УКРАЇНЦІ, ЗАХИСТІТЬ СЕБЕ САМІ!

Мова кожного народу є не тільки засіб спілкування, але й історія і частина його природи, спосіб мислення при народженні ідеї художнього твору, формує міміку обличчя та образ певного народу, нації. Не випадково ж кажуть, чужа мова мислення про чуже. Цебто, суб’єкт, який розмовляє чужоземною мовою у певній мірі працює на чужу державу. Ось вам і ціна виразу: «А какая разница, на каком языке говорить, лишь бы войны не было».

У Біблії написано, що найприродніше з богом розмовляти рідною метериною мовою. Отже, найприродніше можна розвивати державу на мові держави у якій живе певний суб’єкт, а не на багатьох мовах. Цебто, на мові народу держави. А, ті, хто не визнає мови держави, та ігнорує й зневажає корінний народ замикається в осередках.  Цим людям важко влаштуватися на будь-яку роботу, а про державну службу і мріяти зась. У нас все навпаки. 

К.Ушинський, який є неперевершеним педагогом світового рівня, у своєму творі «Рідне слово» писав про те, що таке найбільший злочин людства. І далі тлумачить, приблизно так, якщо, припустимо людині відрубати ногу, то в наступному його поколінні народиться людина з двома ногами і його рід буде розвиватись нормально. Але, якщо у того роду забрати мову, і дати йому у вуста іншу мову, то уже такого роду, як був попередній ніколи не буде. Звідки виходить теза — мова є народ. А відтак, нищити мову означає нищити народ, що є найбільшим злочином людства. Але його можна нищити не одразу, а поволі й помалу. Не обов’язково знищувати фізично увесь народ, а достатньо помалу віднімати у нього його мову, і народу, як такого, скоро не стане, а буде просто робоча скотина. Подібно до цього не треба нищити сім’ю, а лише зігнорувати дружину або чоловіка і сім’ї не буде. Відповідно і ігнорування на службі державної мови є початок нищення його, як такого. Тому усі російськомовні українці мають це знати. Мова, це те, що відрізняє людину від усього живого світу, та є найвищою ознакою виразу інтелекту людини. Українська мова відрізняє нас від інших народів. Нині в Україні хазяйнують зайди, вони створюють навчальні заклади своїх охоронців типу «казаків»,«кадетів», показово ігнорують все українське і підтримують цінності поневолювачів. Вносять «корективи» у підручники з історії, формують під свій формат теле- і радіоефір. У світі, який вони вибудовують місця для українців, не буде. Змінити такий хід подій можуть лише громадяни і не виборами, а щоденною громадянською позицією. Для цього треба частіше послуговуватися українською мовою, демонструвати свою українську ідентичність, відстоювати права українця повсюди, а не принижуватися і догоджати.

Ніхто і ніколи не розвинув свою державу на іноземній мові. Бо талановиті люди у першу чергу будуть спрямовувати свій розум і талант на збереження своєї природи і свого народу, а ті, що байдужі до цих питань і проблем, не здатні розвивати державу, а будуть обслугою тих, хто розвинув свою галузь та інвестує свої здобутки в інші держави особливо у ті, де немає ворожнечі між корінними і прибулими.

Шкода, що керівники відомств і держави та й очільники різних політичних партій не усвідомлюють цього. Вони здатні лише когось обслуговувати. У тому числі й чужоземців, їхньою, а не своєю мовою. Треба будувати власну державу міцною і боєздатною. І шанувати людей на це здатних.

Доречно сказати також, що не відома така держава в історії країн світу, яка б, послуговуючись чужоземною мовою, досягла високого економічного розвитку, а відповідно і людини, котра б віддаючи їй перевагу, здобула собі добру славу у свого народу.

То можливо стає зрозуміло чому мільйони українців виїжджають в держави де панує одна державна мова. Та ще й успішно її вивчають.

Варто також зауважити, що мислення рідною мовою сприяє кращому розвитку інтелекту громадянина у потрібному для народу напрямку, отже і здоров’ю, а відтак і розбудові своєї держави та формуванню свідомості суспільства. Тому й керувати державою, доводити любов і думати та створювати велич її у світі найприродніше рідною для українського народу, державною мовою.

С.Філіпчук,
член НСЖУ,
мистецтвознавець, інженер