Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ В МАУП

19 квітня у Міжрегіональній Академії управління персоналом відбулася науково-практична конференція «Основні напрями формування політичної нації в умовах сучасної України». У науковому заході, організованому за сприяння кафедри соціології Інституту соціальних наук і самоврядування, взяли участь науковці, викладачі, докторанти та студенти Академії.

Звертаючись зі вступним словом до наукового зібрання, проректор з наукової роботи МАУП доктор політичних наук, професор Микола Головатий закликав учасників розглядати поняття «політична нація» не узагальнено і відсторонено, а саме в контексті сучасних українських реалій.

У своїй доповіді Микола Федорович зосередився на проблемах розвитку демократичного суспільства: «Формування політичної нації сьогодні — це, перш за все, національно-державне будівництво». Серед головних проблем цього процесу  професор Головатий виокремив руйнування національного суверенітету та соціальної єдності громадян через глобалізацію, домінування вищого щаблю влади над регіональними політичними утвореннями, відсут­ність чітких механізмів місцевого самоврядування, неповноцінність ідеології патріотизму, втрату етнонаціонального аспекту тощо.

У свою чергу, доктор соціологічних наук, професор Олександр Нельга представив проблему, заявлену у назві конференції, у вигляді порівняння з Фінляндією, підкресливши високий рівень місцевого самоврядування, соціальної солідарності та етнічної єдності у цій країні. Як зауважив професор Нельга, попри подібні історичні умови, на відміну від цієї країни, у нашій державі відсутня консолідація суспільства, існує необхідність подолання двовладдя, а етнічне і соціальне розмежування погіршується міжконфесійними конфліктами. Тему «Соціокультурні аспекти формування політичної нації в Україні: проблеми і перспективи» обрала для свого виступу доктор соціологічних наук, професор Тетяна Рудницька, яка не лише всебічно представила цей аспект проблеми, але й навела важливі статистичні дані, які яскраво ілюструють ситуацію в Україні.

Доповідь проректора з міжнародних зв’язків доктора політичних наук, професора Ігоря Піляєва була присвячена темі «Концептуальні засади консолідації українського народу та громадянського суспільства». Особливо цікавим аспектом доповіді був розгляд поняття, що належить до міжцивілізаційного простору — «лімітрофна держава», і України як лімітрофної держави. Термін, що широко використовувався у міжвоєнний період, нині оновлено і у вітчизняну політологію його ввів член-кореспондент НАН України М.І.Михальченко.

Серед характерних рис лімітрофу професор Піляєв назвав те, що така країна не є самостійним об’єктом геополітики, внутрішня політика такої держави визначається її геополітичним положенням і зовнішніми чинниками, а сама країна перебуває на «санітарному кордоні». «Логіка поведінки лімітрофів визначається геополітичним положенням, тобто лімітрофність впливає як на внутрішні процеси, так і на зовнішні можливості країни» — зазначив Ігор Славович. Подолати синдром периферійності, лімітрофності, «сірої зони Європи», на думку доповідача, Україна здатна через консолідацію національної свідомості навколо духовно-культурної спадщини, європейських цінностей та традицій Київської, Галицько-Волинської і Литовської Русі.

В ході конференції також детально розглядалися такі аспекти заявленої проблеми, як реальне самоврядування, шляхи досягнення міжконфесійної згоди в поліконфесійному багатокультурному суспільстві, соціологічні аспекти прав людини, міжнародний тероризм, соціально-психологічні механізми консолідації українських громадян тощо.

Участь у конференції взяли також і молоді вчені: канд. філос. наук Олеся Применко, доктор богослов’я Денис Мартишин, канд. істор. наук Володимир Утвенко, канд. політ. наук Петро Вознюк та інші.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com