ЧИ Є ТАКА ПАРТІЯ, ЗА ЯКУ НЕ СОРОМНО ГОЛОСУВАТИ?

В Україні, паралельно становленню незалежної держави, йде становлення корупційної системи, породженою непримиренною боротьбою політиків за владу за законами «дикого» бізнесу і при фінансовій під­тримці великого бізнесу. На даний момент рівень розвитку корупційної системи досяг свого максимуму: діюча влада усунула від ухвалення державних рішень своїх політичних опонентів  — опозиційну владу — і  організувала тотальний контроль над державою.

За словами секретаря РНБО А. Клюєва, зараз корупція є загрозою національної безпеки. Це — очевидність. Слід додати тільки, що реальну загрозу несуть системні явища, в нашому випадку корупційна система як така. Вона є постійно відтворюваною (від виборов до виборів) корупційну систему змови відповідальних за долю країни держчиновників, які в умовах правової безвідповідальності переорієнтували напрям розвитку держави з підвищення рівня життя населення на особисте збагачення. Це — простір існування влади з координатами: безвідповідальність, вигода, кругова порука.

Гріх — робити підлість заради вигоди. Гріх, постійно повторюваний, стає звичкою.  Звичка — правилом. Влада зробила це правило законом свого існування. Так сформувалася корупційна система. Де влада стала найкращою з усіх видів бізнесу.

Корупційна система фактично підмінила діючу політсистему, яка зайшла в безвихідь і зараз є основним гальмом розвитку економіки (повністю відсутня чесна конкуренція). Але головна небезпека корупційної системи — наростаючий антагоністичний конфлікт усередині самої влади — суперництво за контроль над країною. Діюча влада демонструє всьому світупевну відсутність усіляких гальм. Здоровий глузд відмовляється розуміти ірраціональну логіку корупційної системи, заручниками якої є політикум (що прийняв правила гри корупційної системи) і населення, оскільки політики поширюють ці правила на усе українське суспільство. Суспільство перебуває під впливом збоченої системи, що викликає у нормальних людей обурення і стан хронічного когнітивного дисонансу (коли відбувається щось жахливе, наша психіка це ігнорує). Ми прагнемо не хвилюватися з приводу загальної ситуації, поки вона не зачепить особисто нас.

Але нас, населення, це вже не просто «зачепило». Корупційна система нами повністю маніпулює. Вона постійно знімає з нас, населення, суспільства, кожної окремої людини «корупційний податок» — недоплачує кожному працівникові, кожному пенсіонерові близько 3000 грн. в місяць. Маленька Угорщина не має надекономіки, але без корупційної системи, забезпечує своїх пенсіонерів мінімальною пенсією в 4000 грн.  Україна має великі сировинні ресурси, потужну металургію, обшир чорноземів, а 2/3   пенсіонерів ледве отримють 1000 гривень. Це — ціна безвідповідальності нашої влади. Безвідповідальність — батьківщина вседозволеності. Усунути безвідповідальність — означає миттєво зруйнувати корупційну систему. Вона — як картковий будиночок: досить усунути основу — безвідповідальність влади — і корупційна система зникне як міраж. А це дасть найнятим робітникам і пенсіонерам солідну надбавку до жебрацьких зарплат і  пенсій — по 3000 грн. в місяць.

Нам вбили в голови, що від нас нічого не залежить, що якщо так погано тут, то краще звідси поїхати. Але це обман! Це наша країна і нам наводити тут лад. Від нас залежить усе. І в першу чергу — існування корупційної системи. Коли купують наші голоси на виборах (чи то гречкою, чи то піднявши зарплати на 100 гривен), можновладці хочуть, щоб ми проголосували за збереження корупційної системи. Причому купують нас за вкрадені у нас же, з нашого держбюджету, гроші.

Тому голосувати потрібно не за політиків, а за державних діячів. За тих, хто йде у владу, щоб раз і назавжди знищити корупційну систему, а значить, підняти національну економіку, зарплати і пенсії.

 Як розрізнити виборцеві? Критерій є. Громадською організацією» Учитель», м.Ужгород, розроблений і представлений громадський механізм, що повністю викорінює корупцію — проект «Громадський контроль». Він довгий час замовчувався політиками, а зараз багато з них використовують цю назву в цілях особистої передвиборної пропаганди, «примазуються», аби їх обрали до парламенту. Як виборцеві  розрізнити хто політик-брехун, а хто — державний діяч, хто несе добро, а хто — зло Україні? Громадська організація «Учитель» вирішила це завдання. Пропонується єдиний, чіткий і однозначний кратерий: голосувати тільки за ті партії і тих кандидатів, які підпишуть договір соціальної відповідальності з «Учителем» ще задовго до виборів  і оприлюднять його в усіх ЗМІ.  У договорі — зобов’язання у разі обрання до парламенту першим законодавчим актом затвердити громадський контроль, що знищує корупційну систему, а у разі не виконання зобов’я­зання — миттєвий відхід у відставку. Таке зобов’язання, така відповідальність народжує довіру. А наша довіра, довіра виборців — це наші голоси, які ми віддамо тій партії, тим кандидатам, які викоренять корупційну систему, приймуть пакет законів, регулюючих стосунки діючої і опозиційної влади на принципах чесної конкуренції і співпраці; закони, що переводять національну економіку на інноваційний шлях розвитку. У системі освіти мають бути зроблені такі зміни, які допоможуть школярам і студентам  опанувати цю інноваційну техніку.

Так викоренимо бідність і доб’ємося процвітання, оскільки громадський контроль консолідує суспільство і владу. Це і називається демократичним народовладдям.

В’ячеслав Гончаренко,
голова громадської організації «Учитель», г.Ужгород.