Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

50 ТИСЯЧ - ЦІНА СУДДІВСЬКОЇ ЧЕСТІ?

«Персонал Плюс» вже повідомляв проте, що у грудні минулого року Господарський суд Києва визнав неправомірною вимогу Міністерства освіти і науки стосовно зміни Міжрегіональною Академією управління персоналом організаційно-правової форми з акціонерного товари­ства в установу(приватний вищий навчальний заклад)

Що, до речі, порушує принцип свободи підприємницької діяльності, закріплений ст.42 Конституції та п.1 ст.43 Господарського права. Утім, для пана Ніколаєнка діє лише один закон — «як партія на­каже». А Соцпартія, яка вивела його у люди, а точніше — у політики, наказала: будь-що треба зробити так, щоб в Україні не було недержавних закладів освіти. Тож товариш Ніколаєнко і почав втілювати в життя утопічні ідеї свого керівництва. До того ж з таким завзяттям, що навіть у його підлеглих голова обертом йде. Можна тільки уявити, скільки нервових клітин було спалено в юристів Міністерства освіти і науки під час «приведення до пуття» ідей міністра-соціаліста. Однак зазначимо один дуже цікавий факт. 21 березня цього року Міністерство освіти і науки України подало апеляцію на вже згадане рішення Господарського суду столиці. Справу розглядав Апеляційний господарський суд Києва у складі головуючого судді С.Дикунської, суддів С.Сотнікова та А.Лосева. Взагалі дивне було засідання. Якщо, приміром, такі справи розглядаються в середньому по півгодини, то ця—близько чотирьох годин! Далі — більше. Судді під час розгляду вільно спілкувалися по мобільних телефонах. А один взагалі сховався за екраном ноутбука. Ймовірно, розкладав пасьянс. Мовляв, це винахід вітчизняної Феміди. Замість терезів, на які мали складуватися всі докази для прий­няття рішення, тут діяв прин­цип карт—як складеться, таке й рішення буде. Утім, цей пасьянс заздалегідь свідомо було розкладено не на користь МАУП. Адже незадовго до цього фарсу з головою Апеляційного господарського суду Києва зустрічався най­головніший соціаліст Олександр Мороз. Про що вони там спілкувалися, нам достеменно не відомо. Однак точ­но знаємо, що обговорювали не нову поетичну збірку товариша Мороза.

Та повернімося до самого засідання. Представник міністерства (до речі, вже другий—перший, зрозумівши, що справа програшна, відмовився її вести) на цьому засі­данні подав зовсім іншу ар­гументацію, ніж його попередник. Тобто, по суті, Ніколаєнко і Ко. шукали будь-яких підстав, щоб зашкодити діяльності МАУП. І, здавалося б, судді, які бачать цю плутанину, мали б винести відповідне рішення на користь Міжрегіональної Академії управління персоналом. Однак... Про «не­підкупність» українських суддів вже давно складають легенди. Не винятком були і ці захисники законів. На електронну пошту газети «Персонал Плюс» надійшов досить цікавий лист, автор якого стверджує, що для винесен­ня «правильного» рішення суддям трохи «підмастили». А трохи — це не більш і не менш 50 тисяч доларів. Далі, як стверджує автор листа, трапилися ще цікавіші речі. Цю суму судді якось не зовсім чесно поділили. Унаслідок чого у них виникла невелич­ка суперечка. Утім, хто кого «кинув» — то вже не наш клопіт. Власне, цього листа можна було б не брати до уваги, вважаючи його брудним наклепом на чесних лю­дей в мантіях, але ж усі ці факти свідчить про те, що невідомий редакції автор мав рацію. Про що свідчить постанова, винесена судом: «апе­ляційну скаргу Міністерства освіти і науки задовольнити, постанову Господарського судум. Києва від 26.12.2005 р. у справі № 6/878-а скасувати».

Зрозуміло, довести, що судді брали «гонорар», практично неможливо. Адже в цьому не зізнаються ні вони самі, ні той, хто його давав. Понад те. Можливо, на нас ще й подадуть до суду за «образу честі й ділової репутації». Та попередимо: це лише одна з версій розвитку подій. Бо, як стверджують юристи, занадто дивним був вирок, винесений суддями Апеляційного господарського суду Києва.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com