МІНІСТРИ ЄС СУМУЮТЬ

Газета «International Herald Tribune» опублікувала статтю про Україну міністрів закордонних справ Швеції, Великобританії, Чехії, Польщі та Німеччини.

П’ять років тому почалися переговори між Європейським Союзом та Україною про підготовку нової засадничо-новаторської Угоди про асоціацію, яка мала на меті прискорення політичної та економічної інтеграції України до ЄС.

Ми вже святкували б підписання та ратифікацію цієї Угоди, а Україна просувалася б вперед до ще тіснішої інтеграції з ЄС. Замість цього перед нами відкривається новий етап, який виглядає занадто довгим і складним.

У березні 2007 року великі надії покладалися на стабільний демократичний розвиток України. Тоді країна вважалася світочем демократії на тлі інших країн колишнього Радянського Союзу, і вона могла пишатися проведенням чесних та прозорих виборів на відміну від інших країн регіону. Завдяки цьому Європейський Союз зміг запропонувати Україні тісніше співробітництво та відкрити шлях «Східному партнерству» — амбітній ініціативі, покликаній зміцнити політичне зближення та економічну інтеграцію до ЄС його шести Східноєвропейським країнам-партнерам. 

Проте зараз, ми опинилися у тупиковому становищі щодо процесу асоціації. У той час, коли переговори про укладення Угоди про асоціацію було успішно завершено в грудні 2011 року, подальший прогрес, а саме, підписання та ратифікація, насправді, блокується діями української сторони.

Причина проста — розвиток подій в Україні впродовж останніх двох років змушує нас поставити під сумнів наміри Києва щодо дотримання фундаментальних цінностей, які є основою Угоди та наших відносин у широкому контексті. 

Після перемоги Віктора Януковича на президентських виборах у 2010 році, виборах, що визнано такими, що відповідали міжнародним стандартам, Україна схвалила амбітну програму реформ, націлену, перш за все, на посилення економічного розвитку, пом’якшення наслідків фінансової кризи та підготовку країни до більш глибокого та тісного зближення з ЄС.

З нашого боку, ми могли тільки підтримати таку відданість реформам. Ми палко вітали європейський вибір України.

Незважаючи на це, ми не можемо приховати зростаючу занепокоєність щодо стану демократії в Україні. Незалежні засоби масової інформації і організації громадянського суспільства повідомляють про тиск з боку влади.

Наприкінці 2010 року карні справи були розпочаті проти деяких провідних представників опозиції. А через рік колишній прем’єр-міністр Юлія Тимошенко була засуджена на сім років позбавлення волі і оштрафована на суму приблизно 140 мільйонів євро за начебто зловживання посадовим становищем у результаті судового розгляду, який, як в Україні, так і за її межами, було піддано критиці за недотримання міжнародних стандартів.

Крім того, подібні звинувачення були висунуті проти десятка інших опозиційних політиків. 27 лютого колишній міністр внутрішніх справ Юрій Луценко був засуджений до чотирьох років позбавлення волі по завершенню ще одного судового процесу, який також викликав розчарування.

Вищезгадані судові процеси несуть відбиток політичної заангажованості та вибіркового правосуддя. На думку незалежних експертів, процеси відбулися всупереч принципам верховенства права та порушують права підсудних.

Згадані процеси є несумісними з європейським вибором України.

Демократія, права людини та верховенство права — це базові цінності Угоди про асоціацію, і Україна вже взяла на себе зобов’язання щодо їх дотримання в рамках співпраці з ОБСЄ, Радою Європи та ЄС. Таким чином, буде справедливо сказати, що Угоду про асоціацію було «ув’язнено», а ключ знаходиться в руках керівництва країни.

У жовтні 2012 року українці обиратимуть новий парламент. Ці вибори стануть лакмусовим тестом для демократії. У цей день увагу міжнародного товариства буде прикуто до України з надією та очікуваннями, що країна не зрадить своїй традиції проводити прозорі та чесні вибори.

Поняття прозорих та чесних виборів, без сумніву, передбачає повноправну участь опозиції. Перш за все, ми хочемо підкреслити, що обов’язком влади є забезпечення участі у виборах на рівних умовах всіх політичних партій, включаючи опозицію та її лідерів.

Ми закликаємо Україну запросити заздалегідь спостерігачів від БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ) для підготовки підґрунтя для представницької делегації міжнародних спостерігачів.

Ми вважаємо себе союзниками України. Ми віримо в українських громадян і в демократичний і економічний потенціал України. Ми знаємо, що шлях реформ, обраний Україною, буде тривалим і вимагатиме великих зусиль. Але ми переконані, що тісніші політичні та економічні зв’язки між ЄС та Україною, а також особисті контакти громадян, будуть надзвичайно корисними для обох партнерів.

Двадцять років незалежності і суверенітету остаточно змінили менталітет українського народу. Українці є європейцями, і вони поділяють європейські цінності. Наша мета — ще більше залучити України до європейської сім’ї, що передбачається підписанням та ратифікацією Угоди про асоціацію. Сьогодні ми звертаємося до української влади із закликом проявити політичну мужність та мудрість для досягнення цієї мети.

 Карл Більдт, Вільям Хейг,
Карел Шварценберг,
Радослав Сікорські та Ґідо Вестервелле — міністри закордонних справ Швеції,
Великої Британії, Чехії, Польщі та Німеччини.
Pravda.com.ua