ГОЛОДОМОР ЯК СПОСІБ ОЗОЛОТИТИСЯ

Якщо під явищем Голодомору розуміти створення штучного дефіциту продовольства із злочинними цілями, то це явище відоме дуже давно. Воно дуже добре описано і розтлумачено, і досить часто і уміло застосовувалося у всі часи. Сьогодні, схоже, ми маємо сумнівне задоволення спостерігати процес реалізації нового Великого Голодомору в його розвитку. Ціни на продовольство повсюдно посилено піднімаються вгору. Разом з ціною на нафту, собівартість видобутку якої складає на Близькому Сході близько 1 долара. Одночасно закулісою здійснюються титанічні зусилля для скорочення виробництва продовольства у світі. У деяких європейських країнах уряди трохи приплачують тваринникам за те, що ті НЕ збільшують поголів’я худоби. У деяких країнах штучно підтримуються сміхотворно низькі закупівельні ціни на продукцію тваринництва (у рази менші магазинних цін), через які поголів’я різко скорочується, а торгаші продовжують наживатися. Тобто підготовку до проведення Великого Голодомору у світовому масштабі видно неозброєним поглядом. Історія Голодоморів налічує декілька тисячоліть. Згадку про перший з них ми знаходимо... у Біблії.

У Старому Заповіті —Книзі Буття — розповідається історія Йосипа, який, проданий власними братами в рабство до Єгипту, зумів організувати власне збагачення за допомогою... голодомору. Короткий опис цього діяння є у книзі «Біб­лейські картинки, або Що таке божа благодать».

«Наступна біблейська притча оповідає нам про те, що єгипетському фараонові наснився сон про різних корів, який треба було представити і, окрім Йосипа, не знайшлося нікого в цілій великій країні з розвиненою культурою і окультними традиціями, кому б фараон повірив. Так, до речі, а фараона як звали? Ми раніше вже зустрічалися з подібним прийомом викладу. Пам’ятаєте історію, як Аврам поправляв свій фінансовий стан, виступаючи в ролі сутенера своєї дружини? Там теж ім’я фараона залишилося за межами оповідання.

Мало того, що фараон Безіменний «запросив» до себе якогось нікому не відомого ув’язненого, чужинця, він його вислухав, повірив йому, відчув непереборну симпатію до чужого бога і тут же призначив раба верховним головнокомандувачем усього Єгипту. Жерці та інші шановані люди просто сиділи і безмовно дивилися, як їх країну віддають під управління нікому не відомому каторжанинові. «Бо мерзенність для Єгиптян всякий пастух овець».  І на тлі такого ставлення, Йосипа поставили над усією землею Єгипетською, з якою йому було дозволено робити все, що заманеться. Усе це йшло наче за планом бога. Якого? (Згадаємо, що єгиптяни, часом, вірили в багатьох богів). Проте, в даному випадку, йдеться, звичайно ж, про бога, якому молився Йосип.

Загалом, план був такий. Бог показує фараонові «доленосний» сон, для вірності — двічі. Потім, для вирішення показаної уві сні проблеми, треба знайти «чоловіка розумного і мудрого».  В даному випадку, в потрібний час і в потрібному місці опинився Йосип. Бо фараон Невідомий вже «замучився» шукати людину, в якій є Дух Божий? 

Загалом, Йосип отримав усі зовнішні атрибути влади. А задоволений фараон — спокійно самоусунувся від справ. У зв’язку з цим, цікава усе зростаюча роль Йосипа в справі управління єгипетською землею. Спочатку він був «чоловіком розумним і мудрим», відповідав ролі керівника, потім став «тим же, що й фараон», а далі, він ніхто інший, як «батько фараона і пан у всьому домі його і владика в усій землі Єгипетській».

Давайте подивимося, як же він правив. Сім років у Єгипті був такий достаток, який дозволив Йосипу збирати стільки надлишків, що їх обрахувати не могли. І усе це за словом фараоновим йшло в запас, на випадок голоду. Ніде не сказано, що надлишки купували у селян. Їх просто «брали». Вам це нічого не нагадує? Видно, Йосип виявився точно на своєму місці. Судіть самі: з одного боку, відбирати 20% урожаю (це була ідея Йосипа, що підказав йому бог) — справа, м’яко кажучи, не дуже чесна і благородна. Ось її й доручили Йосипові. З іншого боку, це чергова повчальна інформація: не треба уникати непопулярної або, якщо речі називати своїми іменами, ганебної роботи. З неї можна отримати для себе велику користь!

Голод таки прийшов. Дуже цікаві дії можновладців. Фараонові було наплювати на свій народ — він усіх послав до Йосипа. А той, звичайно ж, першим своїм завданням бачив неухильне «підвищення добробуту» простих єгиптян. Заради цього «благодійник» Йосип почав продавати зерно, яке раніше було забрано у селян задарма. І на цьому, звичайно, озолотився. Він прибрав до рук «усе срібло». Потім  він скупив усю худобу в єгиптян. Потім і їх самих, разом з їх землею! Але, робив він усе це, нібито, на користь фараона. У результаті, завдяки діяльності Йосипа, увесь народ єгипетський продався в рабство фараонові і при цьому радісно дякував йому за те, що той не дав померти з голоду. «Ти врятував нам життя»! — волали бідолашні єгиптяни. Ось це — вищий пілотаж зомбування!

Обдерши людей, як липку, змусивши їх по добрій волі продатися в рабство, виявляється, можна добитися і того, щоб вони, із сльозами вдячності на очах, захоплено славили того, хто з ними усе це виконав. Головне — створити потрібні умови для цього. Знову запитання: це вам нічого не нагадує? 

А насправді, в цій казці на простих прикладах, звичною мовою описано, як можна влаштовувати свої справи в будь-якій чужоземній країні, одночасно зводячи до рівня рабів усе місцеве населення. 

На жаль, статистика померлих з голоду у той час в Біблії не наводиться, але і так зрозуміло, що все вийшло дуже «вдало»: хто не вмер від голоду, той став рабом!

І останнє запитання: це вам нічого не нагадує?

За матеріалами anvictory