ІРПІНЬ ЗАВЖДИ БУВ ІРПЕНЕМ

В місті Ірпені на Київщині нещодавно вийшов у світ комплект листівок «Старий Ірпінь. Ірпінські дачі та їх власники». Автор проекту — Олена Плаксіна. Це подарункове видання. Текст подано українською та англійською мовами. Отже, «Старий Ірпінь» можна буде подарувати й іноземцям. Кожна листівка містить кілька фото. На них давні будівлі (колишній і сучасний вигляд) та люди, які колись жили чи відпочивали в Ірпені. 

Плаксіна повідомляє, що станція Ірпінь «отримала спочатку назву «Ірпінський роз’їзд». З 1903 року Ірпінь мав назву «Ірпінські дачі», з 1909 року став називатися «Ірпінь».

 Але газета «Киевлянин» ще в лютому 1900 року опублікувала перелік майбутніх станцій і роз’їздів. Тут названо станцію Ірпінь. У вересні того ж року «Киевлянин» повідомляє про зміни в розподілі станцій і роз,їздів. У цьому списку названо роз’їзд Ірпінь. Фотокопію цієї замітки я помістив в експозицію ще в 1991 році. Олена Плаксіна повинна була б перед тим, як щось підписувати уважно ознайомитися з експозицією, прочитати мою книжку «Історія рідного краю. Приірпіння».

 У 1905 році було створено Товариство благоустрою селища Ірпінь. У 1907 році в Ірпені був заарештований український соціал-демократ Олександр Гуков. Заарештований в Ірпені, а не в «Ірпінських дачах».

Ірпінь отримав назву від річки Ірпінь і, як свідчать архівні документи, завжди називався Ірпенем, а не «Ірпінським» чи «Ірпінськими дачами». Так само, як сусідня Буча, що отримала назву від однойменної річки, упродовж всієї своєї історії називається Бучею.

Якщо люди вивчатимуть історію за творами Плаксіної, то отримають перекручене уявлення. Художник Борис Піаніда, який в роки Великої Вітчизняної захищав Батьківщину, як солдат-десантник, а потім працював доцентом Київського художнього інституту й організував в Ірпені Будинок-музей свого вчителя художника М.Донцова, де вів художню студію і дав путівку в мистецтво багатьом художникам, у Плаксіної отримав прізвище «Піанада». Спотворено й деякі інші прізвища.

 Підзаголовок «Старого Ірпеня» — «Ірпінські дачі та їх власники». Але далеко не всі люди, чиї фото вміщені тут, були власниками дач чи здавали свої будинки дачникам. Родина письменника Миколи Носова просто жила в Ірпені. Поет Борис Пастернак не мав власної дачі в Ірпені, а лише відпочивав тут. Ну, а церкву, фото якої подано на одній листівці, ніяк не можна назвати дачею.

 Олена Плаксіна називає Ірпінь «неформальною столицею інтелігенції». Але те, що цю «столицю» взялася представляти людина, яка не знає ні історії, ні географії, ні навіть граматики, тільки викликає великий сумнів щодо правомірності такого епітету стосовно Ірпеня.

Анатолій Зборовський,
директор Ірпінського  історико-краєзнавчого музею