Людина невпинно з’їдає планету

Ще в 70-х роках ХХ століття низка геологів висловили версію про те, що наша планета є повноцінний живий організм, на кшталт будь-якого іншого живого організму, але зі своїми просторово-часовими масштабами. Відповідно до гіпотези «живої Землі», рудні поклади і інші так звані корисні копалини — це органи Землі, відповідальні за процеси її життєдіяльності на усіх етапах земної еволюції.

При вертикальних енергоперетіканнях між магнітосферою, іоносферою, стратосферою, тропосферою і літосферою Землі в мантію планети можуть надходити значні енергетичні добавки. Є аномальні ділянки планети, де ці процеси відбуваються особливо бурхливо. Приміром, Бермудський трикутник якраз є тим місцем на Землі, де здійснюється дуже ефективне вертикальне енергоперетікання. 

При цьому потрібно врахувати, що родовища корисних копалини є своєрідною електропроводкою Землі. Коли у верхніх шарах атмосфери скупчується досить багато надлишкової енергії, вона по електропровідних каналах в тілі Землі може йти в глибини. І навпаки, якщо в результаті геодинамічних процесів в різних шарах кори і астеносфери планети накопичується глибинна енергія, то по цих вертикальних електропровідних структурах вона піднімається вгору. Тоді ми починаємо спостерігати різного роду аномальні явища (літаючі тарілки та інші утворення, що світяться). Насправді це збуджується ефір. Залежно від концентрації модифікованого ефіру (фізичного вакууму) дивні об’єкти можуть бути видимими або невидимими.

Діяльність людини по розробці родовищ корисних копалини є планомірним знищенням життєво важливих систем планети, що дозволяють їй підтримувати енергетичний баланс між зовнішнім і внутрішнім енергетичним середовищем. Такий «вклад» в глобальну зміну стану Землі з боку добувної промисловості.

Протягом ХХ століття практично перестали існувати більше 150 тисяч родовищ, що мають, на думку геологів, значення найважливіших провідників. Фактично проведено обрізання електропроводки Землі (глибини—поверхня—космос). При цьому Земля не перестала потребувати трансляції енергії по вертикалі залежно від геомагнітних і іоносферних процесів. Тому цю роль узяли на себе розломи в земній корі. Вони почали активізуватися, оживати, в результаті змінилися геодинамічні умови, і електромагнітний каркас Землі.

Варто зазначити також інтенсивну техногенну зміну фізико-хімічних процесів на поверхні. Грунти, гідросфера і атмосфера насичуються металами, що дезорганізують природні структури енергоперетікань.

Другий напрям діяльності людини — енерговиробництво — також чинить найпотужніший вплив на планету.

Постійна руйнівна для планети потреба людини в енергоносіях зрештою приведе до загибелі життя на планеті.

З початку 1990-х років річний рівень споживання енергії склав 3,8 1026 ерг. При цьому енергоємність усіх сейсмічних процесів на Землі впродовж року складає 5,8 1026 ерг. Лише 1024 ерг складають геомагнітні збурення в природних частотах і природній напруженості. До 2025 року енергетичне господарство людей на Землі націлене перевалити рівень отримання і використання енергії у 1027 ерг. Якщо вдуматися, то це — страшна цифра, яка виведе людство на шлях війни з усією різноманітністю природної енергії.

Чи може це протистояння проходити непомітно для електромагнітної структури Землі? Звичайно, ні, але цей факт замовчується і антропогенне енерговироблення росте під акомпанемент інформаційної істерії про брак енергії і необхідність розгортання нового видобутку газу, нафти, руд.

Декілька слів про розташування ліній електропередач.

Учені неодноразово звертали увагу енергетиків, що, не задумуючись про наслідки, будують траси ліній високовольтних передач у місцях, де їх не можна проводити. Звідси непередбачені  пропажі електроенергії по дорозі до споживача. Залежно від погодних або геомагнітних умов втрати на лінії можуть скласти до 30-40%. Під час сильної геомагнітної бурі в 1981 році повністю «занулилася» високовольтна лінія потужністю 10 кіловольт між селом Талда і районним центром Усть-Кан  в Росії. Це сталося унаслідок того, що лінія пройшла зоною аномальної електропровідності, розташованої на глибині від 280 до 600 м. Причому, таких випадків у світовій практиці фіксується багато. Подібні випадки відбуваються не лише в Росії, але і в Японії, Америці. Нещодавно така подія сталася на Тайвані, що викликало паніку. Увесь острів деякий час знаходився в стані дестабілізації електричної   системи. Техногенна система — це складна, штучно створена людиною конструкція, яка працює у контакті з природним довкіллям. Ця система, безперервно розвиваючись, чинить на Землю страшну руйнівну дію.

Численні техногенні енергоперетікання, які виникли сьогодні, зламали механізм природного вертикального перенесення, тобто внесення і винесення енергії із земної кори в іоносферу. Техноелектричні процеси привели до появи нового циклу геомагнітних бурь на висоті 38-42 тис. км. У суботу і неділю збурення реєструються на висоті 38 тис. км, а починаючи з понеділка ці збурення досягають висот 42-х тис. км. Спочатку геофізики були здивовані. Відповідь лежить на поверхні: тижневий цикл має техногенне походження і прямо пов’язаний з масовим падінням споживання енергії наприкінці тижня і підключенням потужностей з початком нового трудового тижня. Так званий техноприродний семиденний процес став фіксуватися з середини 1980-х років. До того часу він був відсутній. Цей семиденний цикл вплинув на характер сонячно-земних взаємозв’язків. Коли на орбіті Землі на висотах понад 30 тис. км стали постійно працювати геостаціонарні супутники, було помічено зростання поглинаючої здатності радіаційного матеріалу у верхніх шарах атмосфери в районі негативної Бразільської світової магнітної аномалії. Виявилось, що зростання показника поглинаючої здатності цієї магнітної аномалії в точності відповідає енерговиробленню каскаду гідроелектростанцій на великих озерах в Канаді. Ще один цікавий феномен, якого не було раніше в оболонках планети.

Говорячи про відтік енергії в земну кору по місцях розташування ліній електропередач, можна навести такий приклад. На Алтаї відомий випадок, коли на лінії завдовжки близько 130 км залишилося не більше 35-40% енергії. Фахівці звернули увагу, що лінія проходить по добре відомому геофізикам геологічно активному розлому. Коли почали шукати, в якому конкретно місці відбуваються втрати, то завважили як в одному з місць, територіально співпадаючим з розломом, високовольтний дріт дав іскровий електричний струмінь, що йде прямо в землю, «завтовшки в руку». Земля, як хворий організм, важко поранений технічним прогресом, намагається гарячково заповнити недолік прямого надходження енергії з іоносфери.

Схожі події спостерігалися в Забайкаллі, в Красноярську (Росія) тощо. В Красноярську на початку 1990-х років був зареєстрований випадок виникнення великого свічіння у вигляді хмари з ділянками, що оберталися. При цьому енергетичне господарство Красноярська перейшло в режим електромерехтіння. Частина трансформаторів згоріла від перенапруження, а частина виявилася незавантаженою.

Цей феномен вдалося пояснити тільки в 1998 році. Сьогодні ми знаємо, що сталася незвичайна модифікація ефіру і збільшилася його концентрація. І почалася генерація ефіродоменів, що привело до повної видозміни електричних якостей самої атмосфери над Красноярськом. Тобто з’явилася велика мозаїка електропровідних властивостей атмосфери — від ділянок з високою провідністю електрострумів до ділянок з аномально низькою електропровідністю.

У складному переплетенні ефірних і техноелектричних взаємодій виникають нові природні і техногенні ефекти. Ми звикли до таких параметрів атмосфери, як тиск і вологість.

Порушення електропровідності атмосфери і різка зміна фізико-хімічних процесів стала підтвердженим фактом.

Людство активно запускає ракети у космос. Навіть невеликі країни стають космічними. Фахівці, що мають відношення до цього питання, неодноразово заявляли, що ракетні пуски начебто не чинять впливу на екологію. Проте в середині 80-х років вже було точно прораховано, що з кожним великотоннажним ракетним пуском на Землі зростає число великих циклонів. Надбавка складає 2 або 3 циклони, але, повторюся, — це з кожним пуском! Істотне доповнення до дії на Природу з боку техногенних чинників.

На початку 80-х років ХХ століття було досить багато тривожних публікацій з приводу того, що ракетні пуски руйнівно впливають на стан озонового шару планети. У 1987 році пройшли ряд великих міжнародних обговорень цієї проблеми. Було знайдено цапа-відбувайла у вигляді холодильників і дезодорантів. Був підписаний Монреальський договір тощо. Але на той час у геофізиків і аерономістів вже були дані, що більше 60% озону знищується саме в процесі ракетних пусків.

Носій човникового типу «Шаттл» за один старт (залежно від іоносферних умов) може знищити від 10 до 40 млн. тонн озону, тому що як паливо він використовує руйнівні для озону елементи — азот, хлор та інші. Але ж окрім гасіння озону ракетні пуски змінюють фізикохімію верхньої атмосфери, викликають турбулентність іоносфери і навіть впливають на геомагнітне поле в площині пуску.

Маючи ці дані, учені висловили свої рекомендації для ООН через ЮНЕСКО. Зокрема, написали, що потрібно негайно вводити суворі квоти на ракетні пуски. До листа було прикладено наукове обгрунтування. Але жодної рядка або цифри з цього послання не потрапило в підсумковий документ, який підписувався урядами країн, що здійснюють пуски космічних ракет. Немов наукового попередження і не існувало. Це дуже типовий факт. Знання економіці не потрібне?

Відмітимо також, що пуски ракет з Байконура викликають не лише іоносферну турбулентність, але і знижують вертикальну складову геомагнітного поля!

Четвертий вид потужної техногенної дії на геодинамічний стан нашої планети, — це атомні електростанції (адже вони не що інше, як штучні вакуумні домени) і ядерні випробування. За час проведення ядерних випробувань здійснювалися вибухи з різними типами розташування заряду: повітряні, наземні, підземні, надводні, підводні та іоносферні. 

Коли виявилося, що наслідками атмосферних ядерних вибухів є потужна радіація, виникли масові рухи за заборону випробувань цього виду зброї. У 1963 році було заборонено випробування ядерної зброї в атмосфері.

Серії ядерних вибухів, які здійснили американці, мали загальну потужність 4,32 мегатонни. Радянська серія була не меншої потужності. Загальна потужність вибухів до 1963 року у повітрі з обох боків досягла 8,5 мегатонн. В результаті цього в 1960-1962 рр. сталася зміна фізико-хімічних умов для природного режиму генерації і гасіння озону.

В середині 1960-х років у Світовому науковому центрі в Нью-Йорку професор Г.Микільський (Ленінград) працював з ретроспективною інформацією, вивчаючи проблему озону в атмосфері. Виявилось, що в документах, що вивчалися (наводилася інформація про випробування), відсутні дані саме по 1961-1962 рокам, коли здійснювалися масові випробування ядерної зброї в стратосфері. Іншими словами, дані просто були вилучені, оскільки оприлюднити їх визнали небезпечним! Після 1963 року переважна кількість випробувань ядерної зброї проводилася тільки під землею. Виявилось, що це анітрохи не безпечніше. При потужності вибуху більше 50 кілотонн сейсмічна пружна вибухової хвилі йде углиб і «обтискає» земне ядро. Проте велике число (більше 200) випробувань якраз і проводилося з потужністю більше 50 килотонн. Більше того, виявилось, що в гранітному масиві на Алеутських островах у вересні 1971 року американці здійснили випробування ядерного пристрою потужністю у 5 мегатонн. Це вже був справжній Апокаліпсис. Вибухова хвиля 4 рази обтиснула земне ядро, багаторазово відбиваючись від поверхні Землі.

В результаті частих і потужних випробувань вказаний «ядерний сейсмічний насос» викликав повне розбалансування сейсмічного клімату планети. З 1972 року  зникають найменш руйнівні глубокофокусні землетруси, тобто землетруси з вогнищем на глибині 300-700 км. Приблизно на 60% зменшилася кількість землетрусів з середніми глибинами вогнищ 70-300 км. Усі землетруси піднялися в зону верхньої частини земної кори. І аж до середини 90-х років сейсмічні події відбувалися на глибинах від 70 км і вище. Так, знаменитий землетрус в Кобе (Японія) прогнозувався на глибинах 180-200 км. Епіцентр землетрусу виявився на глибині 19 км, що послужило причиною значних руйнувань. Уся сейсмічна енергія була «піднята» на неприродні для неї висоти і через відсутність ефекту розсіювання викидала із землі будинки разом з фундаментами. Те ж сталося в Нєфтєгорську і Спітаку. Усі ці факти говорять про те, що техногенне втручання в сейсмічний клімат Землі значно вплинуло на загальний сейсмічний режим.

У 1999 році була виявлена теплова аномалія в районі Семипалатинського полігону. Вона захоплює площу близько 20 тис. кв. км і на 3/4 накриває полігон. Температура грунту на цій аномалії на 15-20°С перевищує фонове значення, чого в природі не спостерігається.  Наявна перспектива стати першим штучним вулканом.

Ще одна проблема, до якої іноді відносяться досить легковажно. У XX столітті техносфера Землі стала додатковим джерелом  найпотужнішого електромагнітного випромінювання в досить широкому спектрі частот.

Зараз електромагнітна техногенна діяльність стала настільки бурхливою, що вона видозмінює електромагнітний каркас усієї Сонячної системи, в основному через сильне випромінювання в радіодіапазоні. Земля в радіодіапазоні виглядає багато яскравіше, ніж Сонце. Вчені заміряли інтенсивність частот, на яких працюють засоби супутникового зв’язку, пейджери і мобільні телефони.

Виявляється, що інтенсивність випромінювань в цих частотах над США вища, ніж над Атлантикою, в 1014 рази, тобто територія США буквально розжарена цими електромагнітними випромінюваннями. Модернізація привела до появи на планеті засобів зв’язку, що працюють в мегагерцовом діапазоні. Зараз на Землі існує більше 280 млн радіопередавачів, що працюють на цих частотах, а якщо врахувати стільникові телефони, то кількість радіовипромінюючих точок вже перевалила за мільярд. Під впливом цього штучного радіорозігрівання Земля в радіодіапазоні світить вже яскравіше за Сонце і глушить радіообмін між Сонцем і планетами.

У супермістах (з населенням більше 1 млн чоловік) люди перебувають, як в мікрохвильовій печі, — під впливом потужного техногенного електромагнітного випромінювання, яке в 30-70 тисяч разів перевищує природне випромінювання в природі.

У великих містах виміру за частотними характеристиками показують, що широкодіапазонне технічне електромагнітне випромінювання знаходиться у взаємодії з природним електромагнітним випромінюванням. Ці частоти не лише відповідають частотам електричного струму — 50 і 60 Гц. Виникає заломлення і дефіцит частот, і таким чином вони можуть збільшуватися або зменшуватися від сотих доль герца і до 400 Гц. Зараз у великих містах реєструється настільки потужне частотне перекриття усіх тих діапазонів, на яких працює організм людини, що техногенне випромінювання може досягати наркотичних ефектів.

На закінчення цього короткого репортажу про техногенний електромагнетизм слід зазначити його наростаючу потужність і різноманітність. Зазвичай існує думка «про незначність планетарного енерговироблення в порівнянні з природними процесами». Вже широко відома екологам величина енерговироблення (1018 Дж/добу) перекочувала в підручники. Ця щодобова енергопродуктивність була досягнута на початку XXI століття. Вкажемо, що це кількість енергії еквівалентна енергії землетрусу в 8,2-8,4 балу за енергетичною шкалою Рихтера. Землетрусів такої сили за рік відбувається (у різні роки по-різному) не більш одного-двух. Техногенне виробництво енергії дорівнює 365 руйнівним землетрусам!

Навряд чи людство зупиниться у своїх мимовільних сценаріях руйнування планети. Світом править великий ненажерливий капітал і грошовий молох, який диктує поведінку усьому людству.  Важко навіть уявити, що ця велетенська диявольська машина споживацтва колись зупиниться. Нас розважають теоріями кінця світу, але мало хто вірить у космічне зло. Зло сидить у самих нас, саме наша цивілізація веде планету до апокаліпсису.