Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

З ПЕРШИХ ВУСТ

Народний депутат, позафракційний, заступник голови Комітету ВР з питань закордонної політики Тарас Чорновіл відповів на запитання УНІАН.

— Пане Тарасе, днями гучною стала заява “Фрідомхауса”, який сказав, що Янукович знищує опозицію. 

— У заяві “Фрідомхаусу” є точні визначення й дещо підтягнуті. Те, що Янукович пробує знищити опонентів і конкурентів, – тут я стовідсотково погоджуюся. Утримання в ув’язненні Тимошенко й Луценка теж пов’язане з цим. Як казав Висоцький: «Настоящих буйних мало, вот і нєт вожаков». У цьому й був задум, аби прибрати буйних Тимошенко й Луценка і залишити тих, хто не страшні, чи на гачку. Погляньте на Яценюка. Він же такий самий опозиціонер, як я балерун. Хіба Турчинов – лідер опозиційної партії?  Те, що він досі на волі, – зайвий доказ того, що він на гачку. На ньому підписів і справ на порядок більше, ніж на Луценкові, а тим паче на Тимошенко.

І ці люди, як на опозиціонерів, роблять дивні речі… По-перше, вони реально не захищають свого лідера. По-друге, практично перекрили зв`язок Юлії Тимошенко з громадськістю. Ми не знаємо, що насправді думає Юлія Володимирівна, окрім кількох речей, які пройшли через Власенка, Турчинова і Кожем’якіна. Третє – ці люди, перебуваючи в опозиції, роблять якісь дивні ґешефти… Уже Волков постав як один з лідерів «Батьківщини». Гадаю, іде планомірна гра, і ця гра в піддавки. Я не кажу, що “Фронт змін” і “Батьківщина” десь кров`ю підписалися, але точно є прямі домовленості з владою, аби їх не били й дали їм можливість зробити якісь свої групки, центри впливу, але вони не борються за те, аби після виборів отримати владу. Вони не мають реальних намірів боротися з цією владою. Тимошенко, після того, що з нею зробили, у таку гру гратися б не стала.

Так, Янукович знищує опонентів тим, що лідерів суне в тюрму, знищує бізнес-опонентів, знищує тих, хто може бути більш яскравим, хто може його відтіняти, чи просто неприємних. Ось зараз переслідують афганців, які всього лиш повернулися  до президента спиною.

Чи знищує він опозицію? Ну, вибачте, для цього має бути опозиція. У нас її нема. Не є сьогоднішній БЮТ опозицією.

— Ви кажете, що сьогоднішні бютівці є опонентами, а не опозиціонерами.

— Юлія Володимирівна — мій давній друг, ми з нею на ти, я їй симпатизую, але я проти того, аби її називати проукраїнською. Вона грала в ігри з Росією, серйозно грала з Медведчуком. Портнов, який зараз копає проти неї всі справи, — це її креатура. Портнов раніше був з нею, але це людина Медведчука. Саме Юлія Тимошенко провела Портнова і його групу у ВР. Я проти того, коли з неї роблять ікону, але те, що вона опозиціонер до цієї влади — це сто відсотків. Луценко й Тимошенко — це єдині опозиційні лідери. Більше нікого я не готовий назвати. Турчинов — не опозиціонер. Кожем`якін — функціонер. А функціонер і опозиціонер — це трошки різні речі. Яценюк — теж не опозиціонер. Інші — поки що в стадії маргіналів.

— Іде об’єднання “Батьківщини” і “Фронту змін”. Чи може, на вашу думку, з цього союзу вийти щось ефективне?

— Гадаю, що ні. Зараз я хочу взяти паузу в критиці опозиції, щоб побачити, кого вони тягнутимуть. 

— Фрідомхаус також відзначає погіршення умов роботи ЗМІ. Як ви спостерігаєте, чи є таке погіршення? Чи відбувається політична стерилізація ЗМІ?

— Зараз чи не у всіх ЗМІ подають новини під соусом “менше політики”. І навряд чи це робиться для того, аби залучити додаткового глядача, бо нормальні політичні програми найбільш рейтингові.

Розважальні шоу вже давно всім приїлися. Який канал не ввімкни — там шоу. А глядач зараз шукає щось соціальне, політичне. Є потреба у викривальних програмах. Ті речі, що є на “ТВі”, не завжди професійно зроблені, але на них є великий попит. Програма “Гроші” дедалі знекровлюється, але навіть отака вже слабка вона має високі рейтинги. Пінчуківські канали теж утікають від політики. На ІСТV дивлюся тільки “Свободу слова” з Куликовим. І все, більше дивитися там нема що. “Інтер” навіть не вмикаю, бо наперед можу спрогнозувати, що про ті чи інші події скаже ведуча новин, або про що промовчить. Новини перетворилися в чорнуху: вбили, зарізали, загинули, землетрус... Так, це теж повинно бути, але в якійсь окремій програмі, типу “надзвичайні новини”.

На центральних телеканалах відбувається трансформація в новинних програмах, зникає реальна політика, інша думка. Про телебачення можна сказати абсолютно відверто, що там відбувається певне закручування гайок. Я не можу точно сказати,чи це відбувається пресинг зверху на власників чи на самих журналістів. Також цілком може бути, що самі власники ЗМІ підігрують владі, щоб перестрахуватися.

 Безперечно, пресинг є, проте він не зовсім тотальний. Та все одно, коли в суспільстві є самоцензура, відповідальність за це несе влада.

— Ви згадували Медведчука... Він зараз повертається у велику політику. 

— Медведчук і демократичні цінності… У мене це викликає сумніви... Він справді геніальний менеджер. Я був в ультражорсткій опозиції, коли Медведчук прийшов на посаду глави Адміністрації. Я в моменті відчув, як по нас проїхалися. Він побудував дуже вміло роботу, але демократичних цінностей там не було. Саме тоді запровадили “темники”, які були прямими погрозами, прямим втручанням у роботу ЗМІ.

При Медведчуку не закривали бізнес, але започаткували процеси знищення демократії в Україні.

Повернення його в публічну політику мене трохи насторожує. На мою думку, за його поверненням стоять інтереси Росії. Він сьогодні більше в Росії має вплив, ніж в Україні. І там, де він появиться, за тим стоятиме Путін. Якщо він зараз не обмежиться однією заявою на захист Юлії Тимошенко, а кілька разів вирине на тому фронті, для мене це буде конкретна чорна мітка. Після того вже не буде жодних сумнівів, що БЮТ — це російський проект.

У 2009 році, коли йшли газові перемовини, Медведчук цим усім диригував. Він виступав кризовим менеджером, але при цьому наче консультував українську сторону. І особисто, і через Портнова, який підносив документи.

— Якщо Медведчук такий супер-менеджер, то чому Янукович, коли став президентом, не взяв його у свою команду?

— Янукович завжди був ворогом Медведчука. У них завжди були жорсткі протистояння. Пригадую 2005 рік, коли тільки починалося формування параметрів виборів 2006 року. Тоді був дикий пресинг на Януковича, йому безперервно видзвонювали з Росії, він просто ховався від усіх. Його примушували, аби він пішов не Партією регіонів, а блоком. У цьому блоці мало бути пару нових цікавих проектів, які були дуже потрібні Росії: Республіканська партія Юрія Бойка та СДПУ(о) тоді ще Медведчука.

Янукович тоді вистояв. Він страшно ненавидить Медведчука. До речі, так само ненавидів і Кучму.

— Але ж сам Кучма Януковича зробив...

— Кучма і Ющенка зробив. Потім Кучма намагався похоронити Януковича, але не вдалося.  Річ у тому, що Медведчук був завжди конкурентом Януковича, бо й собі хотів мати прямий вплив на уряд, а в Януковича теж прокинулися якісь амбіції. І ще за ним стояла велика і дуже голодна фінансова група. Донецькі хотіли до влади, а тут якийсь Медведчук стояв їм на дорозі. Тому Янукович мусив іти на пряму війну з Медведчуком. Медведчук був контактером “Тимошенко-Путін”. Він автор цієї страшної газової угоди.

— Чому Янукович, який збирався з Тимошенко об`єд­нуватися, потім вирішив запроторити її за ґрати?

— Ви тут логіки не знайдете, бо в Януковича дуже багато страхів. Переговори найактивніше велися у 2008 році. За те, що я відстоював союз між Тимошенко й Януковичем, поплатився політичною кар`єрою, частково кар`єрою за це поплатився Шуфрич, і Сівкович чимало на цьому втратив.

Хто зламав переговори? Ті ж страхи Януковича. Очевидно, до нього почали бігати помічники, давати справжні чи сфальсифіковані уривки розмов, які десь перехопили. А знаючи Тимошенко, у якої язик без кісток, а голова без гальм, можемо припустити, що вона реально могла наговорити у своєму колі про Януковича. 

А ще, гадаю, міг перестаратися Медведчук. У Януковича могла викликати підозру активність Медведчука. Янукович міг подумати, що Тимошенко з Медведчуком захочуть його знищити й віддати на поталу Росії.

— Днями проросійські сили в Україні звинуватили митрополита Володимира в сепаратизмі. Чому будь-яка проукраїнська позиція в Україні карається? Карають навіть самого митрополита церкви...

— Я сам греко-католик, і точно не є прихожанином Московського патріархату. Але моє ставлення до митрополита дуже позитивне. При тому що ставлення до МП у мене дуже обережне, м`яко кажучи. Проте митрополит Володимир весь цей час залишався святою постаттю. Зараз, коли відбувається цей путч проти нього, коли його з`їдають, коли людей, які підтримували його, теж повністю з`їдають, очевидно, ця церква стане прямим філіалом Кирила. 

Російські патріархи останнього періоду — це люди, які просто затверджувалися ЦК Компартії. Закінчили школу й вийшли або з партійних, не обов`язково легальних, відкритих середовищ, або з кадебістських...

 Розмовляла Оксана Климончук
(скорочено)

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com