президент змушений сформувати вигідну собі коаліцію. Перед ним два варіанти: створити союз з Блоком Юлії Тимошенко, «пасіонарки» Помаранчевої революції, чи зі своїм колишнім політичним противником, проросійським Януковичем […] Помаранчева коаліція не була б стабільною, оскільки бачення України її членами дуже різне; Ющенко – переконаний ліберал і проамериканський політик, що ж до Тимошенко, то вона спирається на більшість виборців, обіцяє подолати корупцію та диктатуру чиновників на ринках України». Вибачте, але чи не головною якістю лібералів є завжди і всюди досягати компромісу? Популізм «пасіонарки» такий самий безсенсовний, як і популізм Януковича, Кравчука, Шуфрича чи Тараса Чорновола. В оточенні таких популістів Президент, як хитрий ліберал, мав би використати погані й добрі якості всіх і створити зрештою щось, аби вправно керувати країною. Адже на те він і Президент.

Там само на сайті «Бардзі» можемо прочитати таке: «Зробивши вибір на користь Януковича, Ющенко може уславитися як піонер національної єдності, поєднавши проросійську й прозахідну еліти, а головне – поєднавши регіони…» Невже пани аналітики не розуміють (а Ющенко і Тимошенко добре це усвідомлюють), що альянс «Нашої України» з ПР поставив би хрест на політичній кар’єрі Президента? Він навіть навряд чи зумів би добути свій термін. А ось пані Юлія, поіменована тижневиком «Лє Монд» українською «Евітою Перон», лише пораділа б такій нагоді стати не вдруге прем’єркою, а першою жінкою-президентом України. Про цю «Евіту» аж захлинаються від захоплення європейці, навіть книжку написано. Створив цей «літературний шедевр» під назвою «Убити Юлю» її ж колишній радник Юрій Рогоза. Як то кажуть, без коментарів.

У січні 2005 року  Юлія Володимирівна заявила: «Росія давно вже мала б зрозуміти, що Україна сама обирає президентів і сама призначує прем’єрів». Ця фраза є однією з найпопулярніших цитат лідерки БЮТ у західних ЗМІ. Дивно, невже пані Юлія уже забула про цю – непогану-таки за суттю – заяву? Хай саме Україна та українці на референдумі оберуть (якщо вже Президент і лідери партій не можуть) формат коаліції й особу нового прем’єра. Європейська практика. І жодної тобі «дєльожкі» посад.

Наостанок – назва матеріалу з французького урядового сайту: «Остаточні результати парламентських виборів в Україні підтвердили перемогу чільників Помаранчевої революції, відтак залишили сумнів щодо їх об’єднання в коаліцію».